Кістки, шкіра та курячі голови: чим начинені популярні ковбаси і як виробники дурять покупців

Улюблена їжа багатьох дітей і багатьох дорослих - ковбаска, сосиски.

ТСН.Тиждень вирішив зазирнути під обгортки. І під мікроскопом роздивилися склад. Як правило такий: м'ясо, прянощі, харчові добавки і маловідоме: ММО.

Після нашого розслідування ці букви ви не забудете, бо те, що позначають вони, в цивілізованій Європі просто викидають на смітник.

Фаршем, яким не всі господарі готові годувати собак, напхані такі апетитні на вигляд сосиски, ковбаси, пельмені, млинці. За яскравими обгортками, привабливими написами й доступними цінами - нахабна підміна.

Почати треба з трьох букв - ММО. Ця абревіатура розшифровуються як "м'ясо механічної обвалки". Готується воно з кісток, курячих голів, хрящів, сполучних тканин, шкіри, жиру, протиснутих через спеціальну м'ясорубку. По суті – це відходи, які потрібно утилізувати. Або переробити на їжу для тварин. Але під сильним пресом ММО перетворюється на промисловий фарш для людей. І потрапляє до сосисок, ковбас та напівфабрикатів. 

"Це умовно пишеться, що це м'ясо, а в складі можуть бути і хвости, і лапи, і курячі голови, і корсети. Тобто, за рахунок кістки, яка подрібнена, збільшується маса. І ось ця маса потрапляє до м’ясних виробів", - каже голова ГО "Громадський контроль захисту прав споживачів" Владислава Миронова.

ММО вкрай вигідне, бо здешевлює усе в рази. Але з ціною падає і харчова цінність. Замість білка ви отримуєте кальцій із жиром. Натомість росте небезпека фізичного ураження. Мікроскопічні кісткові голки здатні буквально впиватися в стравохід, шлунок і кишківник людини.

Як знайти сосиски зі справжнього м’яса? З головою організації "Громадський контроль захисту прав споживачів" йдемо на закупи. Із полиць супермаркетів беремо продукти із фаршем на експертизу. І помічаємо, що виробники у складі часто пишуть саме абревіатуру ММО, або ММД – "м'ясо механічного дообвалювання", щоби більше заплутати у термінах й без того необізнаних споживачів. 

Помітка "Вищий сорт" на етикетці означає, що у ковбасі чи сосисці має бути лише м'ясо. Натомість у продуктах "першого ґатунку" вже можна домішувати і "м'ясо механічного обвалювання". Державний стандарт це дозволяє.

На аналіз взяли продукти вищого сорту та одні сосиски першого для порівняння - чи всі виробники чесно вказали склад на етикетці. Це все перевірять у незалежній лабораторії.

У м’ясопереробному цеху у Дніпрі у ніс врізається суміш запахів спецій, дезінфекційних засобів та м’яса. І це, до речі, перший показник якості - власна бойня. Яловичину і свинину – головні інгредієнти - можна побачити на власні очі. Цей процес називається ручне обвалювання: кожну кісточку працівники вирізають вручну. І сортують м'ясо на вищий і перший сорти.

На пів тонни такого фаршу йде тазик спецій, пів мішка сухого молока, нітрит натрію, щоб зберігався колір, лід і усе це ретельно змішується в апараті, схожому на центрифугу.  

А далі фарш набирає форму сосиски чи ковбаси. Саме тому, що сосиски м'ясні, розказує мені керівник виробництва, їхні ціни в рази вищі за ціни конкурентів.

"Коли наші конкуренти влаштовують акції і пишуть, що ковбаса "Лікарська" по 80 грн за кг, я розумію, що це по сировині, без оболонки, за вартістю комерційних умови мереж - це неможливо. Якщо там м'ясо вищих сортів варто в районі 80-90 грн за кг. Якщо говоримо про свинину. Якщо це яловичина, то буде дорожче 100 гривень", - стверджує виробник.

Тож, на полицях супермаркетів продукт зі справжнього м’яса не може коштувати менше за 100-150 гривень. Товари з  кісток – удвічі дешевші. Але висока ціна і напис "вищий ґатунок" не означає, що вас не обманули. За результатами експертизи кісточки знайшли в усіх продуктах вищого сорту і в дитячій ковбасі теж кістки.

"Найвища кількість була у сосисках вищого сорту. Це може свідчити про те, що виробники використовують окрім тієї сировини, яка передбачена на сьогодні Держстандартом, м'ясо механічного обвалювання. В сосисках вищого сорту дуже високий вміст 0,7% - це дуже близько до ковбас першого сорту", - коментує заступник керівника науково-дослідного центру випробувань продукції ДП "Укрметртестстандарт" Тетяна Шатаєва.

Та ще більше вражає розмір кісточок - від 1 міліметра до 2 при максимальній нормі 0,5. Ці штуки здатні буквально нашпигувати слизову оболонку шлунка чи кишківника. А двоміліметрові скалки в горлі дитини - взагалі реальна небезпека.

читайте також: Прикарпатська Держпродспоживслужба отримала мільйон гривень на дослідження сосисок

І це ще ми не кажемо про бактеріальну небезпеку. Бо йдеться про найбільш забруднені частини тварин. Через мікробіологічну специфіку термін зберігання такого псевдо м'яса вкрай короткий. Будь-яке порушення перетворює його на отруйну масу. 

Але чому такий обман можливий у нашій країні - запитали у керівника Держпродспоживслужби, якого після інтерв’ю з ТСН.Тиждень звільнили.

"Ми наявність або кількість ММО не перевіряємо. Ми не перевіряємо кістковий залишок, тому що він регулюється не обов’язковими вимогами безпеки, а державним стандартом. А Держстандарт є добровільними до використання. будемо провадити дискусію із міністерством розвитку, торгівлі і МОЗ, щоб убезпечити споживачів", - каже колишній керівник Володимир Лапа.

Та ще цікавіше, звідки те м'ясо механічного обвалювання береться взагалі. Його масово везуть нам із Європи. Бо там такого не їдять. Утилізувати, тобто знищувати, це сміття дорого. Деякі виробники домовляються і збувають ці відходи на корми для тварин. Та більшість везуть до нас, як на звалище. За 9 місяців цього року аж 90 тисяч тонн курячих кісток, голів і ніг перетнули наші митниці. І це в рази більше, ніж будь-яке інше м'ясо. І ми все це з'їли.

А наші м’ясопереробні цехи скуповують це ММО, бо дешево. В середньому один євро за брикет вагою близько 7 кілограмів. Дешеві сосиски із дешевим начинням і з безкарним написом "вищий сорт" легко потрапляють на полиці великих супермаркетів. Та зовсім скоро завозити ММО в Україну стане складніше.

"Від 24 листопада ніхто з імпортерів не зможе в Україну завозити ММО до того моменту, поки ЄС з Україною не підпишуть угоду про сертифікат, якої безпечності та якості завозиться продукція", - каже Владислава.

І справді український виробник, що виготовляє непідробний вищий сорт, каже, що доступу на ринок ЄС просто немає. Хоч продукція інколи краща, ніж у них.

"Європейці сюди можуть везти продукцію свою будь-якого асортименту в будь-якій кількості, немає обмежень. Тоді як ми свою продукцію не можемо провести навіть в приватному порядку. Навіть, щоб продукцію на виставку привезти", - скаржиться виробник.

За обман на маркуванні виробникам фальсифікату загрожує штраф від 80 до 120 тисяч гривень. І йдеться, зокрема, про відому марку. Торгові мережі теж мали б відреагувати на це щонайменше чималою пенею за порушення умов контракту. 


28.10.2019 3865
Коментарі ()

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

277
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2046
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4879
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3786
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4905
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3039

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

397

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1202

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1401

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4042
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5887
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6540
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3543
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1692
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1368
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8233
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3043
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

703
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

76
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1239
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

893
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1614