Лише 4% мешканців західних регіонів ностальгують за СРСР

Лише 11% українців ностальгують за розпадом СРСР, що є найнижчим показником за всю історію спостережень.

Про це свідчать результати опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинг», передає Фіртка.

Не жалкує за ним абсолютна більшість. Зокрема, 87% опитаних українців.

Водночас на Заході за розпадом СРСР ностальгують 4%. Не жалкують за ним 94% мешканців західних регіонів.

Так, повномасштабна агресія росії проти України відчутно вплинула на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі «спільною» радянською історією.

Наприкінці лютого 2022 року відбувся різкий перелом в ідеологічних поглядах українського суспільства щодо будь-яких маркерів пов’язаних із країною агресором. Відбулася «декомунізація» та «дерусифікація» суспільної думки. 

Для порівняння: у росії за останні десять років зросла ностальгія за СРСР (з 2010 року з 55% до 63%). В Україні цей показник значно знизився (з 2010 року із 46% до 11%).

Зрештою, на місце нав’язаних радянською пропагандою історичних постатей почали повертатися українські національні герої та символи.

Так, суттєво зросла підтримка визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України: 81% підтримують, лише 10% — проти. З 2010 року показник підтримки зріс у 4 рази, з 2015 — вдвічі.

Богдан Хмельницький та Михайло Грушевський — українські історичні постаті, які однозначно позитивно (понад 90%) сприймаються в суспільстві.

Водночас за останні роки ставлення змінилось і до українських історичних постатей, навколо яких ще десятиліття тому точилися гострі дискусії в суспільстві.

Зокрема поступово покращувалося ставлення до Івана Мазепи (у 2012 — 44%, у 2022 — 76%), Симона Петлюри (у 2012 — 26%, у 2022 — 49%) та Степана Бандери (у 2012 — 22%, у 2022 — 74%).

Соціологи зазначають, що позитивне ставлення до ідеолога українського націоналізму переважає сьогодні й в південно-східних регіонах та серед тих, хто в побуті спілкується винятково російською мовою. 


Довідково: опитування провели 27 квітня 2022 року методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

У ньому взяли участь 1 000 респондентів. 

Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18+) України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання. 

У дослідженні не брали участі мешканці тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,1%.

Що було раніше?
21 лютого президент росії володимир путін заявив про визнання Росією незалежності окремих районів Донецької та Луганської областей. Згодом він оголосив про введення регулярних російських військ на ці окуповані території для «підтримки миру».

24 лютого російський президент оголосив про початок операції проти України. О п'ятій годині ранку почались обстріли стратегічних об'єктів практично в усіх регіонах України. Крім цього, відбулась атака на підрозділи прикордонників по всій лінії кордону з росією та Білоруссю.

Відтак, в Україні після нападу російської федерації та обстрілів у регіонах ввели воєнний стан. Президент Володимир Зеленський віддав наказ завдавати окупантам максимальних втрат. 

До слова, цивільне населення закликають до організованого опору на тлі повідомлень про надходження колон російсько-окупаційних військ із півночі України.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Троє з чотирьох американців підтримують постачання зброї в Україну

Винен не лише путін. 84% українців звинувачують «простих росіян» у війні

День перемоги 9 травня для 44% мешканців західних областей є пережитком минулого

Скільки мешканців західних регіонів відвідували церкву на Великдень — опитування

Більшість мешканців західних областей не готові віддавати Крим та Донбас

Перелік корисних чатботів, які допоможуть під час війни


Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1930
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1028
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1196
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1635
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2831 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3924

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1129

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

632

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

437

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1161
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5773
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5325
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10721 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1454
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1437
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7632
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1112
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15956
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

527
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1525
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1977
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1867