Кінець глави

 


Ті українці, які вірили, що з приходом до влади Віктора Януковича в російсько-українських відносинах настане «медовий місяць» довжиною в президентський термін нового глави держави, відчувають себе обдуреними. Причому як ті, хто захоплено аплодував великому другу Росії, побудувати дві передвиборчі кампанії на обіцянках поліпшити відносини з сусідньою країною, так і ті, хто бачив у Януковичі «запроданця», московського агента, єдиною метою якого є здача Україні.


Російсько-український конфлікт на підвищених тонах розгорівся настільки стрімко, що деякі починають підозрювати, що є глядачами добре зрежесованої вистави, результатом якого стане якась чергова сенсаційна домовленість Москви і Києва – подібна до харківських угод. Але те, що ми спостерігаємо, відбувається насправді. І цей неабиякий конфлікт між Росією і Україною був зумовлений самою появою Віктора Януковича у кріслі президента України.

Начебто нічого несподіваного не сталося - до влади повернулася команда, яка вже перебувала біля керма управління, у тому числі й енергетичного, в останній період правління Леоніда Кучми. Повернулася - і постаралася відновити ту атмосферу в російсько-українських відносинах, яка існувала до приходу до влади «помаранчевих».

 

Але парадокс ситуації полягає саме в тому, що за цей час енергетична ситуація докорінно змінилася під впливом цілої низки факторів. Назвемо хоча б два: перший – світова економічна криза, що показав російським лідерам, що все їхнє сировинне благополуччя може одномоментно впасти, як картковий будиночок і потрібно збирати гроші для себе, а не ділитися з іншими, і другий – ситуація з Білоруссю, яка продемонструвала, що «не в коня корм». Росія протягом майже двох десятиліть постачала Мінськ дешевими енергоносіями - що власне, і дозволило Олександру Лукашенко зберегти напіврадянську економіку країни на плаву - в обмін на інтеграційні гасла. Але як тільки випала можливість і погіршилася економічна ситуація, Лукашенко звернувся за допомогою до європейців. І, якби не очевидна неадекватність білоруського президента після останніх виборів, вже зараз Білорусь могла б розраховувати на європейську допомогу. У Москві чітко зрозуміли: час слів завершилося. Пора міняти газ на власність. 


Віктор Янукович у цей час перебував в опозиції і готувався до повернення до влади. Коли він перебував на посаді прем'єр-міністра в епоху Віктора Ющенка, ніяких особливих проблем з газом не виникало, тому що продовжувала діяти схема за участю РУЕ. Першою, хто зіткнувся з небажанням Москви працювати за посередницькими схемами, стала Юлія Тимошенко - можливо, після переговорів з Володимиром Путіним вона зрозуміла, що більше обіцянками і схемами відкупитися від Москви не вдасться, що доведеться ділитися чимось куди більш істотним - або воювати. Але Тимошенко президентом не стала, а Янукович прийшов у кабінет президента в украй безтурботному настрої, переконаний, що росіяни не залишать його біді.
 

Перший крок назустріч Москві новий президент зробив сам, підписавши з російським колегою горезвісні Харківські угоди і заявивши про позаблоковий статус України. Українському керівництву здавалося, що цих цілком «лукашенківський» кроків, цієї показної демонстрації лояльності – заради ратифікації Харківських угод, від яких, як виявилося, в Москві готові в будь-який момент відмовитися, били опозицію, «націоналістів» - достатньо, щоб серця російських друзів розтанули.


А друзі, між тим, очікували від Віктора Януковича конкретних кроків, пов'язаних з поворотом української політики в російську сторону. І не на словах, а на ділі. Їм не потрібно було повернення до кучмівської «багатовекторності», яка дратувала Москву в часи другого українського президента. Вони вважали Януковича куди більш «своїм», ніж Кучму - і куди більш залежним від проросійських настроїв його електорату. Вони очікували від нього вступу до Митного союзу та в Євразійське економічне співтовариство, повернення за стіл переговорів зі створення Єдиного економічного простору. Вони розраховували на розуміння щодо контролю над українською трубою. І, звичайно, власність, власність, власність...


Відповідні публічні пропозиції - вкупі з відповідними непублічними натяками - робилися, як відомо, з перших днів президентства Януковича. І коли в Москві зрозуміли, що замість згоди «все виправити» Янукович готується підписувати угоду з Євросоюзом - це там було сприйнято як зраду.


У Януковича, тим часом, ніби й не помічали цього. І, побачивши, що росіяни нічим не поступаються, стали шукати шляхи для перегляду газових угод. І знайшли - судовий процес над Тимошенко. Не можна сказати, що в Москві хтось був дуже стурбований долею Тимошенко. Більш того, з початком процесу в Росії навіть визнали, що такий процес на руку Кремлю, так як арешт конкурентки може ізолювати Януковича і зробити його персоною нон-грата на Заході. Але в Росії хотіли б, щоб Тимошенко судили з якогось іншого приводу і вже аж ніяк не пов'язували б її справу з самою суттю енергетичних угод - простіше кажучи, не ставили б під сумнів репутацію Путіна.


Але в Києві так і не помітили, де знаходиться грань, за якою з'явилася готовність російського прем'єра прибути в українську столицю у якості свідка на процесі проти своєї колишньої колеги. Взаємне роздратування наростало з кожним днем ​​судового процесу - особливо після арешту Тимошенко. Росіяни ніяк не могли зрозуміти, чому Янукович не усвідомлює ситуації, в якій він опинився і не здається, Янукович ніяк не міг зрозуміти, чому він повинен здаватися. Зрештою, в голосі Медведєва з'явилися металеві нотки і заговорив про утриманства українців - і пішло-поїхало!
 
Реорганізація «Нафтогазу», відмова російського президента від зустрічі з українським колегою в Душанбе, жорстке інтерв'ю Януковича, в якому той пообіцяв звернутися до суду і порадив Медведєву не навішувати ярликів, заява Путіна про початок будівництва наступної черги «Північного потоку», що може позбавити росіян від українського транзиту... І це тільки початок бойових дій - війна почалася і її ніхто не зупинить. 


Суть цієї війни - не в газовій ціні, а в зруйнованих корпоративних відносинах двох кланів, які перебувають при владі в сусідніх країнах. Завершилася ціла глава в російсько-українських відносинах, глава довжиною в 20 років - коли відносини кланів завершилися, а відносини держав ще не почалися.

 

Вирішувати справи «полюбовно», як в часи Бориса Миколайовича і Леоніда Даниловича, ці люди вже більше не зможуть. Домовлятися політично вони просто не вміють. Сторони і далі будуть діяти, шантажуючи один одного, намагаючись допомогти суперникам і конкурентам один одного, намагаючись вдарити якомога болючіше...


У Росії вже зрозуміли, що Янукович не віддасть їм Україну, що він залишить її собі і своїм хлопцям - і з цієї самої секунди український президент перестав цікавити і Медведєва, і Путіна, став у їхній свідомості справжнім ворогом, гіршим будь-якого Ющенка, тому що зрадив надії. І в цьому немає нічого нового, тому що завжди було відомо, що два найбільш ненависних президента в Кремлі - це Саакашвілі і Лукашенко. Один - за те, що демонстративно антиросійський. Інший - за те, що брехливо проросійський.


Янукович теж зрозумів, що Росія не піде йому на жодні поступки, що тепер з ним боротимуться серйозно. Але що далі? В українського президента є два шляхи - умовно кажучи, північнокорейський і південнокорейський.

 

Північнокорейський - це ізоляція, злидні і безвихідь.

 

Південнокорейський - це демонтаж авторитарних елементів системи, діалог з опозицією, економічні реформи та виконання вимог Євросоюзу. Для першого варіанту у Януковича немає ресурсів. Для другого не вистачає розуміння, компетентності і почуття перспективи.

 

Віталій Портніков

Левый берег


Коментарі (0)

25.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

128
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

1448
17.01.2025
Вікторія Матіїв

Регулярні обстеження, збалансоване харчування та турбота про ментальне здоров’я є ключовими для профілактики багатьох захворювань. 

2203
13.01.2025
Тетяна Ткаченко

Про функціонування та розвиток університету, міжнародну співпрацю, стратегічні цілі та власний шлях у медицині, журналістці Фіртки розповів ректор ІФНМУ Роман Яцишин. 

1402
09.01.2025
Тетяна Ткаченко

Чому люди досі соромляться говорити про секс, що робити, якщо у стосунках виникли труднощі та як зрозуміти власні потреби, журналістка Фіртки розпитала у сексолога Володимира Тріща. 

1677 1
06.01.2025
Тетяна Дармограй

Про сфери, в яких найчастіше шукають працівників, рівень заробітної плати, збільшення жінок у традиційно чоловічих професіях, співпрацю із роботодавцями, гранти та які професії будуть у попиті після війни, поспілкувались із директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василем Цимбалюком.

4509 8

За день до інавгурації новообраного президента США, тоді ще чинний президент Джо Байден був прийнятий в Майстри-масони Великої Ложі американського штату Південна Кароліна.

1051

На сьогодні в Івано-Франківську проживає від двох до трьох, тисяч осіб, що потребують реабілітації, і їх кількість постійно зростає – приблизно на 200-300 людей щомісяця.

376

У соцмережах широко розповсюджені так звані «захисні молитви» або «сильні молитви». 

344

Кожний очікує Виправлення Імен в міру своєї інформованості й світоглядних горизонтів. «Люди простих рішень» очікують від небожителів чогось підсумкового, зрозумілого. Інформовані очікують на підтвердження отриманої ними інформації. А є ще ті, котрі покладаються на "серединне знання"...

630
22.01.2025

Так, на споживчому ринку Івано-Франківщини харчові продукти та безалкогольні напої підвищилися на 1,9%. Суттєво [на 6,2%] подорожчала соняшникова олія.  

1442
18.01.2025

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

1521
13.01.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

926
22.01.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

6794
17.01.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

2175
12.01.2025

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

12492
08.01.2025

Сьомого січня 2025 року в селі Космач віряни двох церков святкують різні свята — Різдво Христове та Собор святого Івана Хрестителя.  

1805
21.01.2025

Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) – державна нагорода України, найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва.

820
21.01.2025

У свій перший день підписав близько сто указів з найрізноманітніших питань — від імміграції чи клімату до помилування.

837
20.01.2025

Дональд Трамп склав присягу та став 47-м президентом США. Церемонія інавгурації відбулась у Вашингтоні.  

616
17.01.2025

Онук останнього імператора Австро-Угорщини та голова будинку Габсбургів закликав до знищення Російської Федерації, назвавши це головною зовнішньополітичною метою Європи.  

1192
16.01.2025

На сьогодні танків, авіації, гвинтокрилів у росіян більше, ніж у України, дронів — більше виробляє Україна, зокрема користуючись з грошей, які дають партнери.  

547