У старовинному гуцульському селі Криворівня в оселі легендарної місцевої мешканки Параски Плитки-Горицвіт у 2015 році було знайдено коробку з фотонегативами, які вважалися втраченими. Саме з цієї події і почалася історія фільму...
Франківців запрошують на показ та зустріч із творцями документального фільму «Портрет на тлі гір», який відбудеться 10 лютого в театрі кіно «Люм'єр» о 16:30 год.
«Портрет на тлі гір» знятий у жанрі креативної документалістики. В ньому - таємничий зв'язок сьогодення і минулого, відображеного на випадково знайдених плівках.
Синопсис
У глибині Карпат жінка-фотограф Параска Плитка-Горицвіт протягом багатьох років фотографувала людей і місце де жила. Після того як вона померла, під її ліжком було знайдено скриньку з тисячами негативів. Містична мандрівка у пошуках зв'язку сьогодення і минулого, відображеного на випадково знайдених фотонегативах.
Неймовірна доля Параски Горицвіт
Гуцульська художниця, письменниця, народний̆ філософ, етнограф, фотографка Параска Плитка-Горицвіт (1927-1998) Параска закінчила лише чотири класи школи, але завдяки батькові знала іноземні мови. У 1945 долучилася до національно-визвольного руху, була арештована і 9 років провела в таборах. Після амністії у 1954 оселилася у Криворівні. Спершу активно включилася у громадське життя, але згодом, поступово усамітнилася для виконання даної ще в ув'язненні обітниці — славити Мир Божий на землі. Відтоді вела аскетичний спосіб життя. Разом з тим, вирішила взяти до рук фотокамеру і знімати навколишній світ. Померла У 1998 році. Останні роки прожила в злиднях і немощі, майже втративши зір. Негативи її робіт довгий час вважалися загубленими.
Режисер Максим Руденко розповідає:
«Чотири роки тому мене занесло до села Криворівня, де колись Сергій Параджанов і Юрій Іллєнко знімали «Тіні забутих предків». Тут я випадково потрапив до хати Параски Плитки-Горицвіт, місцевої художниці, поетки, фотографки. Саме її світлини зацікавили мене. Пізніше я знайшов коробку з фотонегативами робіт цієї жінки. То була суміш піску, глини та сотні плівок. Негативи роками лежали в коробці, й піддавалися впливові часу й цвілі. Після реставрації та оцифрування знайдених матеріалів з небуття з’явилися постаті людей минулої епохи, а також цілий пласт історії гуцульського села, детально зафіксований на фотокамеру. Параска Плитка-Горицвіт була неофіційним сільським фотографом майже 30 років. Самостійно освоївши весь фотопроцес, Параска ретельно фіксувала довколишню реальність: карпатські краєвиди, гуцульський побут, церковні та народні ритуали, портретувала місцевих та гостей села. Фотографії Параски Плитки-Горицвіт — це сповнені дихання життя, а часом екзистенційні сюжети, схоплені філософським поглядом авторки».
