За посаду міського голови Івано-Франківська змагатимуться 11 кандидатів.
З «парашутистів», зокрема, і народний депутат, колишній міський голова Калуша Ігор Насалик.
Івано-Франківськ — третє місто, яке намагається підкорити Ігор Насалик за свою мерську «кар’єру». У 2006 році був Калуш, торік — Київ, де Ігор Насалик набрав приблизно піввідсотка голосів виборців, пише БРІЗ.
На кожних виборах — у Калуші, Києві а тепер й Івано-Франківську — Ігор Насалик «сідлає» свого улюбленого «коника» — проект безкоштовної медицини, запроваджений у Калуші. Без сумніву, безкоштовна медицина може бути дуже помічною — якщо кошти на придбання ліків освоює фірма, дотична до Ігоря Насалика.
Ігор Насалик — з 2006 до 2014 року міський голова Калуша, торік став народним депутатом від політичної партії «Солідарність-Блок Петра Порошенка».
На початку цього року Ігор Насалик гостро критикував дії влади та Президента, акцентуючи на хибах військової стратегії. Пророкували, що цією гучною інформаційною кампанією нардеп готує собі плацдарм для виходу із фракції. Але інформкампанія як несподівано почалася, так раптом і закінчилася.
Зміна політичної орієнтації — характерна риса Ігоря Насалика. З 1998 році — відколи вперше став народним депутатом, — Ігор Насалик шість разів встиг змінити політичні уподобання, побувавши у фракціях «Нашої України», «Регіони України», БЮТ та УНП. Будучи міським головою Калуша, Ігор Насалик очолив Українську партію , а потім — перейшов у «Громадянську позицію» і став заступником голови партії. Але вже невдовзі побив горшки і з Анатолієм Гриценком — після того, як у 2012 році не став єдиним кандидатом від опозиції по Калуському виборчому окрузі. Тоді він поступився шансом діючому депутату від Партії регіонів і бізнес-партнеру Валерію Келестину і навіть підтримував його на виборах. На виборах до Верховної Ради минулого року пройшов до парламенту від Блоку Петра Порошенка.
Ставши народним депутатом, Ігор Насалик вирішив повернутися у роль господарника і балотується на міського голову Івано-Франківська від БПП. У світлі децентралізації влади Івано-Франківськ для Ігоря Насалика виглядає більш привабливо, ніж мандат народного депутата. Крім того, Ігор Насалик не планує випускати з-під контролю й Калуш, і намагається там «цементувати» свій вплив за рахунок першого заступника міського голови Ігоря Матвійчука, якого всіляко підтримує на виборах.
Це — не перша спроба Ігоря Насалика вийти за межі Калуша. Так, торік у квітні Ігор Насалик змагався за крісло міського голови Києва. Його кандидатуру висунув лідер Радикальної партії Олег Ляшко, але офіційно Ігоря Насалика — не підтримав. Ігор Насалик пішов на вибори самовисуванцем і набрав приблизно 0,5% голосів киян. Причиною такої разючої поразки політологи вважали відсутність стратегії і команди. Тоді Ігор Насалик мало «світився» у ЗМІ, розраховуючи, вочевидь, «взяти рейтингом» і при цьому потратитися по мінімуму. Але Київ — не Калуш.
Зараз ситуація кардинально змінилася: за масовістю політичної реклами і передвиборних обіцянок Ігор Насалик по Івано-Франківську б’є рекорди. Місто «заліплене» біг-бордами із обіцянками про безкоштовну медицину. Дежавю: минулого року, коли Ігор Насалик балотувався у Києві, використовував своєрідний адмінресурс: медики й освітяни йшли у безкоштовні відпустки і їхали агітувати за Ігоря Насалика у київських школах та лікарнях. Акцент Ігор Насалик робив на запровадженні програми безкоштовної медицини. Зрештою, безкоштовна медицина — улюблений «коник» Ігоря Насалика на кожних виборах — у Києві, Калуші чи Івано-Франківську. Але чи таким безкоштовним є цей проект? Розглянемо на прикладі Калуша.
Безкоштовний «сир»
Програма безкоштовної медицини у Калуші діє з 2011 року. Щороку із міського бюджету на цю програму використовують у межах 10-14-ти млн гривень. На зорі зародження проекту міський голова Ігор Насалик обіцяв співфінансування з держбюджету. Згодом — навіть з власної кишені. “Чи дасть Державний бюджет, чи не дасть — не відомо, бо його статті ще не розписані. Але, якщо коштів не буде вистачати, і з Держбюджету їх не виділять, то я власні задію, але завершу цю програму”. Однак, схоже на те, що не Ігор Насалик вкладав у безкоштовну програму, а навпаки.
Ліки для програми безкоштовної медицини місто закуповує у рогатинської фірми «Укрмедекспорт»(Рогатин — рідне місто Ігоря Насалика. — Авт.). Цікаво, що фінансовий злет рогатинського “Укрмедекспорту” від переможних тендерів припадає на початок співпраці із Калуською ЦРЛ. Засновник фірми — кума Ігоря Насалика Ольга Билів. У статутний фонд «Укрмедекспорту» Ольга Билів внесла 20 тисяч гривень, а тільки у грудні 2011 року Калуська ЦРЛ уклала угоду на постачання медикаментів із «Укрмедекспортом» на 15 мільйонів гривень. Така співпраця розпочалась саме тоді, коли фінансування головного міського стаціонару перейшло в повноваження міської влади Калуша. Так, у 2008 році “Укрмедекспорт” заробляв мізер порівняно зі своїми нинішніми доходами.
Навіть у 2010 році “Укрмедекспорт» отримав лише приблизно 1,3 млн. гривень від двох обласних лікарень. З 2011 року фірма стабільно співпрацює із бюджетами Калуша та Луганська. З цього періоду починається її фінансовий злет. У 2011 і 2012 роках ТзОВ “Укрмедекспорт” отримало з міського бюджету 21,2 млн. гривень за ліки для Калуської ЦРЛ, а торік — понад 14 млн. гривень. Загалом калуський бюджет для рогатинської фірми щось на кшталт курки, яка несе золоті яйця: дохід від постачання медикаментів у Калуську ЦРЛ становить левову частку.
За які кошти міський бюджет фінансує програму безкоштовної медицини? Очевидно, програма безкоштовної медицини «отримала життя» після перерозподілу фінансових потоків міського бюджету: ставши міським головою, Ігор Насалик роки утримував комунальні тарифи, дотуючи натомість комунальні підприємства з міського бюджету. Однак, тарифи — не настільки вигідний піар-інструмент. Та й фінансових дивідендів — не приносять. З 2013 року у Калуші — жорстке протистояння громади із владою через необґрунтоване, на думку людей, зростання комунальних тарифів.
Через тарифи — до суду
— У „комуналці” абсолютно ніяких проблем не бачу. Через два роки комунальні послуги в Калуші будуть безкоштовні. Через два роки не буде оплати в Калуші ні за світло, ні за газ — все буде безкоштовно, — заявив Ігор Насалик у 2006 році за підсумками ста днів перебування на посаді міського голови.
— Я записую червоним олівцем дату, що з 4 травня 2008 року „комуналка” у Калуші буде безкоштовною. Дай Бог! — відреагував голова ОДА Роман Ткач.
Проте ані за два, ані навіть за десять років безкоштовними комунальні послуги у місті не стали. Міська влада довго «тримала» тариф, дотуючи комунальні підприємства із міського бюджету.
— Міська влада накладе мораторій на підняття тарифів, — пообіцяв Ігор Насалик у 2008 році.
При цьому він запевнив, що дотувати комунальні підприємства міський бюджет з 2009 року більше не буде. Варто розуміти, що тарифи на комуналку у місті «утримували» коштом міського бюджету, адже, КП отримували регулярні дотації, які частково відшкодовували збитки від низьких тарифів.
На початку 2011 року у Калуші запровадили програму безкоштовної медицини. А вже з початку 2013 почався рух за підняття тарифів. Очевидно, бюджет два популістські проекти водночас не витягував.
Запропоноване зростання тарифів стало шоком для калушан, адже, якби у попередні роки комунальні тарифи зростали поступово, це не було б таким відчутним ударом. На початку 2013 року у Калуші зростає квартплата — у середньому від 20 до 60%. Міська влада намагалася пом’якшити удав від підняття квартплати, імітуючи громадське обговорення. А Ігор Насалик навіть запропонував схему, яка мала здешевити для містян квартплату. На ділі схема виявилася марудною, і в Калуші — не прижилася.
Калушани, невдоволені зростанням квартирної плати, навіть позивалися на міську владу до суду, проте прогавили терміни позовної давності.
Уже за рік міська влада шокувала калушан повторно. І знову — тарифами. Так, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг затвердила для Калуша один із найвищих в Україні тарифів на водопостачання і водовідведення — на рівні 17, 86 гривні за 1 кубометр (тобто, тариф зростав удвічі. — Авт.). Рішення комісії ґрунтувалося на розрахунках, поданих КП «Водотеплосервіс». Документи «пішли» на затвердження у Нацкомісію за підписом міського голови Ігоря Насалика. Тариф не просто шокував калушан: громада вибухнула обуренням. Калушани зажадали пояснень. Зокрема, хотіли бачити розрахунки, які б довели економічну обґрунтованість тарифу, адже були переконані, що на громаді просто хочуть нажитися. Під тиском громади депутати міської ради «заморозили» підняття тарифу на воду. З цим конфліктом Ігор Насалик увійшов у фазу виборів, адже балотувався до Верховної Ради. Тема — дуже слизька і невигідна для кандидата у нардепи. Міська рада до цього питання більше не поверталася.
Упродовж кількох місяців протистояння громада так і не отримала ані відповіді на запитання про формування тарифу, ані — доступу до документів комунального підприємства, власником якого, до речі, є калуська громада. Ігор Насалик став народним депутатом і його це питання, вочевидь, більше не цікавить. А директор КП «Водотеплосервіс» Ігор Яковина повторно балотується у депутати міської ради Калуша від Української партії, яку у міськраду свого часу завів Ігор Насалик.
— Єдині в Україні не підняли тарифи на воду, — гласять нині біг-борди у Калуші.
Проте мовчать, якою ціною і чиїми руками. Фактично, Ігор Насалик не вирішив проблему, а просто переклав її на інші плечі — «плечі» комунального підприємства.
Цікавий факт, що в Калуші в часи мера Ігоря Насалика практично щороку затримувався початок опалювального сезону. В той час, коли інші міста в області вже мали тепло, калу шани ще кільки тижнів змушені були мерзнути і «продукувати» клієнтів для «безкоштовної» медицини Калуша.
Збитки і прибутки
«Заморожені» тарифи лягають у збиток КП «Водотеплосервіс» і заганяють комунальне підприємство все глибше у боргову яму. Паралельно комунальне підприємство використовують для відмивання бюджетних коштів і навіть — приватизації майна громади.
Наприклад, у 2009 році КП «Водотеплосервіс» позбулося майже 23 млн. гривень «живих» грошей взамін за борги від ВАТ «Оріана». Так, комунальне підприємство отримало з державного бюджету України 27,1 млн гривень субвенції на погашення різниці в тарифах. З них 4,2 млн гривень підприємство використало для погашення боргу перед ДК «Газ України» та НАК «Нафтогаз України» за поставлений природній газ. Решта коштів пішла на рахунки трьох комерційних підприємств для придбання препарату «Сіквест». Паралельно КП «Водотеплосервіс» викуповує частину боргу ВАТ «Оріана», випускаючи вексель на 25 млн гривень.
При цьому комунальне підприємство шалено переплатило за «Сіквест» — майже вдесятеро проти його ринкової вартості. До того ж, препарат «Сіквест» КП «Водотеплосервіс» не використовувало, а перепродало ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», яке розрахувалось з калуським КП «Водотеплосервіс» його ж векселем, реальна вартість якого — близько півмільйона гривень. У результаті оборудки місто втратило гроші, які могло використати на заміну мереж, погашення кредиту Світового банку, оплату електроенергії… Однак, й після того, як оборудкою зацікавилися правоохоронні органи, міський голова навіть про людське око не покарав керівника КП. Проте очевидно, що без дозволу міського голови Ігор Яковина на таке навряд чи зважився б.
Як і на інше, коли місто ледь не позбулося вартісного комунального майна. Так, у 2007 КП «Водотеплосервіс» взяв у банку «Київська Русь» кредит під заставу чотирьох приміщень у центрі міста. Оціночна вартість майна — 5 млн гривень, сума боргу перед банком становила 860 тис. гривень. КП мало повернути кредит за рік, але — не впоралося. У 2009 році Ігор Насалик несподівано змінив керівника “Водотеплосервісу» і призначив на посаду Ігоря Яковину, який до того займав посаду керуючого філією банку “Київська Русь”. З 2012 до 2014 року тривала судова тяганина між містом і банком. Проте, жодного разу міська влада не спробувала укласти «мирову» і розтермінувати виплату кредиту. Лише коли були пройдені всі судові інстанції, приміщення от-от мали піти з молотка, а громада здійняла галас, у міському бюджеті знайшлися кошти на погашення боргу.
Газ не здешевшає навіть до виборів?
— Сьогодні з колегами проголосували за проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення. За ухвалення проекту проголосували 228 депутатів. Законопроект передбачає суттєве зниження рентної плати на природний газ, що постачається населенню — з 70% до 29%, — написав у себе на сторінці у Фейсбук Ігор Насалик.
Цього тижня Верховна Рада прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення.
Також проект передбачає встановлення нульової ставки збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, що разом з іншими заходами дасть змогу зменшити ціну на газ для населення.
Законопроект підтримав Комітет ВР з питань паливно-енергетичного комплексу. Ігор Насалик, заступник голови Комітету, заявив, що зниження тарифів є одним з найбільш нагальних питань, що турбують мешканців міста.
При цьому Ігор Насалик, вочевидь, забув, що у грудні минулого року голосував за закон, яким, зокрема, було піднято рентну плату.
— Багато шуму зараз про прийнятий ВР (і ще не підписаний) закон, що знижує рентні платежі за добутий газ. І знову нам брешуть. Зменшення ренти не означає зменшення тарифів. Просто підприємства, які добувають газ, отримають трохи коштів на реінвестування і геологорзвідку (і це дoбре). Це саме вони лобіювали закон. До споживчих цін це не матиме жодного відношення, — упевнений Олег Головенський.
Зрештою, до заступника голови Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу є й інше питання: чому газ українського видобутку, собівартість якого 70-100 доларів за тисячу кубів, продають населенню у рази дорожче — за ціною, фактично, російського газу?
У 2010 році Калуш став зоною екологічного лиха. У рамках заходів по ліквідації екологічної загрози, головний калуський стаціонар отримав дорого вартісне обладнання на 90 млн гривень. Водночас Калуш на багато років став майданчиком для відмивання бюджетних коштів: з 2011 до 2014 року на вивезення гексахлорбензолу з Калуша витратили понад мільярд гривень. При цьому екологи б’ють на сполох: вміст ГХБ на полігоні у Калуші досі перевищує норму у тисячі разів. Нині правоохоронці говорять про злочинну діяльність ізраїльської фірми, яка займалася вивозом ГХБ, адже під виглядом отрути за кордон везли грунт і побутове сміття. Народний депутат Ігор Насалик очолив спеціальну депутатську комісію, яка займається розслідуванням цієї справи. І навіть обіцяв поставити мандат, якщо вині не будуть покарані. Вочевидь, Ігор Насалик таки зібрався покласти мандат — але через вибори в Івано-Франківську.
Джерело: БРІЗ
