«2000 тонн сміття зі Львова привезуть до Коломиї». Суботнього вечора ця інформація буквально зірвала соцмережі.
Без будь-якого громадського обговорення та погодження мешканців на екстреному засіданні виконавчий комітет Коломийської міськради дає дозвіл прийняти на тимчасове зберігання зі Львова 2 тис. тонн сміття на коломийський полігон твердих побутових відходів (вул. Шарлая).
Офіційно 2 липня з таким проханням до місцевої влади звернувся мер Львова, лідер «Самопомочі» Андрій Садовий.
На лист свого колеги Ігор Слюзар відреагував миттєво і того ж дня через півгодини скликав екстрене засідання виконкому.
Як інформують власні джерела у міськраді, зустріч міського голови з Садовим з цього питання відбулася ще під час приїзду лідера «Самопомочі» на похорон М. Вишиванюка до Коломиї. Саме тоді й відбулася перша усна домовленість стосовно завезення сміття.
Засідання виконкому відбулося у суботу близько 18 години і тривало майже 1,5 години. 14 близьких до влади членів виконкому підтримали це рішення. І вже наступного дня, вдосвіта у неділю, до Коломиї прибули перші дві вантажівки з 40 тоннами сміття.
Як переконував Ігор Слюзар, 2000 тонн сміття Коломия прийме зі Львова, а потім у такій ж кількості поверне Львову, коли в них налагодиться ситуація. «Термінова ситуація із завезенням сміття виникла в суботу, тому що сталася проблема з одним зі смітників у Львівській області.
Цих 2000 тонн сміття – це 3% від нашого річного захоронення», – коментував Ігор Слюзар.
«Міському голові Львова було нагально, щоб сміття завезти вже в суботу. Тому терміново був зібраний виконком. За захоронення сміття Львів платив би нам майже вдвічі більше – 72 грн/м3, – каже Ігор Слюзар. – Сусідові треба помагати, а не сваритися».
Коломияни співчувають у біді львів’янам, але переймаються, щоб не зіткнутися зі схожою бідою в самій Коломиї, коли не буде куди вивозити своє сміття, адже ділянка, виділена під полігон для захоронення сміття, закінчується.
Члени виконкому на чолі з міським головою Ігорем Слюзарем не врахували, що коломийське сміттєзвалище не витримає додаткового навантаження, а тому в майбутньому це може призвести до екологічної катастрофи вже не у Львові, а в самій Коломиї. Зараз на звалищі утворилася гора зі сміття заввишки майже 10 метрів.
Станом на 2015 рік на коломийському полігоні твердих побутових відходів захоронено 51 910 м3 сміття. З них 76% – побутові відходи Коломиї, а 24% (12 240 м3) – сміття з Коломийського району, які транспортує фірма AVE.
Наступного дня після рішення виконкому мешканці прилеглих мікрорайонів організували контрольно-пропускні пункти, щоб не допустити завезення сміття зі Львова та інших районів Івано-Франківської області.
Тільки під тиском громади, мешканців прилеглих до полігону мікрорайонів виконком Коломийської міськради через три дні скасовує своє рішення про готовність приймати сміття зі Львова.
«На вимогу мешканців району прийнято рішення «Про втрату чинності рішення виконавчого комітету «Про розгляд звернення міського голови міста Львова». Починаємо з нульового варіанту, з обговорення», – зазначив на своїй сторінці у Фейсбуці Ігор Слюзар.
У кулуарах ратуші після цього, як розповідають, загострилася ситуація, адже не всі підтримували позицію Ігоря Слюзара та окремих представників «Самопомічі». Один з небагатьох, хто пізніше відмовився нести таку відповідальність, був заступник міського голови з комунальних питань Богдан Федорук. Однак від детальніших коментарів він відмовився, наголосивши тільки на тому, що підтримує думку громади.
Пізніше у соцмережах навіть розповсюдилася інформація про те, що через це Богдан Федорук написав заяву на звільнення. Але ця інформація не відповідає дійсності.
Попри скасування рішення про завезення сміття, коломияни і далі чергують при в’їзді на сміттєзвалище, змінюючи один одного кожні 12 годин.
Коломийським полігоном користується вся округа, а гроші за це отримує приватна структура, яка орендує у громади міста ділянку під сміттєзвалище. Приватний підприємець – Максимович Я. Я.
Іншими словами, у Коломиї функціонує бізнес на смітті. І прибутки з нього підраховує далеко не місцевий бюджет.
Вдень, за словами мешканців Косачівки, на сміттєзвалищі вивантажують в середньому 80-100 вантажівок. І тільки половина з них – офіційно.
Річ у тім, що на полігоні діє два заїзди – один офіційний, інший «чорний». Свого роду дві різні бухгалтерії. Тобто не всі вантажівки, які заїжджають на територію полігону, обліковуються.
Окрім того, додатковий заробіток приносять роми, які займаються сортуванням сміття. Адже КП «Полігон-екологія», яке обслуговує цей полігон, займається лише захороненням сміття. Сортування – за ромами, «заробітчанами» з-під Мукачевого.
Лише по дві вантажівки відсортованого сміття вдень відвозять у приймальні пункти до Чернівців. Це скло, метал, пет-пляшки та папір. Їх за гроші викуповують підприємці сусідньої області.
Коломия зі сміттєзвалища має в рік десь 1,5 мільйони гривень надходжень до бюджету. Але скільки витрачає на нього – наразі невідомо.
А ще маємо шкоду для довкілля та здоров’я мешканців. А оскільки жодні технології для упорядкування, переробки чи вивезення сміття тут не застосовуються, сміття просто роками накопичується.
Вихід – будівництво сміттєпереробного заводу. Два роки тому інформація про його будівництво облетіла ЗМІ та соцмережі. Тоді побудувати завод зголосилося українсько-чеське підприємство АВЕ, яке на підтвердження своїх серйозних намірів запросило коломиян до Чехії оглянути, як працюють їхні полігони.
Тоді допомогу в пошуках земельної ділянки під завод надавала Коломийська райдержадміністрація. Але наразі будівництво сміттєпереробного заводу, який облуговуватиме 300 тисяч (!) населення, залишилося на словах.
Репортаж зі сміттєзвалища
При під’їзді до коломийського полігону нас зустрічають четверо чоловіків, втомлені і геть невиспані. «Чергуємо по 12 годин, не пускаємо чужі вантажівки. Нам досить нашого, коломийського сміття», – каже найвищий з чоловіків.
«Будемо добиватися, щоб цей полігон закрили. Нехай влада шукає інвесторів, які збудують завод. Є ж підприємці, які не проти цим зайнятися. Але їм не дають. Сміттєпереробний завод невигідний нікому. Тут всі мають відкати, роблять бізнес на смітті», – каже коломиянин Сергій і вказує рукою на гори сміття. І продовжує: – Вчора сюди приїжджав директор полігону. У серпні у них закінчується оренда… Тоді він звідси виїде, а це сміття залишиться нам.
…Зрозуміло, що цього директора тут просто призначили і він за всіх «відмазується», а важливих рішень не приймає. На полігоні діють радянські закони, за цим методом і працюють, не задумуючись про наслідки.
Сьогодні о 9 ранку директор звалища обіцяв приїхати до нас на зустріч і показати документи. Але він так і не з’явився. Вчора відмовився показувати нам документи».
Проходимо до офіційного заїзду на сміттєзвалище. На невеликому будинку прикріплена вивіска: «Тарифи на захоронення – 43,28 грн/м3».
На сміттєзвалищі ціле поселення ромів. Про нього місцева влада знає, але не реагує.
На цей час там проживає біля 30 людей з маленькими дітьми, є й вагітні жінки. Всі приїхали сюди на заробітки із Закарпаття.
«Житло самі собі складали, дощечка до дощечки, зносили щось з того, що люди викинули», – розповідає нам Едгард, молодик з Мукачевого, і показує своє тимчасове помешкання.
Головний тут над ромами – барон, але він не працює, а лише контролює і видає зарплатню. Вдень, кажуть, одна людина може заробити на сортуванні від 150 до 300 гривень.
Працюють щодня по 12 годин. «Підйом о 5 ранку, маємо час на обід. І сортуємо до вечора, десь до 18 год.: скло окремо, метал, «баклашки» – ще в інші мішки. А ввечері приїжджає машина і забирає посортоване», – знайомить з розпорядком дня співрозмовник Едгард.
Після барона за повноваженнями йде бригадир – він працює разом з іншими і паралельно контролює процес. Йому 25 років, останні два роки працює на коломийському сміттєзвалищі. Сюди приїхав разом з жінкою та маленькою дитиною. Нарікає на важку роботу, особливо вражений після недільного завезення львівського сміття.
«Цей полігон не витримає більшого навантаження. Ми чули, що до нас можуть завозити ще львівське сміття. Важкі машини… Не витримає. У неділю, коли привезли дві фури сміття і розвантажили їх, ціле звалище було у смітті. Ми не встигали працювати».
Оля, матір шістьох дітей, приїхала на звалище до Коломиї на два місяці. «Йти красти не хочу, а тут хоч щось зароблю».
Наче мурашки, один за одним, з мішками за спиною роми носять відсортоване сміття, яке вже ввечері поїде до Чернівців.
Якщо стати по центру сміттєзвалища, то здається, що ні кінця, ні краю йому нема. Але видається, що його великі обсяги турбують лише самих містян з навколишніх вулиць.
Мирослав, мешканець Залізничної, пораючись на городі, нарікає: «Порпаємося тут, а врожаї вже не ті. Сміття постаралося».
«Нам вистачає того, що звозять сюди з цілої Коломиї і району. Ще зараз влада надумала завезти зі Львівської області… Наші хлопці чергують біля звалища день і ніч. Не пустять».
«…А води для споживання нема давно. Підвели собі до хати фільтр, хоч трохи чистіше. А сусідка їздить по воду до П’ядиків. Ви подивіться лише на озеро – засохло. А 10 років тому можна було купатися».
Річка Косачівка, де колись водилася риба, зараз стала непридатною для користування. Її забруднені води впадають у Прут.
«Вони там, у міській раді, не думають про нас. Але після нас ще будуть наші діти і їхні діти теж… Як їм тут жити? Куди йти? Львівська влада довела там ситуацію до катастрофи, то ще й нам її зробімо. Бо наш мер домовився зі львівською владою. Він сам, якщо знаєте, зі Львівської області…
«Вчора приїжджало багато журналістів. Ми надіємося, що щось зміниться, хочемо вірити. Так і напишіть: «хочемо вірити, що нас почують».
А от пані Антоніна, мешканка будинку на вулиці Самійленка, не вірить, що сюди перестануть возити сміття. «Вже писали, говорили, знімали, а сміття і далі возять… Пуття нема. У нас як? Гроші дали в кишеню, а про людей ніхто не думає, най задихаються.
У нас вода жовта. Кип’ятимо і п’ємо, потрохи труїмо себе. На бутильовану ж грошей нема».
Щоб не бути голослівними, мешканці Коломиї підготували відповідну заяву з вимогами негайно припинити завезення сміття зі Львова, інших районів Івано-Франківської області, прийняти рішення щодо утилізації та приведення у належний стан сміттєзвалища. Також вимагають негайно провести громадські слухання з цього питання. Наразі під цією заявою підписалося 240 мешканців Коломиї.
Нагадаємо, 29 травня на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом виникла пожежа. Під час гасіння пожежі стався зсув сміття, під завалами опинилися троє рятувальників і один комунальник. Троє еменесників загинули, зниклого еколога не знайшли. За фактом обвалу відкрито кримінальну справу. 7 червня повідомили, що на Грибовицькому сміттєзвалищі утворилася тріщина завдовжки близько 80 м і завширшки до 2,5 м в окремих місцях. Вершина сміттєвої гори просіла з часу першого зсуву на 2,5 м. Для ліквідації загоряння застосовували авіацію ДСНС.
Автор: Вікторія МАРТИНЮК
Фото: Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК
