«Хруніяда», або що чекає на продажних виборців

 

«Хруніяда», або що чекає на продажних виборців

Сто років тому виборців також, бувало, намагалися підкупити. Правда, за гроші рідко, частіше – за цигарки, горілку, ковбасу. І знаходилися такі виборці, які за шмат сала були ладні продати голос. З легкої руки гумориста Осипа Шпитка, відомого своєю «Хруніадою», таких запроданців і досі називають «хрунями».

Як окреме видання, сатирична поезія «Хруніяда» побачила світ у 1913 році. Автором твору значився Гринь Щипавка – самий такий псевдонім взяв О. Шпитко – редактор львівського сатиричного видання. Книга присвячувалася «всім виборцям, котрі віддали і віддають голоси на шкіролупів свого народу». У сатирі описана ганебна доля селянина Микити Хруня, який підтримував провладних польських кандидатів.

         … За панську ніби ласку,

         за  цигарки, за ковбаску,

         і за ринських п’ять готівки,

         не виймаючи й горілки.

         Душу й тіло він віддав би

         за квартирку алкоголю,

         та запродав би в неволю

         цілий світ, усіх людей,

         Бога, жінку і дітей».

Є також версія, що Микита Хрунь справді існував, був не селянином, а навіть депутатом Галицького сейму 1860-1880 рр. і прославився тим, що підтримував польські інтереси, зрадивши виборців-українців.

Але повернемося до «Хруніяди». Через «хрунів»-запроданців

         …Вийшов польський депутат,

          а впав руський кандидат.

         Чесний люд позамикали,

         кайданами покували.

         Тюрми хлопці діждалися,

         бо руського держалися».

У вірші селяни добре «провчили» Хруня, перестали з ним спілкуватися, і зраднику нічого не залишилося, як повіситися на вербі. Чим не наука для тих, хто має намір продати свій голос сьогодні?

 

             Чому галицькі кандидати так боялися Галактіона Чіпку

Колись, як і тепер, було багато охочих «прислужитися народу», але саме на посту посла-депутата. Зовсім сучасною видається політична сатира, надрукована у газеті «Нова зоря» від 9 лютого 1928 року:

         Политий кров’ю, Краю Рідний,

         І заволочений кістьми!

         Що ти вродив нам? Кандидатів

         Серед єгипетської тьми?

         У кожнім місті десять-двадцять,

         Два-три у кожному селі.

         І кожен з них – це «Одинокий [єдиний]

         Спаситель» Рідної Землі!

         І кожний схований за плотом

         Поставу бойову прибрав,

         І кожен кидає болотом,

         Яке із себе поздирав!

Автором цієї гіркої сатири був Роман Купчинський –   один із редакторів львівської газети «Діло», який під псевдонімом Галактіон Чіпка надрукував майже 1000 фейлетонів про галицьке життя міжвоєнного періоду, в тому числі й про вибори.

Точно підмітивши бажання деяких кандидатів використати майбутнє депутатське становище для вирішення своїх бізнесових справ та задоволення власних амбіцій, Купчинський «перекладав» на зрозумілу народу мову агітаційні листівки. Так, у фейлетоні «Вибори в лицях»,  надрукованому в газеті «Діло» від 18 лютого 1928 року, читаємо «виправлену» автором біографію якогось кандидата Н.Н.:

«Народився в селянській сім’ї, тим дав доказ, що все і всюди з трудовим народом.

Іван Франко посилав його до гімназії. Це значить, що будучий кандидат на посла вивчив був раз так гарно Франковий вірш, що дехто рішив, що з хлопця будуть люди.

Будучи в гімназії, пізнав душу твердих лемків, м’яких бойків і таких «на середньо» гуцулів.

Від сієї хвилі будив, де міг, селянські маси, а навіть під проводом одного адвоката і через одного посла причинився до переведення одного урядника-шовініста, чим започаткував зміну режиму в Галичині. Це мало колосальний вплив не тільки на його автобіографію, але й на цілу Сонячну систему.

В часі світової війни загнала його хуртовина з Руси [Галичини] на Україну, де під проводом швагра тестя кревника Михайла Драгоманова і під впливом рідної сестри мамки знайомого Лесі Українки, провів курс для українських вчительок, з чого обидві сторони були дуже вдоволені і з чого потім вийшло багато добрих синів і доньок України.

Вернувшись в Галичину, перейшов стільки само таборів, скільки партій. Перебування у партіях дало йому можливість оцінити всі шанси, і він нарешті опинився в тій партії, яка згодилася поставити його кандидатуру.

З висоти своєї добре поставленої канцелярії став батьком-опікуном… жіночої організації в провінції.

«Праця з народом для [власної] канцелярії» – ось девіз і зміст життя ставленика трудових мас, поставлених перед доконаним фактом!»

Шкода, що не маємо сучасного Галактіона Чіпки – йому би було про кого написати й сьогодні.          

      

 

До теми:

Старі галицькі анекдоти про вибори

 

Далеко в горах. Виборча дільниця. Приходить гуцул голосувати:

- Слава Йсу! Я до голосу прийшов.

- Маєте, ґаздо, вже все готове. Ось ваш голос у конверті, то передайте його тому панові.

- Але я хочу бачити за якого кандидата той голос!

- Ніяк не вольно – вибори мають бути таємними.

 

*******

Пан Місько, кандидат на посла, дуже дивно поводив себе у кав’ярні. Він зосереджено розкладав на столику рядами сільнички, сірники – з голівками і без.  Пан Янко, здивований поведінкою друга, запитав, чи той бува не в солдатики бавиться?

- Ні, це я рахую кандидатів у депутати, - була відповідь.

- А що означають сільнички?

- Це кандидати, які вже себе подавали і не були обрані.

- А сірники без сірки?

- Кандидати, що ще послами не були.

- А сірники із сіркою?

- Ті, що можуть мати шанс.

- Невже кандидатів так багато – навіть і не знати, за кого голосувати…

- Як не знати? Ми всі повинні єдиним фронтом голосувати за єдиного гідного кандидата – за мене! 

 

Наталія ХРАБАТИН, Галицький кореспондент


Коментарі (6)

Калушанин 2012.10.03, 22:54
І кожен з них – це «Одинокий [єдиний] Спаситель» Рідної Землі! І кожний схований за плотом Поставу бойову прибрав, І кожен кидає болотом, Яке із себе поздирав! Змінити він на вона і зосередити увагу на калуському окрузі й відразу стає зрозуміло про кого йде мова!
людина 2012.10.04, 10:23
хрунь у нас один це СИЧ О.Максимович.
Німець 2012.10.04, 19:23
Так НІКОЛАЙ ФЬОДОРОВІЧЬ КРУЦЬ він тушка чи хрунь.
газда 2012.10.05, 00:06
"людина" - підписуйся босотою, придурком чи ригом, не ганьби гарне слово.
Микола 2012.10.06, 18:31
Як гарно пише Наталія Храбатин! Завжди читаю "Галицький кореспондент"!
НЛО 2012.10.06, 22:47
ХРУНІ ХРУНІВ ХРУНЯМИ НАЗИВАЮТЬ.
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

851
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1612 2
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1074
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3582
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3366 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2705 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

301

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

439

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

957

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1544
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1035
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1071
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

757
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6477
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

706
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44018
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3385
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35696 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

372
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

649
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

724
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

939