Хакерські атаки на сайти Президента, Уряду, МВС, СБУ - як наслідки "Агонії копірайту"

 

Станом на 23:30 середи офіційний сайт Служби безпеки України не працює.

З проблемами також відкриваються сайти Кабінету Міністрів і Верховної Ради.

Повністю не працює офіційний сайт Партії регіонів.

Як відомо, впродовж вечора 1 лютого ці сайти постійно "видавали" помилки.

Сайт президента працював з перебоями з самого ранку, а потім перестав.

 

У вівторок ввечері сайт МВС став недоступний після того, як стало відомо, що міліція закрила відомий український файлообмінник ex.ua.

 

У МВС пояснили, що офіційний сайт міністерства тимчасово недоступний "через велику кількість відвідувачів, а також можливих DОS-атак".

 

У середу у міліції заявили, що сайт досі не працює і порадили заходити на сторінку МВС у Facebook.

 

У соціальних мережах можна знайти заклики і конкретні поради, як збільшити тиск на сервери президентського сайту, щоб він не витримав навантаження.

 

У свою чергу адміністрація Ex.ua на своїй сторінці у Facebook попросила своїх прихильників не нападати на сайти держустанов.

 

"Друзі, нам дуже приємно, що цей важкий час ви переживаєте разом з нами. Прохання не здійснювати жодних протизаконних дій стосовно держструктур, все треба вирішувати з розумом. Залишайтеся з нами", - сказано в повідомленні, повідомила Українська правда.

 

Ставлення до закриття файлообмінника, скажімо так, - неоднозначне. Дехто говорить, що правильно, що закрили, бо піратство - це крадіжка, як, наприклад, Олена Мельник в своєму блозі на "Лівому березі".

 

Але Юрій Шеляженко в своїй концептуальній статті на "Українській правді" зводить дискусію про закриття Ex.ua на світоглядний рівень. Стаття цікава, подаємо мовою оригіналу:

 

--------------------------------

 

Агонія копірайту

 

В Украине закрыли EX.UA, популярнейший файлообменник. За нарушение авторских прав. Его организаторы и участники подвергаются уголовному преследованию.

 

Сервисом EX.UA пользовались миллионы украинцев. Если обмен файлами – это преступление, то все мы – преступники. Практически поголовно.

 

Разгром популярного ресурса милицией рядовые пользователи уже рассматривают как очередные происки антинародного режима Януковича. Хотя в данном случае режим просто стал на сторону отмирающей идеологии карательного внедрения копирайта. Идеологии, которая насаждается повсюду стараниями американских продюсеров и вызывает бурю протестов по всему миру.

 

 графік користування інтернетом в Україні, за вчора,31.01.2012, до моменту закриття ех.уа і після

 

В США и Европе файлообменники закрываются постоянно еще с конца XX века. На борьбу с ними брошены все силы медиа-индустрии. Особенно сейчас, когда банкротство компании Kodak показало, что технический прогресс невозможно остановить, и те, кто делал ставки на сдерживание технологий, в конечном счете проигрывают.

 

Можно понять гигантов киномузыкальной индустрии и рынка программного обеспечения. Они привыкли вбухивать миллиарды в производство хитов, а затем дорого и поштучно продавать копии предметов массовой культуры. Файлообменники снижают их доходы, потому что стоимость отдельно взятой копии множится на ноль.

 

Законопроект SOPA (Stop Online Piracy Act), внесённый в Палату представителей США 26 октября 2011 года, является финальным рывком "правообладателей" к нашим кошелькам. Авторские права в изложении этого шедевра консервативной мысли выписаны весьма радикально: предлагается блокировать доступ к любому ресурсу, где были отмечены случаи нарушения копирайта.

 

По сути, идеологи SOPA ставят под сомнение свободный обмен информацией между людьми. Ведь свобода подразумевает возможность выбора, и обязательно найдутся те, кто этим выбором злоупотребляет.

 

Конечно, свободный обмен информацией не означает возможность пользоваться результатами творчества автора без оплаты его труда, без удовлетворения нормальных мотиваций творить объекты интеллектуальной собственности ради прибыли.

 

Вопрос только в способе оплаты и в цене.

 

Чтобы все было по-честному, как того требует рыночная экономика, цену на авторское произведение должен диктовать рынок. И сервис доступа к информации, включающий в себя способ оплаты, должен быть удобным.

 

Рынок уже выбрал современные технологии доступа к информации, которые делают процесс копирования бесплатным. Выбор потребителей де-факто исключает чью-то монополию на распространение копий ПО или произведений искусства.

 

Физически невозможно заставить потребителя смотреть телевизор, ходить в кино, покупать CD и DVD-диски, если потребителю удобнее без этого обойтись.

 

Правообладатели должны научиться получать прибыль в новых условиях.

 

Нормальный путь к этому – легализация файлообмена на взаимовыгодных условиях для рядовых пользователей, правообладателей и владельцев файлообменников. Сторонам следовало бы сесть за стол переговоров, а не опускаться до разборок – кто халявщик, кто уголовник, кто занимается цензурой и гонится за сверхприбылями в ущерб интересам общества.

 

Взаимовыгодных решений может быть много, и владельцы файлообменников их озвучивают.

 

Можно брать абонентскую плату за доступ к секторам платных файлов на файлообменниках, за рекламу, распределяя прибыль между владельцем сервиса и правообладателями.

 

В идеале, поскольку весь интернет является источником бесплатных копий разнообразной информации, администраторы крупнейших сегментов сети могли бы ввести специальные отчисления в пользу авторов за доступ в интернет.

 

Каждый, кто пользуется всемирной сетью, мог бы ежемесячно платить копеечную доплату за "доступные копирайты", которую можно включить в сумму абонентской платы. Если умно поставить это дело, аппетиты голливудских звезд были бы удовлетворены не хуже, чем сейчас. И при этом доступ небогатых людей из стран второго и третьего мира к западной культуре сохранился бы.

 

Проблема в том, что правообладатели не хотят работать по-новому.

 

Они хотят сохранить традиционные схемы ведения бизнеса, принеся в жертву новые технологии. Поэтому они идут против рынка.

 

И поэтому – проиграют.

 

Вспомним, по аналогии, что появление и расцвет цензуры явились ответом на развитие технологий книгопечатания.

 

Когда-то считалось, что всякий текст должен быть одобрен властями – как сейчас считается, что всякая копия произведения должна быть изготовлена с одобрения автора. Долгое время "еретические книги" жгли вместе с их авторами.

 

Печатный станок победил цензуру. И теперь она считается дурным тоном во всех цивилизованных странах. Так и файлообменники – побеждают копирайт, потому что они технологически сильнее, доступнее для всего человечества и лучше отвечают на запросы рынка.

 

"Борцы с пиратством", охранители информационного монополизма получают все больше концептуальных ответов общества на свои претензии, хотя упорно не желают понимать: правда – не на их стороне.

 

Растет популярность бесплатного ПО. Все больше интеллектуальных продуктов распространяется со свободными лицензиями.

 

Множество людей пользуются одноранговыми сетями (P2P) для непосредственного обмена файлами между собой.

 

Плодятся идеологии "анти-копирайта": от набившей оскомину левизны до "пиратских партий" и "религии копимизма".

 

Можно, конечно, называть миллионы сторонников этих простых идей анархистами, преступниками, клеить ярлыки "совок" и "юношеский максимализм".

 

Можно декларировать усиление цензуры, законодательно ограничивать удобства обмена информацией, показательно расправляться над самыми успешными файлообменниками.

 

Но законы рынка непобедимы. Их нельзя переписать с помощью продажных политиков и держиморд.

 

В конечном счете, медиа-индустрии придется посмотреть в глаза будущему.

 

Сесть за стол переговоров с интернет-сообществом. Легализовать за какие-то отступные фактическую доступность своих продуктов. Отказаться от заоблачных цен и устаревшего сервиса.

 

Если этого не сделает Голливуд и Силиконовая долина – фильмы и программы будут делать другие люди в других местах.

 

Юрий Шеляженко, редактор газеты "Правдоискатель", специально для УП


02.02.2012 2022 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1224
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1342
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1200
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3326
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2142
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3313

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

836

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1170

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1246

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2539
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

398
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6143
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6158
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

499
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

756
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1590
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1807
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16528
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

861
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1530
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1793
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2791