Іноземці у владі: реальна допомога чи контроль? (Інфографіка)

 

 

Чиновники-іноземці у владній вертикалі – свого роду українське ноу-хау. До 2014 року важко було уявити, що міністром може стати американець, грузин чи литовець.

 

Хто отримав пости у владній вертикалі, і які наслідки такого іноземного десанту, розбиралися журналісти сайту "24".

 

Масовий прихід чиновників – не громадян України здивував. Перш за все, це означало, що в державі не вистачає своїх професіоналів, і нова українська влада фактично розписується в своїй неспроможності провести реальні реформи. З іншого боку, не виключено, що таке масове десантування (загалом 12 посадовців) було однією з умов західних партнерів України після революції гідності і позачергових президентських виборів, легітимність яких ставилася під сумнів.

 

Можливо, таким чином Захід хотів проконтролювати хід реформ. Публічно такі призначення іноземців мотивували тим, що це успішні діячі з проведення реформ у своїх країнах, а також важливо було те, що вони були людьми не з української корумповано владної системи. (Згодом стало зрозумілим, що це одночасно мінус цих посадовців. Багатьом з них не вдалося побороти цю систему).

 

На ключові посади в уряді Арсенія Яценюка прийшли представники інших держав, які терміново прийняли українське громадянство. Найбільше представництво отримали колишні громадяни Грузії. В соцмережах з’явився анекдот про грузин, які боялися в себе вдома вийти на вулицю, оскільки їх хватали і відправляли чиновниками в Україну. Одним з екстраординарних стало призначення колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі на посаду голови Одеської облдержадміністрації.

 

Два роки роботи уряду Яценюка, попри присутність у ньому професіоналів з інших держав, суттєвих результатів не принесли. Економічні реформи, незважаючи на те що міністром фінансів була колишня громадянка США Наталія Яресько, з кожним днем уповільнювалися.

 

Проривом можна вважати створення Національної поліції, якою опікувалися колишні громадянки Грузії – заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе і очільниця новоствореної структури Хатія Деканоідзе. В той же час діяльність Саакашвілі викликала незадоволення прем’єр-міністра Яценюка і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, якого одеський губернатор звинуватив в корупції. За що Аваков облив Саакашвілі водою.

 

Гучним скандалом стала заява міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса щодо тиску на нього народного депутата, члена фракції БПП і близького соратника президента Ігоря Кононенка. Абромавичус звинуватив Кононенка в тому, що той відверто лобіював на посаду заступника міністра свою людину Андрія Пасішника. Кононенко, звичайно, все заперечував. Але після конфлікту Абромавичус подав у відставку.

 

Крім Саакашвілі, "не прийшовся до двору" заступник генерального прокурора Давід Сакварелідзе. Уже колишньому генпрокурору Віктору Шокіну була зовсім не до вподоби завзятість грузина в боротьбі з корупцією. Тому під приводом реорганізації прокуратури Шокін позбувся незручного заступника.

 

Так чи інакше іноземці у владі не принесли бажаного результату. Втім в уряді нового прем’єра Володимира Гройсмана іноземці також присутні. Щоправда, цього разу не так масово. Вочевидь, врахувавши помилки "папередників" іноземні представники не стали відмовлятися від громадянства своїх країн і віддали перевагу статусу "радник". Однак і тут не обійшлося без сюрпризів. Зокрема, здивувало призначення главою "Укрзалізниці" польського рок-співака Вольцеха Бальчуна.

 

З іншого боку, яскраво помітна тенденція на скорочення іноземців у владі. Новопризначений генпрокурор Юрій Луценко, приміром, віддає належне запропонованим Сакварелідзе реформам прокуратури. Зокрема, щодо створення Генеральної інспекції. Але повертати грузина в ГПУ не планує. Бажання позбутися іноземних посадовців говорить про те, що заламати українську корумповану владу складно. Тих, хто намагався проводити реформи, система переборола.

 

Отже, хто з іноземців і які посади отримав в українській владі:

 


19.05.2016 665 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1626
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

929
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1396
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2624 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3717
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3204 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

769

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

410

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

341

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

981
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5136
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10514 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8983
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7525
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

809
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1004
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1284
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15766
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

174
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1330
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1737
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1631