Як працюють та кого приймають хостели Івано-Франківська

В обласному центрі Прикарпаття розвивається новий вид готельного бізнесу – хостели. Формат закладів направлений на залучення бюджетного туриста, що готовий жити в спільних кімнатах поруч з іншими постояльцями, самостійно готувати їжу на спільній кухні та користуватися загальним санвузлом.

Хостельні номери без особливих зручностей, зате за низькою ціною, уже потіснили з ринку кімнати відпочинку на вокзальних станціях. Їх вартість практично однакова, але в хостелах куди затишніше. «Західний кур’єр» дізнавався, чи можуть вони незабаром переманити відвідувачів і з класичних готелів, та чим, крім низької ціни, приваблює проживання в закладах такого формату, інформує Фіртка.

Як розповіла начальниця відділу міжнародних зв’язків, туризму та промоції міста МВК Уляна Басараб-Ганчак, сьогодні в Івано-Франківську працюють 9 хостелів, ще кілька планують відритися ближче до початку травневих свят.

У 2017-му хостелів у місті було у два рази менше. Поштовхом до зародження цього виду готельного бізнесу у нашому місті стало Євро-2012. Івано-Франківськ масово населили вболівальники через переповненість львівських готелів. Правда, багато хостелів закрились разом із закінченням напливу туристів. Почали з’являтися нові…Словом, ринок «зарухався».

Відтоді і обізнаність людей про специфіку роботи хостелів, і їх число в Івано-Франківську зростає. А це означає, що наше місто здобуває популярність в туриста не лише «буковелівського» напрямку.

«Головна особливість хостелів – прекрасна цінова політика, 100-150 гривень за добу, навіть при умові розташування в центрі міста. Це дає можливість туристам суттєво зекономити на перебуванні. – каже Уляна Басараб-Ганчак. – Ціна найдешевшого готельного номера в центрі, для порівняння, 600 гривень».

Звісно, хостел не готель. Тут постояльці живуть в загальних кімнатах, де є кілька ліжок від 2-х до 6-ти. При цьому кожен турист може розраховувати на власну шафку (локер), що закривається на ключ. Санвузол і душова – загальні.

«Пряником» для бюджетного туриста є й те, що у хостелах, як правило, є кухня з усією необхідною технікою і начинням, де кожен готує їжу самостійно. В результаті дешевше виходить не тільки проживання, але і харчування.

Постояльці мають загальний доступ до побутової техніки – холодильника, плити, праски, фену і так далі. Словом, той, хто жив в гуртожитку, легко зможе собі уявити цей побут. Але хостели набагато менші та затишніші – одночасно проживати там може 20-25 людей, і то у сезон. Хостели більшого формату в Івано-Франківську розвивати просто не вигідно, кажуть ті, хто займається цим бізнесом. Для прикладу, в Європі, де хостели уже давно та міцно ввійшли в буття людей, ці заклади можуть розміщувати до 1000 постояльців, займаючи собою цілі багатоповерхівки.

Віталій Чупак – фронтмен рок-гурту «Кораллі», за сумісництвом власник двох хостелів у Івано-Франківську. Перший, «Феномен», працює вже десятий рік. Другий, «Міф», три роки. Ідея розпочати такий бізнес прийшла сама собою, через потребу часто приймати творчих гостей. Спочатку його хостел був обладнаний як притулок для запрошених візитерів. А вже потім запрацював власне як «міні-готель» – хостел «Феномен».

За десять років хостел пережив кілька криз. Доводилось оперативно міняти підходи, щоб втриматись на ринку.

«Це не той бізнес, який дає високі прибутки. Сезон туристів, коли у нас «биток», дуже короткий – від травневих свят до початку вересня. Увесь інший рік треба якось викручуватися», – зізнається Віталій Чупак.

Багато витрат свого часу довелося переглянути. Замість найманих працівників залучити на допомогу родичів, замість професійної хімчистки придбати власну пральну та сушильну машини.

«Я сам став майстром побутової техніки, бо кожен виклик спеціаліста це довго і дорого», – каже співак.

Рішення заснувати другий хостел «Міф» було свідомим та довго обдуманим, каже Віталій Чупак. Виконуючи ремонт в приміщенні дорадянського будинку, власник намагався максимально зберегти усю автентику, хоч це й дорожче, ніж євроремонт під ключ. Додав кілька родзинок – обладнав оригінальний перехід на цокольний поверх, який тут називають «каютою діда», зберіг справжню піч. На підлозі замість звичних килимів – гуцульські ліжники. Сучасний інтер’єр у «Міфі» присутній тільки в санвузлі.

Влітку на подвір’ї живуть кури та кози, за якими доглядає як персонал, так і постояльці.

«Я намагався створити автентичний простір, а не тільки місце, де люди будуть ночувати, – каже Віталій Чупак. – Хостел, на відміну, від готелю – це особлива домашня обстановка. Так, в готелі ідеальна чистота і натягнуті посмішки персоналу. Зате у нас тут дещо інше – відрите спілкування, взаємодопомога. Коли інші люди, які живуть поруч – це не мінус, а навпаки плюс».

За словами Віталія Чупака, його хостели – це не просто бюджетний варіант проживання, а особливий вид комунікації. Його постояльці не завжди виходять з міркувань вартості.

«Майже два роки у нас проживав один приїжджий директор заводу. Людина була молода, його цікавило спілкування, а не просто закритися у квартирі у чужому місті. – розповідає власник «Міфу». – Хоч його возила службова машина, людина була самодостатня».

Втім, для більшості постояльців вирішальним фактором залишається все ж таки ціна.

«Навіть, якщо підняти оренду на 10-20 гривень, то стикаєшся із тим, що люди йдуть до інших. Хоч, здається, це не сума. Жодна «атмосфера» поки-що не може переважити чинник ціни, – переконує Віталій Чупак. – Якщо її навпаки на кілька гривень опустити, то торги автоматично піднімаються».

За словами Віталія Чупака, номінальна вартість хостелу, що дала б можливість розвивати цей вид готельного бізнесу та конкурувати з класичними готельєрами, складає 10 доларів, тобто в середньому 250 гривень за добу. Але встановити таку ціну на франківському ринку сьогодні неможливо – клієнт не піде.

«Що ми можемо собі дозволити зараз, це працювати над обладнанням у хостелі окремих кімнат, для бажаючих проживати осібно, – каже Віталій Чупак. – Це дасть змогу часткового залучити до нас готельну публіку».


17.02.2020 2321
Коментарі ()

22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

582
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3155
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21277
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2080
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1577 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2449

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

345

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

255

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

838

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2247
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

265
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

539
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1084
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

251
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

865
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

831
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

751
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8317
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

401
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1152 5
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2258 4
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

955