Іванна Червінська: Важливо, де ти народився і яке середовище тебе формувало

 

 

Іванна Червінська, співачка, 26 років. Народилася в селищі Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області. Стала півфіналісткою 6-го сезону талант-шоу “Голос країни” у команді Святослава Вакарчука. Живе в Києві. Батько — будівельник, мама працює провідником на залізниці.

 

На телепроекті “Голос країни” тебе називали “карпатською мавкою”. Коли виконуєш народні пісні, заглиблюєшся в себе і співаєш так, наче говориш із предками. Це чуття в тебе з дитинства?

– Мене змалку супроводжували привітні, щирі, світлі люди, які завжди співають. У нашому регіоні ще збереглися ті традиції, які ми бачимо у фільмах, що знімали дуже давно. Коли передивлялася “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, звернула увагу, як там говорять люди – наче своїх сусідок у селі чую. Дуже схожа вимова.


Важливо, де ти народився і яке середовище тебе формувало. Я з дитинства захоплювалась співом бабусь на весіллях, різдвяних святах. Для мене це було щось магічне та незвідане. Особливо захоплювало триголосся, яке виконували прості люди без музичної освіти. Вони і стали провідниками, які показали мені справжню красу української культури. А ще, пам’ятаю, завжди любила слухати бабусині історії про її молодість. Як вони з дівчатами ходили на вечорниці, веселились. Часто співаючи українські пісні, я заплющую очі і вимальовую собі спогади із історії бабусиної молодості.


Ті весілля, які роблять у нас в Карпатах, – це дуже гарне дійство. Бабусі затягують триголосся, одягають свої ще замолоду вишиті сорочки, хусточки з квітками, які вони теж скурпульозно вибирали до цього свята. Інколи у нас гуляють два тижні: тиждень до весілля і тиждень після. Доки все не з’їдять, доки все не розвезуть, приведуть до ладу… У нас досі грають троїсті музики. А це щось особливе. Зараз ці традиції, на жаль, в Україні потроху зникають – весілля все частіше роблять у кафе. Тягнуться до європейських стандартів, а це вже не те. Втрачається якась магія.


В моєму селі народився Олекса Довбуш. Я розумію і відчуваю часи опришків. Люди, незважаючи на те, що були християнами і тоді, все-одно були дуже пов’язані з природою, з язичництвом. Знали набагато більше. Скільки було людей, які вміли відводити хмари, лікувати не традиційним способом. Навіть моя бабця вміла за необхідності відводити вроки на вугіллі. Ніби і людина проста, а вміє взаємодіяти з природою.


В селі люди дуже близькі до землі. Вони важко працюють. У них лишилося щось від наших предків – ниточка тягнеться з давніх часів до сьогоднішнього дня. Зараз я особливо відчуваю це, живучи в місті. Коли приїжджаю додому – відчуття трепету переповнюють душу.

 

Мабуть, цього тобі бракує в місті?

– В селі мені завжди подобалися світанки. Особливо літньої пори – бачити ранішню росу. Але найбільше я любила вночі дивитись на зірки. На жаль, переїхавши в місто, цієї розкоші не маю. І світанки не такі, і зірок не видно.
Люблю ходити босоніж. У мене вдома є в саду улюблене дерево – яблуня Білий налив. В дитинстві воно здавалася мені великим деревом. Я на нього ледве вилазила. Зараз воно таке малесеньке, розгалуження починаються вже на рівні грудей. Це було моє потайне місце, де я часто любила ховатись. Мене ніколи на ньому не було видно, зате я завжди могла бачити всіх. Інколи у мене ностальгія за дитинством… Коли Білий налив достигає – треба приїхати додому зібрати. Щось на городі вродило – на все треба приїхати.

 

Багато людей, які мають голос від Бога, живуть з цим талантом, але не розвивають його, не відточують освітою. Як ти почала займатися музикою?

– Потенціал до музики проявила з дитинства самотужки. Завжди бігала зі скакалкою, крутилась біля дзеркала, що викликало у батьків і брата завжди посмішку. Правда, моє дитяче захоплення ніхто серйозно не сприймав. Коли навчалася в першому класі, я припала до душі одній дуже хорошій викладачці фортепіано Марії Іванівні. Я була не смілива, щоб заявити, що хочу займатись музикою. Викладачка переконала батьків в тому, що у мене є здібності. Так я стала займатись у музичній школі по класу фортепіано. Провчилась, на жаль, не довго. Через свою зайнятість на роботі батьки не мали можливості приділити нам із братом багато часу. В один момент я відстала в навчанні і мені самій складно було все наздоганяти, тому батьки вирішили мене не змушувати. Я покинула музичну школу, через що не один раз пожалкувала.

 

Коли постав переді мною вибір професії, зрозуміла що пов’язати своє життя з музикою не зможу, бо музичної освіти у мене не було. Вирішальним став випадок, який подарував мені шанс стати музикантом – це перемога в конкурсі “На крилах дитинства” в місті Винники біля Львова, де я отримала гран-прі у 2007 році. Там я і познайомилась зі своїм майбутнім викладачем Мартою Лозинською, яка запросила мене стати студенткою Львівського музичного училища ім. Станіслава Людкевича. Я поступила на кафедру музичного мистецтва естради. Там вперше відкрила для себе джазову музику, яку мені було на той час складно оцінити і полюбити.

 

 

У 2009 році львівський етно-джазовий гурт “ShockolaD”, який співав українські народні пісні в джазових обробках, запросив мене стати їхньою солісткою. Ми спільно записали два альбоми: “Щедрий вечір з добрим джазом”, та “World”. В останньому альбомі половину пісень я взяла зі свого регіону. Вони відомі в нашому краї, але на загал їх ніхто не знає. Так у нас відбувався обмін знаннями та вміннями. Вони для мене більше відкривали джазову музику, а я для них щось українське. Торік я припинила нашу співпрацю. Не так просто проявляти свою ініціативу, якщо ти не лідер проекту. Тому я зрозуміла, що якщо ще кілька років працюватиму в такому ж форматі, так і залишусь в тіні.

 

Я переїхала до Києва. Стала працювати з різними музикантами. Пізніше мені запропонував співпрацю відомий джазовий бас-гітарист Ігор Закус. Ми разом працюємо в стилі етно-джаз. А також “Gypsy Lyre”- це авторський проект гітарної музики. Вперше, прийшовши на їхній концерт, я закохалась у їх творчість. Вони запросили мене на jam sessin, який відбувався після концерту. Кожен імпровізував, але серед тієї імпровізації народилась пісня “Летів пташок”, яку я пізніше співала на “Голосі країни”. Вона і допомогла мені продовжити участь у проекті. А з колективом ми і надалі продовжуємо співпрацювати, маємо багато далекоглядних планів і ідей.

 

 

Знаю, ти навчалася ще в Донецьку, але мусила покинути навчання через війну.

Так. Я була студенткою Донецької музичної академії ім. Сергія Прокоф’єва. Навчалась на відділі “музичне мистецтво естради (джазовий спів)”. Провчилась тільки два роки і через непросту ситуацію в Україні змушена була перервати навчання. У мене там залишились документи, які протягом двох років я забрати звідти не могла. Що і не давало мені можливості кудись поступити чи поновитись у навчанні. Але світ не без добрих людей. В одному із інтерв’ю я обмовилась про те, що не можу забрати свої документи із Донецька. І мені після чого радо запропонували допомогу. Вдячна Андрію Короткову і Валерії Безуглій.

 

На скільки років почуваєшся?

– У дитинстві я була дуже сором’язливою дівчиною, тому віддавала перевагу самотності. Любила гуляти сама. Чомусь часто відчувала, що в мене – стара душа, зріла. Причому такі думки приходили мені в років 12… Хто зна, де моя душа була до того, як я народилася.


Почуваюся на зрілий вік. Завжди здавалося, що в мені більше віку внутрішнього, ніж того, що у паспорті. Завжди знаходила спільну мову зі старшими людьми. З однолітками спілкуватись було не так цікаво. Святкуючи цього року своє 26-річчя, зловила себе на думці, що все ж таки мені більше подобається цифра 25.Тому, мабуть, свій внутрішній вік на даному етапі я залишу двадцятип’ятирічним.

 

В якому місці на землі, крім батьківщини, тобі справді добре?

– Два роки тому поїхала в Індію, в Гоа, на відпочинок. Провела там 10 днів. Закохалася в цю країну. Вразило, що я там завжди перебувала в стані радості. Індуси дивовижні. Вони тебе не знають, але ідучи на зустріч, завжди посміхнуться. Спочатку це було дивно, але потім починаєш сприймати за звичну річ, яка є дуже приємною. Я там відкрилася до людей. Хоч не медитувала, не сиділа в позі лотоса.


Індуси – дуже відкритий і світлий народ. Можливо, через своє віросповідування, можливо, бідності. Мені там було дуже комфортно.

 

З яким інструментом себе асоціюєш?

– Мені подобається співвідношення: гітара і жінка. Це гарно, витончено і ніжно. Мені також нещодавно подарували гітару. Тепер вчуся грати і пізнаю для себе цей інструмент. Інколи можу собі підіграти, коли співаю. Також вивчила кілька джазових акордів. Граючи їх, маю таке враження, що я вже знаток. Можливо, колись вийду з нею на сцену і заграю, а поки-що займаюсь просто у своє задоволення.


Гітара – мій інструмент. Я така сама мобільна і емоційна. Через мою емоційність друзі люблять зі мною дивитися фільми. Я настільки переймаюсь стрічкою, починаю проживати цю історію – кручуся, радію, плачу. Часто ловила себе на тому, що друзі дивляться не фільм, а на мою реакцію на нього.

 

А яка їжа допомагає тобі бути в формі?

– В певний період часу після школи, я була трохи колобком. Коли стала займатись музикою і виступати на сцені – зрозуміла, що я собі зовнішньо не дуже подобаюсь. Вирішила зайнятись спортом і сісти на дієту. Перестала вживати звичну для села їжу: майонези, котлети і тому подібне. Почала з салатів і з часом полюбила здавалося б не поєднувані закуски. Мені дуже подобається поєднання сиру Дорблю в прикуску з яблуком. Думаю, мої односельчани цього не зрозуміли б. Часто на гастролях чи за лаштунками проекту “Голос країни” брала із собою ці смакоти. Подобається поєднання солодкого і солоного. Люблю грецький салат із додаванням винограду киш-миш. Це мій улюблений літній салат А сир додаю і у вівсянку, і в домашню піцу.

 

gazeta.ua

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Іванна Червінська з Коломийщини припинила участь в шоу “Голос країни” (відео)

Іванна Червінська: Тут я виросла і подолала комплекси

Учасниця проекту «Голос країни-6» з Прикрапаття знялася в першій у своєму житті фотосесії для глянцю (фото+відео)

Учасниця “Голосу країни” Іванна Червінська з Печеніжина вишиває картини Пікассо і Далі

Іванна Червінська з Івано-Франківщини пройшла у півфінал «Голосу країни» (відео)

Прикарпатська співачка Іванна Червінська пробилася в прямі ефіри на шоу "Голос Країни" (фото+відео)

Прикарпатка Христина Олексин перемогла в "нокаутах" на "Голосі країни 6" (відео)

20-річна Христина Олексин з Івано-Франківщини перемогла у вокальних боях шоу "Голос країни" (відео)

Дві представниці Івано-Франківщини пройшли до наступного етапу проекту «Голос країни»

Прикарпатка Іванна Червінська перемогла у вокальних боях на "Голосі країни" (відео)

Прикарпатка Вікторія Дмитрук вилетіла із шоу "Голос країни" (відео)

18-річна дівчина з Прикарпаття вразила джазовою манерою співу на шоу "Голос країни" (відео)


29.06.2016 1809 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1205
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1855 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1136
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3717
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3415 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2770 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

366

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

480

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1023

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1587
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1089
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1116
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

809
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6628
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

758
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44087
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3405
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35746 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

271
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

413
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

692
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

769