Ярослав Конкольняк: Головне - не забитий м'яч, а перемога команди

Півзахисник Ярослав Конкольняк став автором першого голу "Прикарпаття" у Першій лізі сезону 2018/19. Хоча цей забитий м'яч потім у протоколі був записаний як автогол гравця "Інгульця". Однак, це все одно стало приводом для того, щоб поспілкуватися з 27-річним гравцем Команди рідного краю.

Які були враження після того, як саме після твого удару м’яч влетів у сітку воріт у матчі з "Інгульцем"?

- Враження були позитивні. Мене переповнювали емоції, тому що на такому рівні я ще не грав, і тут ще вдалося забити! Плюс, у підсумку ми перемогли. Згодом у протоколі записали, що це був автогол. Була ейфорія, але я не роблю з цього якусь подію. Я вважаю, що це здобуток усієї команди. Але голи прийдуть, і не важливо, хто буде забивати.

Повертаючись до цього гола, там таки був мінімальний рикошет при скупченні багатьох гравців. Це була передача чи хитрий націлений удар?

- Спочатку, якщо подивитись на те, як воротар обрав позицію, то я побачив це одразу і хотів пробивати у ближній кут, де "стінка" стоїть. А по удару якось так вийшло не те, що хотів. Спочатку подумав, що там Ігор Худобяк на дальній штанзі замкнув. Але вже потім переглядали. І вийшло так, що то - чи автогол, чи не знаю, що і як. Головне, що м'яч перетнув лінію воріт.

За кілька днів спортивний ресурс Sportarena.com визнав цей гол найкращим, а ти потрапив у символічну збірну 2-го туру. Як сприйняв цю новину?

- Чесно кажучи, не знаю, як це сприймати, тому що офіційний сайт ПФЛ записав цей гол як автогол. Якщо Sportarena визнала цей гол найкращим, то мені приємно. Це такий маленький здобуток для мене. І приємно, що потрапив до символічної збірної туру разом з Романом Бочкуром.

- У Другій лізі тобі вдавалося забивати голи, а один з них - у ворота "Буковини" - був визнаний найкращим голом. Зараз за тобою - дальні удари зі штрафних. Це обговорюється, хто буде пробивати?

- В принципі, у нас головний тренер так вирішив, що якщо дальні удари, то я беру на себе і подачі, і удари - все, що лівою ногою. У нас є виконавці, які можуть зробити так само, але щось така роль випала мені.
 
- У трьох турах першості у матчах "Прикарпаття" усі голи були забиті зі "стандартів". У грі з "Балканами" це був пенальті, у матчі з "Авангардом" - штрафний. І ти забив "Інгульцю" зі штрафного. А чому з гри забити не виходить?

- Не знаю. Може, десь нам не вистачає майстерності у завершальних діях, в атаці. Ми над цим працюємо. "Стандарти" - вони завжди були небезпечні. Це так само залежить від майстерності футболіста, щоб виконати пенальті чи штрафний. Зараз такі ігри - всі важкі. І воротарі у нас висококласні, що їм складно забити. В принципі, всі команди здебільшого грають від оборони, на контратаках. Такий футбол і ми пропагуємо. Тренер нас змушує так грати, він хоче цього. Десь виходить, а десь - ні. Я думаю, що голи прийдуть, адже це тільки початок чемпіонату.

-Ти вже другий сезон проводиш у складі "Прикарпаття". За перші три тури відчув різницю між Другою та Першою лігами?

- Різниця колосальна, звичайно. Тут по-перше - команди та підбір гравців. Тут грають футболісти, які пограли і у Прем’єр-лізі, і за кордоном. Так само і в нашій команді є такі футболісти. Це і швидкість, прийняття рішень, майстерність футболістів, звичайно. Тим більше, якщо команди ставлять собі задачу виходу в Прем’єр-лігу. Однак перші три тури показали, що наша команда здатна боротися з будь-яким суперником.

-Якщо повертатись до останньої гри з "Авангардом", то у другому таймі команда створила набагато більше моментів, ніж суперник, і як мінімум два-три мали завершитись забитими м’ячами. Рахунок по грі?

- Як я вже казав, десь не вистачило майстерності у завершальних діях. А рахунок, звісно, не по грі. Це бачили всі вболівальники, які спостерігали за цією грою. І відчувалося на полі, що ми десь можемо забити. Те, що м’ячі якось не лізли у ворота, так такі ігри будуть, і не одна. Попереду у нас домашня гра з "Колосом". Я думаю, що ми себе реабілітуємо. А голи, як я казав, прийдуть. Треба в це вірити, треба працювати над цим. У нас ще все попереду!

Взагалі який настрій панує в команді? З тим же "Авангардом" дуже хотіли забити, але не могли реалізувати свої моменти. Ви спілкуєтесь про це? Тобто, не лише тренера слухаєте, а самі налаштовуєтесь?

- Так, звичайно. Ми робимо розбір гри, один з одним спілкуємось. Звичайно, що це повинно бути. Не знаю, хто і що думає, у кого який настрій - до чи після гри. Так, у нас є задачі потрапити в десятку, але це - задача-мінімум. Я думаю, що практично її виконати можна.

Після першої гри ми не зламалися. Ми показали, що ми можемо. Приїхали в гості до "Інгульця", а це, до речі, дуже непроста команда. Вона грає в атакувальний, швидкісний футбол. І нам було дуже тяжко. Особливо у кінцівці другого тайму, і фізично ми трохи здалися. Треба було вести гру. Я думаю, що ця гра нас загартувала, додала впевненості у своїх силах. Тож на "Авангард" ми виходили з бойовим настроєм. Я чомусь вірив, що ми як мінімум не програємо.

Чи є в команді лідер, чиєї думки прислухаються партнери по команді?

Лідером має бути капітан. В принципі, Петро Ковальчук з цим справляється. Це досвідчений гравець, його всі поважають, прислухаються до нього. Окрім нього на полі ще є Бочкур, Яневич, Худобяк, Боришкевич, Данищук, Веприк (хоч він і не грав останню гру). Вся молодь тягнеться до них. Кожен знає своє місце, кожен знає своє завдання на полі. Тобто, ми вже всі такі дорослі, можна сказати і знаємо, що маємо робити. Але ці підказки, звичайно, мають бути. Ми і тренера слухаємо, і прислухаємось до всіх наших "старожилів".

"Прикарпаття" - найвіковіша команда Першої ліги у цьому сезоні. Чи вистачить сплаву досвіду та молодості для того, щоб вирішити поставлені завдання?

- Я думаю, що стартові три матчі показали наш рівень гри, і що ми зможемо. Тільки нам треба працювати, працювати і працювати.

Повернемось до вболівальників. Чи відчуваєте ви підтримку, оту кількість людей на стадіоні, яка підтримує команду?

- Так, звичайно, ми відчуваємо. Ця підтримка, особливо в домашніх матчах, коли заповнені трибуни кричать "Прикарпаття", вона дуже стимулює. Це дуже важливий фактор! Я думаю, що вболівальник має приходити на стадіон та підтримувати свою команду. Не важливо - чи програємо ми, чи виграємо - вболівальник завжди має бути на футболі. А ми, в свою чергу, прикладемо усіх зусиль, щоб показати достойну гру і разом здобувати нові перемоги.

А чи є у тебе персональні вболівальники?

- Це моя сім’я - дружина, мій маленький син, батьки та сестра. Ми живемо неподалік від стадіону "Рух". При можливості, син з дружиною приходять на домашні, але переважно вболівають вдома.

Особисте завдання Ярослава Конкольняка на цей сезон? Якусь мету собі ставиш?

- Свої особисті інтереси завжди будуть на другому плані. Спочатку - цілі команди. Я хочу принести максимум користі своїй команді, щоб ми здобули найвищого результату в Першій лізі. Дай Бог, щоб у нас на другий сезон стояло вже завдання потрапити в Прем’єр-лігу. Не знаю, як там все складеться, але цілі собі ставлю амбітні - забити побільше голів, віддати більше передач, щоб допомогти команди здобувати результат…

І наприкінці - побажання всім вболівальникам Команди рідного краю...

- Насамперед, хотів би побажати терпіння і віри в нас, тому що ви самі знаєте, що без вашої підтримки ми нічого не зможемо. Тим паче, що футбол грається для глядачів. Повірте, футболістам важлива ваша підтримка. І чим більше буде вболівальників, тим краще ми будемо грати.


09.08.2018 2791
Коментарі ()

14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1432
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1318
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1130
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1173
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7244
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1886

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

221

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

448

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

688

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1722
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1177
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

653
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

1019
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1334
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

911
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1470 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

1035
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37393 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1135
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1400
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

886
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3320 16