В Івано-Франківську медики дедалі частіше стикаються з тим, що пацієнти використовують сервіси штучного інтелекту для розшифрування рентгенівських знімків.
Про це розповіла директорка Івано-Франківського комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» Ольга Савчук на ТРК «РАІ», пише Фіртка.
За її словами, деякі пацієнти надсилають рентген-знімки у різні онлайн-сервіси та орієнтуються на отримані «висновки», інколи більше довіряючи їм, ніж лікарю. Це вже призвело до небезпечних ситуацій.
«У мене пацієнти навіть сказали, що роблять рентген і кидають його штучному інтелекту на опрацювання. Виявилося, що травматолог поставив один діагноз, а штучний інтелект — інший. І людина була схильна повірити штучному інтелекту», — розповіла Ольга Савчук.
Медикиня наголошує, що алгоритми не можуть замінити клінічний огляд і професійний досвід. Один із випадків, який вона навела, стосувався не простого перелому, а початкової стадії хронічного рентгенологічного захворювання.
«Тактика ведення на ранніх етапах дуже важлива. Якщо запустити першу стадію, вона швидко перейде в другу і третю, і ти просто не зможеш повноцінно рухатися», — пояснила директорка.
Савчук також підтримує ініціативу, яку, за її словами, планують ухвалити — заборонити штучному інтелекту ставити діагнози та обробляти медичну документацію.
«Для мене це дуже дивно і дико. Я цього не розумію. Тому чекаю, щоб заборонили такі речі», — сказала лікарка.
Водночас медикиня підкреслює: штучний інтелект може бути корисним як допоміжний інструмент, але остаточне рішення щодо діагнозу та лікування має ухвалювати лише фахівець.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Підсумки «Днів здоров'я» на Івано-Франківщині: у кожного другого пацієнта виявили захворювання
В Івано-Франківську хірурги провели унікальну операцію на сонних артеріях
«Бачимо маленькі зміни на краще»: як почувається прикарпатець Максим Цуцман після «уколу життя»