Кінець глави

 


Ті українці, які вірили, що з приходом до влади Віктора Януковича в російсько-українських відносинах настане «медовий місяць» довжиною в президентський термін нового глави держави, відчувають себе обдуреними. Причому як ті, хто захоплено аплодував великому другу Росії, побудувати дві передвиборчі кампанії на обіцянках поліпшити відносини з сусідньою країною, так і ті, хто бачив у Януковичі «запроданця», московського агента, єдиною метою якого є здача Україні.


Російсько-український конфлікт на підвищених тонах розгорівся настільки стрімко, що деякі починають підозрювати, що є глядачами добре зрежесованої вистави, результатом якого стане якась чергова сенсаційна домовленість Москви і Києва – подібна до харківських угод. Але те, що ми спостерігаємо, відбувається насправді. І цей неабиякий конфлікт між Росією і Україною був зумовлений самою появою Віктора Януковича у кріслі президента України.

Начебто нічого несподіваного не сталося - до влади повернулася команда, яка вже перебувала біля керма управління, у тому числі й енергетичного, в останній період правління Леоніда Кучми. Повернулася - і постаралася відновити ту атмосферу в російсько-українських відносинах, яка існувала до приходу до влади «помаранчевих».

 

Але парадокс ситуації полягає саме в тому, що за цей час енергетична ситуація докорінно змінилася під впливом цілої низки факторів. Назвемо хоча б два: перший – світова економічна криза, що показав російським лідерам, що все їхнє сировинне благополуччя може одномоментно впасти, як картковий будиночок і потрібно збирати гроші для себе, а не ділитися з іншими, і другий – ситуація з Білоруссю, яка продемонструвала, що «не в коня корм». Росія протягом майже двох десятиліть постачала Мінськ дешевими енергоносіями - що власне, і дозволило Олександру Лукашенко зберегти напіврадянську економіку країни на плаву - в обмін на інтеграційні гасла. Але як тільки випала можливість і погіршилася економічна ситуація, Лукашенко звернувся за допомогою до європейців. І, якби не очевидна неадекватність білоруського президента після останніх виборів, вже зараз Білорусь могла б розраховувати на європейську допомогу. У Москві чітко зрозуміли: час слів завершилося. Пора міняти газ на власність. 


Віктор Янукович у цей час перебував в опозиції і готувався до повернення до влади. Коли він перебував на посаді прем'єр-міністра в епоху Віктора Ющенка, ніяких особливих проблем з газом не виникало, тому що продовжувала діяти схема за участю РУЕ. Першою, хто зіткнувся з небажанням Москви працювати за посередницькими схемами, стала Юлія Тимошенко - можливо, після переговорів з Володимиром Путіним вона зрозуміла, що більше обіцянками і схемами відкупитися від Москви не вдасться, що доведеться ділитися чимось куди більш істотним - або воювати. Але Тимошенко президентом не стала, а Янукович прийшов у кабінет президента в украй безтурботному настрої, переконаний, що росіяни не залишать його біді.
 

Перший крок назустріч Москві новий президент зробив сам, підписавши з російським колегою горезвісні Харківські угоди і заявивши про позаблоковий статус України. Українському керівництву здавалося, що цих цілком «лукашенківський» кроків, цієї показної демонстрації лояльності – заради ратифікації Харківських угод, від яких, як виявилося, в Москві готові в будь-який момент відмовитися, били опозицію, «націоналістів» - достатньо, щоб серця російських друзів розтанули.


А друзі, між тим, очікували від Віктора Януковича конкретних кроків, пов'язаних з поворотом української політики в російську сторону. І не на словах, а на ділі. Їм не потрібно було повернення до кучмівської «багатовекторності», яка дратувала Москву в часи другого українського президента. Вони вважали Януковича куди більш «своїм», ніж Кучму - і куди більш залежним від проросійських настроїв його електорату. Вони очікували від нього вступу до Митного союзу та в Євразійське економічне співтовариство, повернення за стіл переговорів зі створення Єдиного економічного простору. Вони розраховували на розуміння щодо контролю над українською трубою. І, звичайно, власність, власність, власність...


Відповідні публічні пропозиції - вкупі з відповідними непублічними натяками - робилися, як відомо, з перших днів президентства Януковича. І коли в Москві зрозуміли, що замість згоди «все виправити» Янукович готується підписувати угоду з Євросоюзом - це там було сприйнято як зраду.


У Януковича, тим часом, ніби й не помічали цього. І, побачивши, що росіяни нічим не поступаються, стали шукати шляхи для перегляду газових угод. І знайшли - судовий процес над Тимошенко. Не можна сказати, що в Москві хтось був дуже стурбований долею Тимошенко. Більш того, з початком процесу в Росії навіть визнали, що такий процес на руку Кремлю, так як арешт конкурентки може ізолювати Януковича і зробити його персоною нон-грата на Заході. Але в Росії хотіли б, щоб Тимошенко судили з якогось іншого приводу і вже аж ніяк не пов'язували б її справу з самою суттю енергетичних угод - простіше кажучи, не ставили б під сумнів репутацію Путіна.


Але в Києві так і не помітили, де знаходиться грань, за якою з'явилася готовність російського прем'єра прибути в українську столицю у якості свідка на процесі проти своєї колишньої колеги. Взаємне роздратування наростало з кожним днем ​​судового процесу - особливо після арешту Тимошенко. Росіяни ніяк не могли зрозуміти, чому Янукович не усвідомлює ситуації, в якій він опинився і не здається, Янукович ніяк не міг зрозуміти, чому він повинен здаватися. Зрештою, в голосі Медведєва з'явилися металеві нотки і заговорив про утриманства українців - і пішло-поїхало!
 
Реорганізація «Нафтогазу», відмова російського президента від зустрічі з українським колегою в Душанбе, жорстке інтерв'ю Януковича, в якому той пообіцяв звернутися до суду і порадив Медведєву не навішувати ярликів, заява Путіна про початок будівництва наступної черги «Північного потоку», що може позбавити росіян від українського транзиту... І це тільки початок бойових дій - війна почалася і її ніхто не зупинить. 


Суть цієї війни - не в газовій ціні, а в зруйнованих корпоративних відносинах двох кланів, які перебувають при владі в сусідніх країнах. Завершилася ціла глава в російсько-українських відносинах, глава довжиною в 20 років - коли відносини кланів завершилися, а відносини держав ще не почалися.

 

Вирішувати справи «полюбовно», як в часи Бориса Миколайовича і Леоніда Даниловича, ці люди вже більше не зможуть. Домовлятися політично вони просто не вміють. Сторони і далі будуть діяти, шантажуючи один одного, намагаючись допомогти суперникам і конкурентам один одного, намагаючись вдарити якомога болючіше...


У Росії вже зрозуміли, що Янукович не віддасть їм Україну, що він залишить її собі і своїм хлопцям - і з цієї самої секунди український президент перестав цікавити і Медведєва, і Путіна, став у їхній свідомості справжнім ворогом, гіршим будь-якого Ющенка, тому що зрадив надії. І в цьому немає нічого нового, тому що завжди було відомо, що два найбільш ненависних президента в Кремлі - це Саакашвілі і Лукашенко. Один - за те, що демонстративно антиросійський. Інший - за те, що брехливо проросійський.


Янукович теж зрозумів, що Росія не піде йому на жодні поступки, що тепер з ним боротимуться серйозно. Але що далі? В українського президента є два шляхи - умовно кажучи, північнокорейський і південнокорейський.

 

Північнокорейський - це ізоляція, злидні і безвихідь.

 

Південнокорейський - це демонтаж авторитарних елементів системи, діалог з опозицією, економічні реформи та виконання вимог Євросоюзу. Для першого варіанту у Януковича немає ресурсів. Для другого не вистачає розуміння, компетентності і почуття перспективи.

 

Віталій Портніков

Левый берег


Коментарі (0)

08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

1663 1
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

1101
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

4856
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

13891 1
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

3263 1
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

3095

Війна росії проти України зірвала всі маски, і нарешті весь світ побачив жорстокість росіян, які використовують всі методи задля поневолення українського народу. Одним із цих інструментів є російське православ’я — а саме РПЦ з їх філією в Україні УПЦ МП.  

749

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

2213

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

2238

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

2794
08.06.2024

У Богородчанах на Івано-Франківщині з вересня 2024 року відновить роботу місцеве тепличне господарство, що простоювало вісім років.

1198
04.06.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

1013
30.05.2024

Кулінарний хаб, де навчатимуть шкільних кухарів, запрацював на Прикарпатті.  

801
13.06.2024

Монастир Успіння Матері Божої — чинний чоловічий греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого у селі Погоня.   

329
09.06.2024

Війна змусила багатьох замислитись, чому Бог допускає таку страшну ситуацію в Україні?  

390
04.06.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

731
01.06.2024

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком. Так, священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

687
13.06.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

21667
08.06.2024

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

680 1
04.06.2024

Питання розбудови демократичних інституцій залишається одним із пріоритетів для українців. Адже понад 90% громадян віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

503
29.05.2024

"Українська правда" дослідила, як Офіс президента України впливає на інформаційну політику медіа, зокрема через інформаційне агентство "Укрінформ".  

957
26.05.2024

Російські окупаційні війська не досягли заявленої кремлівським правителем Владіміром Путіним мети щодо створення "буферної зони" на півночі Харківської області.  

844