Як виглядав з космосу найгарячіший рік Європи

Хмари охоплюють Європу на знімку, зробленому останнім поколінням Європейського космічного агентства "Метеосат другого покоління" (Meteosat-11) 10 лютого 2019 року. Супутники кожні 15 хвилин роблять детальні знімки Європи, Північної Атлантики та Африки для виявлення та моніторингу впливу погоди на галузі, включаючи сільське господарство, енергетику та транспорт.


Супутники фіксували танення льоду, висихання річок і підвищення температури.

Європа витримала рекордне тепло у 2019 році, коли кліматичні зміни посилили теплові хвилі та проливні дощі, які вплинули на те, як пів мільярди людей на континенті отримали доступ до енергії, їжі та транспорту.

Результати, опубліковані Службою з питань зміни клімату Європейського Союзу в Копернику, підкреслюють, наскільки швидке "прогрівання" планети загрожує життєдіяльності та економічній активності мільйонів. За останні два десятиліття відбулося одинадцять із 12 найгарячіших років, що танули льодовики, підвищували рівень моря та ускладнювали виробництво товарів і послуг у другому за величиною торговельному блоці світу.

"Ми бачимо цю тенденцію не лише в температурі, а й у всьому, що з цим пов'язано", - сказав Карло Буонтемпо, директор Служби змін клімату Коперника. "Основні теплові хвилі, рекордні температури та екстремальні опади - це все конкретні події, але вони є частиною загальної картини".

Середні європейські температури за останні п’ять років зросли на 2 градуси за Цельсієм (3,6 градуса за Фаренгейтом) вище середніх, зафіксованих у другій половині 19 століття, згідно зі щорічним звітом Коперника про «Європейський клімат». За останні кілька років мінливі кліматичні умови вплинули на роботу операторів гірськолижних курортів, які стикаються з меншою кількістю снігу, капітани річкових барж змушені орієнтуватися на мілкіші води, а фермери стикаються із втраченими врожаями через посуху.

Супутник Coperniucs Sentinel-2 зробив інфрачервоне зображення міста Тромсо в Норвегії,

завдяки якому рослинність виглядає яскраво-червоною 15 жовтня 2019 року.


У 2019 році три теплові хвилі огорнули Європу надзвичайно теплою погодою, це призвело до того, що з липня почалося рекордне танення льоду в Гренландії та температури навколо Східного Полярного кола Скандинавії значно зросли.

Проте, не все було погано. Минулого року також спостерігалася найбільша кількість сонячних годин у Європі за майже чотири десятиліття - "свято" для генераторів сонячної енергії, які зареєстрували рекордне виробництво.

Астронавт ESA сфотографував Грецію з Міжнародної космічної станції 20 липня 2019 року.
Джерело: Лука Пармітано / Європейське космічне агентство


ЄС збирає мільярди вимірювань із супутників, кораблів, літаків та метеостанцій усього світу для проведення щомісячних та сезонних прогнозів. Деталізація їх даних поширюється на вплив клімату на рослинність, зміни в яких можуть бути виявлені супутниками на орбіті. Індекс Copernicus Leaf Area вказував на зниження середнього показника листя, особливо на півночі Німеччини. Вологість ґрунту була нижче середньої у більшості країн Західної Європи, Прибалтики та Скандинавії.

Вид на озеро Балатон з супутника Сентінел-2 у програмі "Коперник" від 27 лютого 2019 року. Балатон - найбільше прісноводне озеро в центральній Європі.


Прісноводні об'єкти по всій Європі також нагрілися. Влітку температура води в усіх озерах континенту була на 0,34 градуса Цельсія вище середнього значення, хоча дещо нижча за рекорд, досягнутий роком раніше.

Ці тенденції потепління знайшли відображення і у водоймах в європейській частині Арктики, де обсяг розтопленого льоду збільшується протягом чотирьох десятиліть. Навіть попри те, що 2019 рік у цьому регіоні був відносно холодним, у порівнянні з останніми роками - коли реєстрували найхолоднішу річну температуру за десятиліття - частка морського льоду все ще нижча середніх історичних показників.

Зображення арктичного льоду з тріщинами, що показують відкриті водні відводи або тонкий лід між брилами. 


Танення льодовиків в Ґренландії, на Острові Свальбарда та в Ісландії найбільше сприяли підвищенню рівня моря в Європі. Танення льоду спостерігається по всьому континенту, але з 1997 року згідно з моніторингом льодовиків втрати склали близько 16 тонн прісної води на квадратний метр - більше ніж вага трактора.

За останні 26 років рівень світового моря піднявся приблизно на 8 сантиметрів (3,2 дюйма). Тільки через танення льодовиків рівень підвищився близько на 3 сантиметри з 1961 року.

Фото з супутника Sentinel-2B у програмі "Коперник" від 29 квітня 2019 року. Зображення льодовика Якобсхавн на заході Гренландії. Супутники зафіксували різкі втрати льоду у 2012 та 2013 роках, але між 2013 та 2017 рр. льодовик перестав втрачати висоту та почав просуватися у бік океану.


Об'єм води у річках був нижчим середнього за дві третини року. Рівні, зареєстровані протягом середини літа до початку осені, порушували графіки судноплавства на деяких внутрішніх маршрутах. Незвичайно сильні дощі у листопаді та грудні у Західній Європі призвели до покращення ситуації.

Фото з супутника Sentinel-2B у програмі "Коперник". Іспанія, річка Гвадалквівір 19 червня 2019 року. Вона протікає від гір Сьєрра-Норте у верхньому правому куті до Атлантичного океану. По дорозі зрошує сільськогосподарські поля та національний парк Донана. Джерело: Європейське космічне агентство 


Четвертий квартал 2019 року був найбільш вологим. Опадів на півночі Італії було у чотири рази більше норми. В інших частинах Європи, включаючи Іспанію, Францію та Австрію, також спостерігалися надмірні опади, які призвели до повеней та зсувів.

"Деякі з цих подій, ймовірно, стануть ще більш екстремальними через зміну, яку ми спостерігаємо у температурах", - сказав Буонтемпо. "Відсутня кліматична тенденція, яку можна було би передбачити, ведучи записи спостереження, тому що записи стають складнішими для встановлення - те, що ви бачите замість очікуваного, - це постійні рекорди".

Фото з супутника Sentinel-2B у програмі "Коперник". Річка Тибр в Італії, коли вона скидає шлейф осаду, що простягається на 28 кілометрів у Тірренське море, лише через три дні після того, як сильний дощ випав над Римом та околицями Лаціо, 19 лютого 2019 року.

за матеріалами Bloomberg


24.04.2020 2144
Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

997
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1178
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1097
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3231
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2048
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3229

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

752

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1083

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1164

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2449
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6054
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6083
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29809
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

649
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1511
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1727
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23950
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16450
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

769
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1438
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1713
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2709