Чорноморськ, Будацька коса, шикарні пляжі Затоки, Кароліно-Бугаза та Сергіївки.
Брати, чи сестри?
Але є на цьому відрізку ще одне місце, цілком гідне уваги курортників.
Близнюки-брати (чи сестри?) Грибівка і Санжійка, невеликі селища за 40 кілометрів від Перлини біля моря.
Перша з родичок веде своє походження від козацького хутора Перебойна, що увійшов у 1792 році до складу земель статс-секретаря Катерини II Адріана Грибовського (від його імені походить назва села).
Друга – від військового пункту Санджак зі сторожовою вежею, що набагато пізніше обзавівся також повноцінним маяком.
Причому нині ви побачите версію 2.0 Санжійського маяка, перенесену подалі від берега. Дуже сипкий ґрунт у районі селища, і старий маяк загрожував просто з'їхати в море.
Але курортників, які прагнуть відпочити від сірих буднів, зазвичай мало цікавить історія. Чим селища можуть порадувати відпочиваючих зараз?
В першу чергу, звичайно ж, пляжами. Вони починаються відразу після Чорноморська і плавно переходять у курортні володіння Кароліно-Бугаза.
Дрібний пісок, з якого так приємно ліпити різноманітні споруди дітлахам від 5 до 80 років. Метрова смуга черепашок найрізноманітніших форм і розмірів. Дно, що плавно знижується.
Ну, так по всьому тутешньому узбережжю пляжі більш-менш однакові – скажете ви. І будете праві. Частково.
Особливості родичів
Кожен із близнят зможе порадувати своїх гостей неординарною фішкою.
Грибівка, одне з найбільш екологічно чистих місць в області, що знаходиться на пристойному (як для курортного села) видаленні від моря, викинула до володінь Посейдона численні щупальця баз відпочинку і готелів (понад 60 штук).
Найдальші з яких розташувалися аж у п'яти – десяти хвилинах ходу від блакитної стихії. А значна їх частина знаходиться просто на пляжі.
Ціни на таку благоліпність, ясна річ, аж ніяк не божеські. Нові номери зі зручностями у високий сезон стартують від 600 грн і завершують свій політ десь в районі 3 тисяч на добу. «Порадував» двоповерховий котедж, що коштує 6075 грн на добу :) Останнім часом, схоже, більшість баз Грибівки прагнуть втиснутися в елітний сегмент відпочинку.
За бюджетний відпочинок відповідають старі, ще радянські бази зі зручностями на вулиці, де можна поселитися і за 100 грн на добу (прибувши на місце, швидше за все, знайдете і дешевше). За ці гроші вам забезпечать дах над головою (в окремому дерев'яному будиночку або загальних корпусах), ліжко і, якщо пощастить, холодильник у номері.
Усі ці бази, готелі, вілли, гостьові будинки та інші «шпаківні» утворюють справжній Шанхай, у якому з незвички можна заблукати.
Але свою головну місію – забезпечити недовгу дорогу до моря – вони виконують «на ура».
Повернення до Криму
Другий брат (чи все ж сестра?) Санжійка в першу чергу вражає неординарним ландшафтом, що ніби повертає нас на Бажаний півострів.
В якусь мить численні будиночки на пляжах зникають, а до неба підносяться глиняні схили, на вершині яких вас чекає степ, що колише пожухлу траву, і сам населений пункт Санжійка.
Кача, Лисяча Бухта, Курортне – явно б визнали в нашій сьогоднішній героїні свою далеку родичку.
Червонуватий відтінок глини, жовтіючий пісок, черепашки, що грають на сонці, яскравий колір водоростей, які висихають на березі, бірюзовий відлив моря створюють неповторну гаму, яку навряд чи де ще зустрінеш на Одеському узбережжі. Відносне безлюддя на пляжах між двома селищами обумовлене тим, що більшості народу лінь тягнутися 15 хвилин по мокрому піску від звичних тапчанів у загадкову даль. Рятівна в спеку тінь від нависаючого схилу. Всюдисущі чайки, що ширяють у повітряних потоках. Плескіт смарагдових хвиль.
Частина відпочиваючих користуються послугами приватного сектора Санжійки: йти до моря довше, ніж у Грибівці, але не критично.
А частина просто розбивають нагорі над морем вірного друга мандрівника – старий добрий намет. Якщо є машина – взагалі краса. Навіс від сонця, прикріплений одним кінцем до автомобіля, іншим до якоїсь палиці (дерев тут небагато), розкладний стільчик, газовий пальник – та сиди, насолоджуйся видом на безмежну стихію. Набридло – вперед купатися, здолавши півсотні метрів по одній з десятка стежок-спусків униз. Краса!
Темний бік сили близнюків
Зрозуміло, є свої нюанси – воду та харчі потрібно тягати із селища, до магазинів якого не так щоб рукою подати.
Та й ціни на продукти в тутешніх місцях повністю віддані на відкуп господарям маленьких крамниць і торговцям скромного базарчика (про великі супермаркети забудьте – найближчий у Білгороді-Дністровському, є ще невеликий маркет у Кароліно-Бугазі). А вже вони про свою вигоду подбають по повній програмі.
Та й сміття після «диких» відпочивальників залишається забагато (втім, не тільки після «диких»). З проблемою утилізації відходів місцева влада ще до кінця не розібралася.
А екскурсійна програма, як і в цілому по регіону, не відрізняється різноманітністю. Одеса, Білгород-Дністровський та далеке і дороге Вилкове.
Усі громадські розваги зводяться до посиденьок в численних кабаках під браве «гоп-цаца» з динаміків, і нехитрої пляжної «движухи», як то «банани», батути, дельтаплани, парашути, водні гірки та інші квадроцикли.
Не перевіряли, але у високий сезон музичний фон над Грибівкою повинен стояти ще той. Уявляєте, якщо всі «численні кафе, ресторани, караоке-бари, нічні клуби» врублять свої магнітофони одночасно? А ввечері, швидше за все, так і відбувається (благо, у Санжійці з розважальними закладами, за чутками, справа йде тихіше).
Оксамитові переваги
Тому по можливості намагайтеся дістатися до курортів або до початку сезону (у червні), або по його завершенні (у вересні). І нехай Одеська область не Крим, і оксамитовий сезон може піднести вам неприємні погодні сюрпризи, якщо пощастить, однозначно залишитеся у виграші.
Відпочиваючих менше, ціни на житло знизяться, і можна буде більш-менш спокійно гуляти морським берегом, не проштовхуючись між засмагаючих тіл.
І тоді ви по повній програмі зможете пройнятися тутешньою красою. Чудовими заходами і чарівними світанками. Зміною кольору морської води і яскравими барвами глиняних схилів. Найчистішим повітрям і ласкавими хвилями. Всім тим, що в обіймах ваших нових знайомих Грибівки і Санжійки набуде нових, ще не звіданих відтінків.
Шлях до моря. Як дістатися
- Оскільки наші герої лежать поодаль від залізниці, скористатися перевагами Одеської залізниці вам майже не вдасться. Найближча зупинка електрички – «Студентська», але від неї пішого ходу година з гаком.
- З Південної Пальміри, від автостанції Привоз до Грибівки зазвичай йде пряма маршрутка, періодичність – раз приблизно на 60 хвилин.
- Можна також скористатися автобусами, що йдуть до Овідіополя, або прямо з Одеси, або з Чорноморська (донедавна Іллічівська).
- Третій варіант – 601-й «бусик» до Кароліно-Бугаза. Їхати до кінцевої, звідти доведеться пройтися хвилин 40, так що цей варіант краще випробувати без нічого.
