Історія ленінопаду по-яремчанськи

 

/data/blog/90297/5fbaa483b5637d615032d8dff8eb816e.jpeg

 

У західних регіонах нашої держави цей процес розпочався значно раніше, десь на початку 90-х. Тож протягом понад двадцяти років незалежності, відбулася серйозна "санітарна чистка" комуністичної символіки. Як результат сьогодні на теренах Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей не залишилося жодного монументу "вождю світового пролетаріату", хіба що Ілліч десь "завалявся" на закритих територіях чи у приватних колекціях.

 

В Яремчі комуністичний ідол бовванів стояв у центральній частині міста поблизу Будинку культури, там, де зараз розміщується фонтан. Свого часу чимало яремчанців кепкували з пам'ятника Іллічу, який з постаменту вказував рукою на лікеро-горілчаний магазин, вказуючи, як власне і вся комуністична ідеологія, на такий пагубний шлях.

 

Прокурор сказав, депутати підтримали.

Історія із демонтажем монумента Леніна в Яремчі була досить довгою і непростою. Все розпочалося ще з початку 1991 року, коли у місті завели розмови про демонтаж Ілліча. Зокрема низка депутатів Яремчанської міської ради народних депутатів (офіційна назва 1991 року - авт.) активно лобіювали це питання. Як наслідок на сесії міської ради 7 лютого 1991 року виступив тодішній прокурор міста Яремче Василь Римарук.

 

"Заспокоюючи" депутатів, він зазначив, що міська рада немає повноважень розглядати це питання, оскільки воно є прерогативою вищих органів влади.

 

"Перенесення або знесення пам'ятників - це компетенція Ради Міністрів УРСР, - повідомив депутатам прокурор. - В Указі Президента СРСР посилено відповідальність за збереження пам'ятників, доручено органам державної влади не допускати демонтаж чи перенесення пам'ятників історії, держави… А тому міська рада повинна забезпечувати виконання законів, а не порушувати їх".

 

Подискутувавши, депутати все ж таки ухвалили рішення про припинення порушення питання щодо перенесення або демонтажу пам'ятника Леніну в Яремчі.

 

Проголошення Незалежності діаметрально змінило ситуацію.

Все змінилося після 24 серпня 1991 року. 2 вересня виконавчий комітет Яремчанської міської ради приймає рішення про клопотання перед міською радою щодо демонтажу пам'ятника і погрудь В.І. Леніну на території Яремчанщини. 17 вересня на першому засіданні шостої сесії 21-го скликання ухвалюють клопотання міськвиконкому. А через два дні (на другому засіданні шостої сесії) кладуть остаточну крапку в цьому і ухвалюють рішення демонтувати пам'ятник Леніну в Яремчі уже 20 вересня (наступного дня - авт.). Організувати роботи з демонтажу доручили тодішньому першому заступникові голови Іванові Симчичу.

 

Варто згадати, що на цій же сесії міські депутати звільнили голову Яремчанської міської ради народних депутатів та голову виконкому Василя Гуменюка (який не був присутнім на засіданні сесії). А рівно через тиждень на останньому засіданні шостої сесії обрали головою міської ради Юрія Боберського.

 

"На Прикарпатті Леніни падали, а у Яремчі ще квіти покладалися", - як відзначає один із головних учасників демонтажу мешканець м-ну Дора Василь Тоненький. Пан Василь це пов'язує з позицією тодішнього міського голови Василя Гуменюка, який особливо не приховував власних комуністичних поглядів, тож і не поспішав позбуватися монумента вождю світового пролетаріату.

 

Та навіть за свідченням очевидців тих подій у часи, коли в інших районах області Леніни летіли з п'єдесталів аж гай шумів, в Яремчі на урочистостях ще й покладалися квіти до його підніжжя.

 

"Питання демонтажу назрівало ще з 1989 року, але у зв'язку з опором значної частини активних яремчанських комуністів - це питання не вдавалося підняти", - ділиться спогадами свободіаець.

 

Василь Тоненький пригадує, що одразу ж після демонтажу, йому погрожували анонімно телефоном деякі послідовники Ілліча, мовляв, "ми тебе повісимо, як ти Леніна"… Але далі погроз не зайшло, та й пан Василь особливо цим не переймався, хоча додає, що чимало із тих комуністичних посіпак, які колись верещали проти знесення ідола та всіляко захищали його, сьогодні гарненько "перефарбувалися" і стали великими патріотами та демократами.

 

Революція і голодування.

Варто згадати, що знесенню пам'ятника Леніну в Яремчі передувала місцева революція з голодуванням та розбиттям намету на центральному Майдані. Як пригадує активний учасник голодування яремчанець Іван Кузьмич, вони активно відстоювали питання відставки голови міської ради Василя Гуменюка та законного демонтажу пам'ятника Іллічу. Ще на початку 1991 року Василь Гуменюк публічно заявив, що скоріше Прут потече на Говерлу ніж він дасть дозвіл на знесення постаменту Ілліча.

 

Але, як кажуть, ніколи не кажи ніколи… І, як згадувалося, 2 вересня виконавчий комітет приймає рішення про клопотання перед міською радою щодо демонтажу постаменту. Василь Гуменюк власноруч візує це рішення, про що свідчать архівні дані.

 

17 вересня яремчанські протестувальники (Іван Кузьмич, Дмитро Дзвінчук, Ганна Старунчак, Володимир Молчанов, Тарас Тригуб'як і Василь Микитюк) розбили намети та розпочали голодування на площі біля міської ради одразу ж після засідання сесії міської ради. Голодувальники вимагали відміни деяких попередніх рішень (йдеться про ухвали, які забороняли демонтувати комуністичну символіку) та відставки міського голови. 19 вересня протести було завершено, адже цього дня міські депутати прийняли рішення, якими задовольнили всі вимоги протестувальників.

 

20 вересня 1991 року: ленінопад по-яремчанськи.

Погожого осіннього ранку біля постаменту Леніну юрбилося чимало активістів, а ще більше простих витріщак, які прийшли вживу побачити видовище, яке ще кілька років тому було апріорі не можливим, адже навіть за одну думку в цьому напрямку можна було загриміти у буцегарню. Найцікавіше, що ніхто особливо й не анонсував про цю подію, але інформація напередодні розлетілося містом миттєво.

 

Безпосередньо "допомогти" вождю покинути місто зголосився Василь Тоненький. Декілька годин роботи під акомпанемент крана на базі ЗІЛ-133 - і постамент Леніна відправили на смітник історії.

 

Спочатку бронзовий Ілліч припадав пилом на складах міського комунального підприємства. А десь через рік водій Іван Римарук (він ще й сьогодні працює у Яремчанському МКП - авт.) разом із головним інженером Михайлом Іваничуком відвезли бронзового Ілліча до Львова на переплавку, - так закінчилася епоха комуністичної окупації та її символа "Лєніна" в м.Яремче.

 

М.Стефурак за матеріалами свободівця В.Тоненького та журналіста О.Дзем'юка


26.10.2015 1204 0
Коментарі (0)

05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

659
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

854
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6817
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1511
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2249
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2452

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

410

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

712

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1451

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

859
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

428
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

808
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2503
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

628
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1194 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

846
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1290
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

842
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1138
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

672
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2597 11