З 1996 року у Івано-Франківську працює міська поліклініка №4, яка обслуговує великий об’єм території: частково вул. Хоткевича, а також площу від вул. Сагайдачного і до села Вовчинець. На даний час – це понад 44 000 населення.
Проте нещодавно виникла проблема із мешканцями новозаселених будинків, які територіально належать до села Вовчинець.
«Коли ми брали це село на обслуговування, воно нараховувало 2600 населення і, по нормативах обслуговування, на таку кількість людей, потрібно було виділити двох лікарів.
На сьогодні село розрослося. По даних перепису там уже прописано 4500 мешканців. Я звернулася до обласного статистичного управління з проханням підтвердити кількість населення, щоб у нас була офіційна підстава для введення додаткових штатних одиниць для обслуговування цього села», – розповідає головний лікар міської поліклініки №4 Таїсія Єрєміна.
Проблема в тому, що у новобудовах проживає велика кількість людей, які прописані в інших мікрорайонах, або в селах. Проте, коли виникне потреба у медичному забезпеченні, або раптом трапиться якась надзвичайна ситуація, вони усі потраплять саме до поліклініки №4, а кількість працівників на таку велику кількість пацієнтів, не розрахована.
Також у новобудовах поселяються молоді сім’ї, у яких народжуються діти. Медичні працівники зобов’язані проводити обов’язкову диспансеризацію, патронаж новонароджених та проводити профілактичні щеплення діткам. Але медики не завжди знають про усіх, хто поселився в новому мікрорайоні, та й фізично не можуть справитися із таким навантаженням. Тому виникла проблема із введенням додаткових посад медпрацівників, вирішення якої прискорить наявність достовірної інформації щодо реальної кількості пацієнтів регіону обслуговування.
Якщо пацієнтів, які приходять до поліклініки по потребі, уже при розвитку проблеми, безвідмовно обслуговують, то лікарі не мають змоги виконувати планову профілактичну роботу, адже фактично не знають усіх своїх пацієнтів.
Керівництво поліклініки звертається до мешканців цього мікрорайону з проханням зареєструватися за місцем проживання, тобто прописатись, щоб лікарі могли внести їх в свої посімейні журнали мали можливість проводити профілактичні та лікувальні заходи на своїй дільниці і мали достовірну інформацію про офіційний приріст населення міста.
