26 липня завершено прийом документів до приймальних комісій українських закладів вищої освіти. Із 1 серпня абітурієнти почали подавати їх оригінали до вишів, сподіваючись, що їх зарахують на омріяні спеціальності.
До 18 години 6 серпня вони дізнаються, чи пройшли на місця державного замовлення, пише Галичина.
Статистичні дані цьогорічної вступної кампанії більш ніж промовисті. Понад 146 тис. вступників подали 914 545 заяв, з них в електронній формі – 903,5 тис., у паперовій – близько 11 тис. Понад 76% цьогорічних випускників шкіл подали заяви для вступу до вишів. У середньому подавали по 5 заяв на бюджет, хоча максимально могли написати 7.
Найбільше заяв було подано першого дня – 120 301, найменше – 28 985 – останнього. Сертифікатами ЗНО за 2016 та 2017 роки скористалися лише 8 058 вступників. Майже 55% вступників подавали заяви лише на контракт. 21 514 абітурієнтів завантажили до електронних кабінетів довідку, яка надає право скористатися сільським коефіцієнтом.
Під час розподілу місць державного замовлення між закладами вищої освіти діє принцип «державне місце йде за вступником», який залежить від конкурсного бала конкретного абітурієнта і пріоритетності його заяви.
Тому кількість державних місць на тій чи іншій спеціальності в конкретному навчальному закладі залежатиме насамперед від вибору вступників.
Вступна кампанія вже кілька років, як повністю «перемістилася» у віртуальний простір. Тепер черги в приймальних комісіях – виняток з правила, а не звичне явище, як це було ще кілька років тому. Інформаційний прогрес спростив процес вступу, вже не потрібно їхати в інше місто за сотні, а то й тисячі кілометрів, щоб подати документи до омріяного вишу. Тепер це можна зробити дистанційно, з будь-якої точки на земній кулі. Попередніми роками робота системи електронного вступу залишала бажати кращого і спричиняла чимало проблемних моментів як вступникам, так і працівникам приймальних комісій.
«Особливістю цьогорічної вступної кампанії є відсутність проблем з електронною системою вступу, – каже відповідальний секретар приймальної комісії івано-Франківського національного медичного університету Ігор Сарапук. – Якихось вагомих і відчутних збоїв у роботі не зафіксували. із 12 липня розпочали прийом електронних заяв, він був досить спокійним та планомірним. Як Міністерство освіти і науки, так і навчальні заклади закликали вступників не подавати електронні заяви першого дня, щоб не перевантажити систему. і це досить ефективно спрацювало. Не було масової кількості поданих заяв у перші дні, а переважно весь потік електронних заяв рівномірно розподілився впродовж двох тижнів».
Цьогорічні абітурієнти також задоволені роботою системи електронного вступу, відзначають її зручність, доступність та відсутність потреби йти чи їхати до того чи іншого університету, щоб подати заяву для вступу.
«Задоволений ходом вступної кампанії, тому що система працювала добре і навіть незважаючи на те, що казали, що в перший день будуть труднощі з доступом, такого не було, – каже абітурієнт Артем Слободяник. – Електронний варіант вступної кампанії – це великий плюс, бо не потрібно їздити по містах, шукати навчальні заклади, можна зекономити багато часу. Розставити пріоритети, визначитися зі спеціальностями і навчальними закладами мені було нескладно, адже я одразу знав, в якому навчальному закладі і на якій спеціальності хочу навчатися».
«Без напружень, все працює, не «зависає», – так лаконічно характеризує вступну кампанію відповідальний секретар приймальної комісії ПНУ ім. В. Стефаника Руслан Запухляк.
Поширеною помилкою серед вступників, за його словами, є неуважність та зміна документів безпосередньо перед вступом.
Цього року до ПНУ ім. В. Стефаника надійшло 13 104 заяви, це майже на тисячу менше, аніж торік. Заклад – беззаперечний лідер серед прикарпатських вишів за кількістю заяв. На тлі всієї України він посів 15-ту сходинку, ІФНТУНГ – 53-тю, ІФНМУ – 55-ту.
Цього року до ІФНТУНГ надійшло понад 4 700 заяв від випускників шкіл, це приблизно на 700 заяв менше, аніж торік. Відповідальний секретар приймальної комісії університету Андрій Юрич наголошує, що цьогорічна вступна кампанія була легшою, ніж торік, зокрема через технічні причини. Адже система електронного вступу працювала справно, збоїв фактично не було, тож для вступників період подання електронних заяв не був таким складним і проблемним, як торік. Панічних настроїв у вступників та працівників приймальної комісії не було.
Не оминули вступну кампанію і нововведення, які так чи інакше вплинули на її хід. Зокрема Андрій Юрич зауважує, що чимало вступників не були готовими до фіксованого переліку предметів, реєструвалися на ЗНО, не ознайомившись з правилами та умовами вступу, а коли хотіли спробувати свої сили в конкурсі на ту чи іншу спеціальність, то виявлялося, що для вступу на неї потрібен сертифікат ЗНО з математики, а не з історії України.
Крім того, проблеми виникали з підтвердженням сільського коефіцієнту, було чимало вступників, котрі фактично живуть у сільській місцевості, проте не могли це юридично підтвердити з тих чи інших причин. Також деякі навчальні заклади «грали нечесно», телефонували вступникам, просили привезти оригінали своїх документів, хоча прийом документів до вишів ще не завершився.
Загалом до Івано-Франківського національного медичного університету надійшло 4 772 заяви від вступників на перший курс, це трохи менше, ніж торік. Відповідальний секретар приймальної комісії ІФНМУ Ігор Сарапук каже, що особливістю цьогорічної вступної кампанії для медичних вишів було те, що вперше запровадили мінімальну кількість балів з другого та третього конкурсного предмета для вступу на окремі спеціальності, зокрема «стоматологію», «медицину», «педіатрію». Тобто майбутні стоматологи, лікарі та педіатри мали набрати з біології, хімії або математики 150 балів.
«Звичайно, ця новація відобразилася на кількості поданих електронних заяв. Порівняно з попередніми роками, тепер їх було дещо менше. Кількість заяв на спеціальності «медицина», «педіатрія», «стоматологія» зменшилася, проте зросла на «фармацію», «фізичну терапію, ерготерапію», – коментує Ігор Сарапук. – Потрібно робити обмеження не за предметами, а за конкурсним балом. Адже вийшла досить незрозуміла та неприваблива ситуація. Є вступники, які склали ЗНО з української мови і літератури на 190 балів і більше, з біології – на 180-190, а з хімії – на 148-149. У такого абітурієнта високий конкурсний бал, раніше він стовідсотково потрапив би на місце державного замовлення, а тепер навіть не має права подати електронної заяви. Отже, справедливіше оцінювати не два предмети, а все ж таки конкурсний бал».
На думку Ігоря Сарапука, плюсами цьогорічної вступної кампанії, безперечно, є відсутність збоїв у роботі Єдиної державної електронної бази з питань освіти та рівномірний потік електронних заяв.
Однією з негативних особливостей є те, що цього року Міністерство освіти і науки доручило підрахунок середнього бала атестата не загальноосвітнім школам, а вступникам, і приймальні комісії вищих навчальних закладів зобов’язали їх перевіряти. Тож ця новація додала роботи приймальним комісіям, адже не завжди вступники правильно підраховували середній бал свого атестата.
