Обожнюю аромат "свіжо купленої" книги. Чисті, незаймані чужим оком сторінки шелестять,ніби листя в осінньому парку. Напевно, найприємніший звук для мого вуха.
Читаєш, смакуєш кожне слово, розкладаєш на полички думку автора, а потім складаєш в одне, так краще розуміється. О! Ці змішані відчуття, коли дочитуєш чергову книгу. Водночас відчуваєш насолоду і жаль.
Ти ж разом з героями переживав кожну подію, описану автором, і це все закінчилося! Але відразу береш в руки нову книжку і поринаєш в інший світ. Люблю читати. Книга відіграє величезну роль в житті кожної людини. Розмовляючи з людиною, ти можеш оцінити її рівень освіченості і як часто вона читає книжки. У неї багатший словниковий запас, милозвучніша мова.Навіть спілкування стає приємнішим.
Коли книга є твоїм супутником з дитинства,в дорослому житті набагато легше знаходити вихід з будь-якої ситуації. Які чудеса творить книга. У ХХІ столітті читати модно. Нехай і з різноманітних планшетів чи комп'ютерів, але молодь читає. Що було не типово ще кілька років тому. І це надзвичайно приємно не тільки мені, але і всьому людству. Читаючи, люди розвиваються. І всі це розуміють. Хіба комусь потрібна масова деградація після скількох років еволюції?
"Хороша та книга, яку відкриваєш -смакуючи, а закриваєш — збагатившись", - сказав колись Амос Олкотт. І я зним повністю погоджуюся. Читаючи різноманітні "мильні" романи та безглузді оповідання, ми просто вбиваємо свій дорогоцінний час, якого завжди не вистачає. Фактично, скоюємо злочин протисамого себе. Читати потрібно "правильну" літературу. Перегортаючи останню сторінку книжки, ми повинні збагачуватися. Новими знаннями, досвідом героїв,порадами автора, які нерідко потрібно прочитати між рядками. Не кожному це вдається, але в читанні, як і в будь-якій справі, потрібний певний досвід.Після однієї прочитаної книги ніхто не стане розумнішим. Але після десятка мудрих книг, достойних уваги, наш словниковий запас обов'язково збільшиться. Що вже є цінним для нас. Це ніби маленька перемога. А доводити самому собі, що ти чогось вартий,- дуже приємно. Підніматися у своїх очах щоразу на сходинку вище і розуміти, що можеш собою гордитися. І цим ми завдячуємо книгам. Отже, читати- це не нудна справа. Це корисно і пізнавально.
Книга повинна супроводжувати нас до останніх днів життя. Починаючи з народження, батьки читали нам вірші та казки. Закладали основу, розповідаючи про важливість книги. У час, коли читання не є проблемою, коли є все для того, щоб народ розвивався, не можна втрачати такий шанс. Колись, щоб почитати, люди ховалися в лісах та полях, бо це було заборонено. А ми не завжди цінуємо те, що маємо. То ж залишається тільки зробити висновки.
Вікторія Остафійчук, учениця школи професійної журналістики
???????????? дякую