Як зекономити на електроенергії, обираючи холодильні вітрини

У роздрібній торгівлі холодильне обладнання є одним з найбільш енергоємних елементів. Якщо для освітлення чи касових зон можна впровадити швидкі рішення для економії, то холодильні вітрини вже значно складніше повпливати на економію.

Дослідження показують: старі холодильні вітрини споживають на 25–30% більше електроенергії порівняно з сучасними аналогами. Це пояснюється не лише віком техніки, а й низкою технічних обмежень, які притаманні старим моделям.

Застарілі компресори та їхній вплив на витрати

Серце будь-якої холодильної системи — компресор. У старих вітринах він працює у режимі «вкл./викл.», без інтелектуального регулювання. Це означає, що для підтримки температури агрегат змушений працювати на повну потужність, навіть коли навантаження невелике. Сучасні моделі використовують інверторні компресори, які підлаштовуються під реальний попит, тим самим знижуючи споживання на 20–25%.

До того ж із часом компресор втрачає ефективність через зношення підшипників, ущільнень і падіння продуктивності мастила. Це веде до ще більшого перевитрачання енергії.

Теплоізоляція: невидимі «дірки» у бюджеті

Старі холодильні вітрини зазвичай мають скло без спеціальних енергозберігаючих шарів та корпус з тоншою теплоізоляцією. Ущільнювачі дверцят із часом твердіють, тріскають і перестають щільно прилягати. У результаті утворюються так звані «містки холоду», через які тепле повітря постійно проникає в середину. Компресор працює майже без зупинки, намагаючись компенсувати втрати. Витрати електроенергії ростуть, а сам ресурс обладнання скорочується.

Освітлення та додаткове тепло

Багато старих моделей обладнані люмінесцентними лампами. Вони не лише споживають більше електроенергії, а й виділяють додаткове тепло, яке потрібно охолоджувати. Сучасне LED-підсвічування витрачає у 2–3 рази менше електроенергії й практично не нагріває внутрішній простір вітрини. Це дозволяє скоротити навантаження на систему охолодження і знизити загальні витрати.

Вентиляція і циркуляція повітря

У старих вітринах вентилятори часто мають низьку продуктивність або працюють нерівномірно. Це призводить до утворення зон із різною температурою, і компресор змушений працювати довше для охолодження всього об’єму. Нові системи забезпечують рівномірну циркуляцію, що підвищує стабільність температурного режиму і зменшує споживання енергії.

Відсутність систем автоматичного розморожування

Старі вітрини вимагають ручного розморожування, а при утворенні шару льоду на випарнику ефективність охолодження різко падає. Лід діє як теплоізоляція, і компресор витрачає на 10–15% більше енергії для досягнення тих самих показників. У сучасних моделях застосовуються системи автоматичного розморожування, які запобігають накопиченню льоду і підтримують стабільну продуктивність.

Витрати на обслуговування та приховані ризики

Старе обладнання вимагає частішого сервісу: заміни фреону, ремонту компресорів, заміни вентиляторів і ущільнювачів. Це додаткові витрати, які разом із підвищеним енергоспоживанням можуть робити експлуатацію старої вітрини дорожчою, ніж придбання нової. Крім того, ризик раптової поломки може призвести до втрати цінних товарів, особливо у сфері продуктів харчування.

Практичний розрахунок: стара vs нова вітрина

Візьмемо приклад середньої торгової точки з трьома холодильними вітринами по 2 метри кожна. Стара модель споживає близько 12–14 кВт·год на добу, тоді як сучасна інверторна — лише 8–9 кВт·год. За рік різниця становить до 5500 кВт·год, що у грошовому еквіваленті сягає десятків тисяч гривень. Тобто за 2–3 роки різниця в рахунках за електроенергію може перевищити вартість нової вітрини.

Старі холодильні вітрини створюють ілюзію економії, адже їх не потрібно купувати. Проте на практиці вони збільшують витрати на електроенергію на 30% і потребують регулярних ремонтів. У часи зростання цін на енергоресурси це стає критичною проблемою для бізнесу. Інвестиція у нове енергоефективне обладнання — це не додаткові витрати, а стратегічний крок, який дозволяє знизити операційні витрати, забезпечити стабільність бізнесу і зберегти продукцію в належному стані.

Реклама


27.08.2025 140
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

414
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

432
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1695
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1415
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1375 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1253

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

463

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

534

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

772

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1822
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

208
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1259
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

745
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

198
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1429
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1010
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1567 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

383
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

539
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1214
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1517
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1022