Науковці припускають, що це місцева інтелігенція або просто грамотні, освічені люди. В землі лежать цілі сім'ї, разом із дітьми, які, за даними дослідників є жертвами НКВС.
За словами місцевих жителів, тоді майже все село знало, що НКВС звозять у цей район тіла своїх закатованих жертв. Але тільки одиниці знали, де їх ховали.
Рештки більше двохсот людей вже знайшли у полі під Пшеничниками, кожна п'ята з них – дитина. Деякі зовсім маленькі, кажуть експерти: по щелепам видно, що молочні зуби ледве прорізалися.
За даними судмедекспертів, осіб чоловічої статі було 70, жіночої – 40. Невстановлено – 20.
Для доказів того, що знайдено поховання жертв НКВС, експерти наводять численні свідчення жителів села, які бачили «зелені вантажівки» з тілами.
У 1939-1941 роках, якими датується це поховання, у Пшеничниках саме був гарнізон НКВС – підозріла рідкість для простого села, вважають історики.