Знаєте, коли звучить ім‘я Квентіна Тарантіно, то кожен хто знає цю людину одразу цікавиться причиною озвучення такого слова. І не дарма, адже Тарантіно - геніальний режисер, фільми якого давно вже стали культовими.
Отож, коли півтори роки тому, в інтернеті пройшли слухи, що він знімає кіно з Дікапріо і Піттом, то всі одразу заворушились в очікуванні чогось крутого ( мушу сказати, що результат не розчарував).
А коли почали випливати перші постери, трейлери і слухи про фільм, то все стало ще цікавішим. Тому Одного разу в ... Голівуді - можна охрестити одним із найочікуваніших фільмів року.
І як тоді один з найочікуваніших фільмів року ( на думку декотрих ) має провалитись. Тож я знаю що всі підуть на це кіно, але для тих хто вагається або взагалі не розуміє що - це, я розжую цей фільм на дрібні шматочки.
Насамперед хочу сказати, що це не типова картина для Тарантіно. Адже всі звикли до літрів крові в кадрі з порубаними головами і іншими частинами тіла.
Тут автор ставить акцент не на видовищі, а на розвитку персонажів, який ми бачимо впродовж усієї картини. У фільмі є три основні сюжетні арки трьох основних персонажів.
Про самих персонажів можу сказати що усі хороші і зацікавлять своїми характерами. Також, не можу не відмітити гри акторів а особливо Дікаприча. Адже зіграв він фантастично.
Пітт увесь час просто усміхався і деколи корчив серйозну гримасу в бійках, але зіграв теж непогано. Щодо Роббі можу сказати те саме що й про Пітта. Також хочу відмітити, що це незвичайний проект для Квентіна, адже тут немає на кожному кроці різанини, стрілянини і літрів крові. Хоча це може здатися дивним для його фільмів, але це йде тільки на користь кіну. Можливо після початку перегляду вам може здатися, що він дуже затягнутий і повість йде дуже повільно. Але це тільки на перший погляд. Хоча повість не має швидкого і динамічного розвитку подій - вона не нудна. Ти зацікавлений в перегляді цієї картині далі і далі. Хочу відмітити ще й те, що це кіно можна назвати «Розчаруванням з розчаруванням» , адже стиль сюжету в цьому кіні - не схожий на інші. Зазвичай спочатку йде експозиція , зав‘язка , розвиток дій , кульмінація , розв‘язка. Але тут все не так просто.
Спочатку експозиція, потім розвиток дій, кульмінація, її облом, і так декілька разів. Кожного разу, коли ти думаєш: « Ось, зараз буде видовище, зараз буде екшен», але коли має статися те саме видовище, каталізатор цього дійства, просто зникає, або їде додому. Таким трюком вас будуть тримати до кінця, де ( спойлер ) все таки виправдають очікування.
Остання річ, про яку хотілося б згадати - це атмосфера картини. Коли ти її дивишся, то відчуваєш, що ти справді в LA і відчуваєш себе ніби тільки вчора звідти приїхав.
Отож, Одного разу в... Голівуді - це дуже гарний, приємний і цікавий фільм для перегляду з друзями під кінець хорошого вікенду.
