Будівництво залізничного вокзалу в місті дало стимул для його розвитку. Окрім того, наявність такої важливої локації вимагала продуманої інфраструктури.
Зокрема, треба було думати про сполучення вокзалу із центром міста, передає Фіртка.
Вулиця Грюнвальдська будувалася у 1908-1910 роках саме з урахуванням нових реалій й мала скоротити шлях до вокзалу (була альтернативою вулиці Романовського (тепер – Гаркуші), що оминала цілий квартал, прямуючи до залізничного вокзалу. До речі, теперішня вулиця Лепкого також появилася лише завдяки потребі сполучити центр із вокзалом.
читайте також: Будинки-близнюки: яка доля споруди на Грюнвальдській (ФОТО)
Проте, майбутня вулиця мала проходити городами двох родин – Ляхавців і Ляйбляхів (Ляйбліхів). Тому обидві родини прагнули максимально скористати з несподіваного попиту на їхню власність. І саме у цьому місці почалася історія двох будинків-близнюків.
Прибуток, який отримали Ляйбліхи, дозволив збудувати (краєзнавці припускають, що орієнтовно у 1910-му) два ідентичні житлові будинки (Грюнвальдська, 6 і 8). За легендою, яку переповідає Іван Бондарєв, будинки-близнюки глава родини будував «аби діти не сварилися». Цілком можливо, в історії ми ще й не такі курйози можемо зустрічати.
Обидва одноповерхові особняки досі (поки що!) цілі. В одному із них розташована редакція газети «Західний кур’єр», а другий, його близнюк із номером «8», рішенням міської ради, уже продали.
Більше читайте у матеріалі: Руїни Івано-Франківська. Будинки-близнюки: інцидент на Грюнвальдській.
