Легендарний отець-екзорцист Ян Білецький

У невеличкій дерев’яній церковці понад Бистрицею зо два десятки людей читають безперервну молитву «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних». Вони очікують ласки Божої у черзі до легендарного отця-екзорциста Яна Білецького.

І хоча вже обідня пора, а люди тут ще від сьомої години ранку, вони не відчувають втоми. Молоді жінки, матері із дітьми, старші люди – усі потребують молитви та зцілення від фізичних та тілесних недуг. І усіх їх радо приймає священик. З кожним він спілкується, наче із давнім другом.

Заходжу в храм, тихенько сідаю на лавку і поринаю у роздуми про вічне, долучаючись до спільної молитви. Час від часу отець виходить на середину церковці і кличе до себе по декілька людей із черги. Біля престолу він читає молитви на оздоровлення. Тим часом інші священики йому допомагають, сповідаючи тих, хто цього потребує.
Літня жіночка передзвонює своїм знайомим і пропонує приїхати цього ж дня на вечірню службу або ж завтра. І вже ввечері церква знову наповнилася охочими приступити до Святих Тайн та отримати шанс на зцілення. Люди готові чекати у такій черзі навіть по чотири години, до пізнього вечора.
Упродовж двох днів до греко-католицької церкви Йоана Хрестителя в Івано-Франківську було справжнє паломництво. Цей храм відомий у місті ще й тим, що тут перебуває чудотворна ікона Матері Божої Ласкавої Станиславівської. У перерві між відправою та читанням молитов отець Ян погодився дати інтерв’ю для нашої газети. Спілкуючись із ним, відчуваю на собі його глибокий проникливий погляд, складається враження, що він наперед знає, що мене цікавить. Є деякі речі, про котрі екзорцист воліє не говорити, але те, про що він говорить, насправді вражає і змінює уявлення про світ і людину в ньому.
– Отче Яне, що, на вашу думку, стає причиною тих страждань і терпінь, з якими люди приходять до Бога? Бо коли хвороба стукає у хату, то в першу чергу йдемо до лікарів, а вже у безнадії – до церкви.
– Я вам скажу на одному прикладі, з яким мені довелося стикнутися. Завідувач одного відділення лікарні у Хмельницькому святкувала 45 років, після чого захворіла. Жінка провірилася у лікарів, здала аналізи – все було добре. Але вона погано почувалася і тоді звернулася до мене. Коли я зайшов у те приміщення, де відзначали день народження, то побачив фігуру півметрового єгипетського кота. Саме він і став причиною її хвороби. Є багато різних ідолів, наприклад, вовки. А червоне око – то є знак демона. Зараз, до речі, багато дуже небезпечних мультфільмів, котрі мають на меті знищити наших дітей. Чомусь світловолосу дівчинку малюють із великими червоними очима. Це дуже небезпечна справа. Такий мультфільм – це вже не казка.
– Сьогодні багато людей зверталися до вас?
– До обіду було більше сотні. Але люди ще не знають, що я є в Івано-Франківську. Нещодавно я був у Львові, то там доводилося приймати людей цілий день і всю ніч – було майже 7 тисяч. Серед тих людей була одна журналістка, яку привела за руку мама. У неї діагностували зоб, але вона навіть не могла говорити. Через три дні після молитви вона сама приїхала до мене і вже могла говорити. Виникає питання – що було? Або ось вам ще історія. Якось привезли до мене сина, який вчився чотири роки в академії. Тепер йому поставили діагноз шизофренія. Коли я почав подумки молитися над тим хлопцем, то він заговорив до мене грубим голосом: «Закрий морду. Не молися». Тому виявилося, що він не шизофренік, а біснуватий.
– Отче, екзорцизмом може займатися невелика кількість священиків. Як ви до цього прийшли? Як відчули в собі дар вигнання бісів?
– То є дуже важка справа. Коли мене підпільно висвятили, то владика сказав: «Даю тобі всяку владу, але ти не маєш влади святити». Пригадую, то було настільки емоційно, що я навіть забув сказати «прошу благословення». За деякий час я служив у Афганістані. Туди приїхала жінка і сказала, що в неї дочка біснувата. Я тоді вагався, не знав, що робити. Найлегше було відправити ту дитину у психлікарню, але я вирішив виконати волю Божу і порадив тій жінці прийти в суботу. Сам почав читати книжки. Мені тоді було 27 років. Думаю: «Боже, що я маю робити?» Найближчий священик на відстані понад тисячу кілометрів – аж у Киргизії. В п’ятницю ввечері до мене прийшло прозріння: «Чого ти мучишся? Бери Святе письмо і читай, як Ісус зціляв та виганяв бісів». В суботу, як тільки відкрили двері до хати, дівчина втекла і побігла. Я зрозумів, що ми з мамою її не доженемо. Тому я посвятив дім і вирішив молитися. За декілька днів ця молитва допомогла.
– Якщо люди звертаються до вас, то що ви радите? Якою має бути молитва, щоби вона дійсно допомогла?
– Кажу, щоби молилися, аби Господь дав віру, надію і любов. Бо любов творить чудеса.  Навіть коли атакують різні думки, треба подумки сказати: «Господи, я цього не хочу. Я люблю тебе, Боже мій». І тоді Господь дає ще більше благодаті тій людині.
– Ви застерігаєте від того, щоб носити на тілі різні символи, знаки зодіаку тощо…
– Візьміть для прикладу череп. Це дух смерті. Ісус Христос віддав себе у жертву і заплатив за гріхи світу. Череп був внизу під хрестом. То для чого тепер чіпати дітям черепи? Це дуже згубно. А потім у дітей стаються депресії, напади жахів. Приводять до мене дітей, у котрих по-простому «дах їде». Від чого? Уроки в школі тривають по 45 хвилин, а мультфільми вони скільки часу дивляться? А що вони дивляться? Один тільки мультфільм «Маша і Ведмідь» чого варта. Подивіться, які у Маші «фари». Але ж Бог дав людям нормальні очі, а не такі великі. Це все прояви зла. Є ж мультфільм «Ну, постривай!», котрий можна спокійно дивитися і відпочивати.
– Як ви бачите людину? Це відбувається на рівні відчуття чи пронизуєте наскрізь як рентген?
– Мені відкривається третє око. Коли я починаю щось робити, то прошу Бога допомогти у цьому. Знаєте, дуже часто людей переслідують підкидання яєць, кісток, землі. Тоді вони кажуть, що їм пороблено і йдуть знімати вроки. Але ж вроки – то насмішка над Богом. Якщо спалюють вроки, кидають вогонь на воду і рахують: «Не один, не два». А що рахують? Десять заповідей Божих. Дух святий об’явився через вогонь і воду.
– Що робити, коли людина відчуває на собі вплив вроків?
– Треба прочитати молитви на оздоровлення,  а також Євангеліє. В інакшому випадку людина постійно грається: ворожка накладе вроки, а відьма знімає. При цьому ще й заробляють гроші.
– Ви приймаєте тільки у церквах?
– Всюди, куди посилає єпископ. У цій справі дуже важливим є благословення єпископа. Наприклад, я приїхав до Івано-Франківська. Тут місцевий священик звертається за благословенням для такої праці до єпископа. А є такі випадки, коли єпископ дає благословення на відвідини хворого вдома.
– Чи насправді усі людські біди починаються від гріха?
– Ходіння до ворожбитів та ворожок – це гріх проти першої заповіді, це поклоніння дияволу. Спочатку ніби нічого, а потім починаються жахи, депресії, агресії.
– Отче Яне, цією справою ви займаєтеся вже 34 роки, з 1981 року. Ви пам’ятаєте історії людей. Що робите для того, аби вони вас не переслідували та не ставали тягарем?
– Мені постійно треба перебувати у Божій благодаті – треба сповідатися з маленьких гріхів, бо диявол любить мститися.
– Як часто треба сповідатися?
– Я сповідаюся двічі на місяць. Це дуже важливо, бо я роблю свою роботу, а Бог свою. Для мене велика радість бути свідком Божої любові на землі. Велика місія священика полягає в тому, аби не заважати Богові.
– Для зцілення достатньо молитов «Отче наш» і «Богородице Діво» чи потрібно якісь особливі молитви?
– Кожен має право читати молитву малого екзорцизму. Також батькам важливо читати слово Боже про те, як Христос благословив дітей. І Бог благословляє. У цій справі важливо вірити.
– Ви служили у Криму, а тепер несете свою місію на Хмельниччині. Зараз ви навідуєтеся у Крим?
– Я був у Криму майже шість років. Коли я там появлюся, то мене «обнімуть з радості». Бо я сповідав і російських, і українських військових, а також виголошував там проповіді. Я так розумію, що зараз не бажано мені там появлятися. До мене на прийом приходять люди різних національностей та віросповідань – були православні, мусульмани, євреї. І я усіх приймаю, бо усі ми діти Бога.

Володимир БОДАК