
Конкурс на визначення переможця ескізних проектів погруддя Степана Пушика перенесли.
Про це Фіртці повідомили в прес-службі ДМАКС Івано-Франківської міської ради.
Конкурс мав відбутися сьогодні, але конкурсна комісія вимушена перенести його через те, що до призначеного часу не всі конкурсанти встигли підготувати свої проекти, як наслідок - відсутність достатньої кількості представлених робіт.
"Конкурс переноситься орієнтовно на грудень місяць, про дату/час/місце буде повідомлено згодом", - йдеться в повідомленні.
Планується, що пам'ятник буде встановлено на території Меморіального скверу на вул. Степана Бандери в Івано-Франківську.
Нагадаємо, відомий український письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний та політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Степан Пушик помер 14 серпня 2018 року.
Читайте також:
Степана Пушика поховали у рідному селі Вікторові (фото)
Довідка Фіртки:
Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові Галицького району Івано-Франківської області в селянській родині. Хліборобська сім'я рано втратила батька-годувальника. Малому Степанкові було всього 13 років, коли разом із молодшими сестрами й братом він залишився напівсиротою. Вже тоді глибоко запали в душу хлопчини материнські тужливі пісні, які старанно запам'ятовував і записував. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну — в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві.
Трудову й творчу діяльність почав з п'ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком — економістом в колгоспах Косівського та Верховинського районів Івано-Франківської області. Служив у армії, потім працював кореспондентом в обласній газеті, був головою клубу творчої інтелігенції, керівником літстудії, асистентом, старшим викладачем, доцентом Київського та Прикарпатського університетів. Нині є професором кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
Степан Пушик обирався народним депутатом України (1940-1994 рр.). У Верховній Раді був членом Комісії культури й духовного відродження, а також — головою підкомісії парламенту.
Член Національної спілки письменників України, українського ПЕН-клубу, Ради Спілки письменників, Президії Фонду культури, Міжнародної асоціації україністів, НТШ, Головної Ради Всеукраїнського Товариства пам'яток історії та культури. Був головою оргкомітету по створенню обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, яке очолював. Член редколегії часописів «Дзвін», «Березіль», лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури, а також премій імені Павла Чубинського, Памви Беринди, Василя Стефаника, Олександра Копиленка, Мирослава Ірчана, міста Галича, міжнародної премії фонду імені Воляників-Швабінських при фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку, премій журналів «Україна», «Жінка», «Березіль», багатьох літературних конкурсів.