В області поширюються чутки про можливу відставку Михайла Вишиванюка. Серед кандидатів на губернаторське крісло називають Василя Чуднова, Зіновія Митника і... Нестора Шуфрича.
Кадрова революція, яку затіяв Віктор Янукович одразу після своєї «опівнічної» адміністративної реформи, схоже, наближається й до Прикарпаття. В цілому, ротація кадрів, заснована на чіткому усвідомленні напряму розвитку й критеріях професіоналізму, зовсім би не завадила. Однак якщо на першому місці особисті зв'язки, а та чи інша посада опиняється в центрі політичних інтриг і торгів, як це традиційно буває в Україні, то над кандидатурами на владні крісла варто задуматися. Особливо, коли зміни стосуються керівництва області.
Нова сесія Верховної Ради України відзначилася не лише внесенням змін до Основного закону й сумнівним з погляду Конституції продовженням терміну повноважень представницьких органів усіх рівнів, але й відкликанням цілої низки депутатів-сумісників, яких нарешті таки позбавили мандата. А оскільки сумісниками в основному були «регіонали», серед претендентів на заміщення вакантних місць опинився й Ігор Зварич. Заступник голови ОДА таки дочекався просування списку й тепер може спокійно збиратися до столиці.
Слід визнати, Зварич на мандат напрацював. В умовах політичної непевності недоторканість та гарантія пільг і почестей без обтяжливої відповідальності навіть на півтора року є великою спокусою. Тим паче, що чутки про близьку відставку Михайла Вишиванюка з посади голови ОДА та перехід на дипломатичну службу лунають все частіше...
Власне, професійна діяльність Вишиванюка завжди супроводжувалася байками про близьке звільнення. Однак байки залишалися байками, але от останнім часом вже і сам Михайло Васильович підкидає дров у вогонь репліками на зразок: «Я завжди був готовий залишити посаду і завжди пам'ятав, що посаду ніхто не приватизує, що прийде час, коли треба буде піти. І таке розуміння дуже допомагає, утримує в певних межах щодо слів і дій...»
Друге «пришестя» Вишиванюка в кабінет голови ОДА стало наслідком тривалих політичних консультацій та домовленостей. А оскільки загальна політична ситуація в країні у зв'язку з останніми подіями доволі різко змінилася, перегляд домовленостей й перерозподіл областей виглядає не таким вже й безпідставним. Зміна губернаторів в окремих областях є цілком можливою й, зрештою, вже розпочалася.
Разом з тим, особливих мотивів для заміни Вишиванюка в Президента немає. Михайло Васильович невтомно демонструє відданість Віктору Януковичу, постійно захищає його ім'я від нападів політичних опонентів і при кожній нагоді величає «українським Черчілем». Не слід забувати й про результат Партії регіонів на останніх місцевих виборах: регіонали пройшли чи не в кожну раду. Новий-старий губернатор також досяг непоганих результатів у місцевій господарці. Свідченням цього є комплексне 5 місце Івано-Франківщини серед областей за соціально-економічним розвитком протягом 2010 року. Відтак звільнення губернатора, який демонструє одні з найкращих результатів в країні, у зв'язку з незадовільними господарськими показниками було б не лише безпідставним, але й нелогічним.
Єдиний видимий і доволі вагомий промах Вишиванюка - провал голосування з обрання голови обласної ради. Однак це не так невдача особисто Вишиванюка, чий авторитет в області практично не піддається сумніву, як наслідок іміджу Партії регіонів і реакція національно-патріотичних сил на чергову «загрозу». В результаті Вишиванюк опинився в умовах ідеологічного протистояння зі «Свободою», «Батьківщиною» та всіма іншими, хто означив себе опозицією. І хоча губернатор намагається акцентувати увагу в першу чергу на господарських питаннях, у питаннях політичних він поки що поступається натиску Олександра Сича й очолюваної ним більшості в облраді.
Втім, якщо Банкова таки піде на зміну губернатора, вже сьогодні найбільш ймовірними претендентами на губернаторське крісло вважаються нардеп Василь Чуднов, Зіновій Митник, а також ...Нестор Шуфрич.
Про особу Нестора Шуфрича вже встигли дещо призабути. Після "заслання" в РНБО ображений на всіх Шуфрич відійшов з політичної авансцени, однак супроти «своїх» не повстав. Посада губернатора цілком може стати свідченням реабілітації Шуфрича, затребуваності його політичної харизми у протистоянні з «націоналістичним елементом» Західної України. Прихід Шуфрича на Франківщину, для якої він є "чужинцем", був би свідченням того, що Банкова взяла курс не на господарський розвиток краю, а на ідеологічне «змагання язиків».
На відміну від Шуфрича, і Чуднов, і Митник походять з Прикарпаття й з проблемами області знайомі не на словах. Окрім того, якщо б Шуфрич, дуже ймовірно, перетрусив уесь керівний склад адміністрації, то Чуднов із Митником у вже сформований «управлінський кістяк» внесли б хіба невеликі корективи.
Василь Чуднов уже пізнав всі радощі депутатського життя. Для повного щастя, як кажуть, залишилося лише очолити область. Тим паче, що саме Чуднов розцінювався як основний претендент на крісло губернатора ще в 2010. Однак тоді все змінилося практично в останній момент. Саме призначення Чуднова на посаду голови ОДА, вочевидь, найбільшою мірою забезпечило б сподівання місцевих регіоналів, яких, власне, й очолює нардеп.
Зіновій Митник, який донедавна очолював міністерство охорони здоров'я, вважався претендентом на ректорське крісло Медичного університету, що забезпечило б чиновнику спокійне й сите завершення кар'єри. Подейкують, що в працевлаштуванні Митника, якому не вдалося вдруге стати головою облради, особисто зацікавлений й Микола Азаров. Крім того, проти позапартійного Митника на посаді губернатора не надто б заперечували і місцеві націонал-демократи.
Наразі, пропри всі чутки й кулуарні кадрові сценарії, твердо прогнозувати відставку Вишиванюка передчасно. У чинного губернатора є сильний козир: у регіоні він залишається втіленням і гарантом "стабільності", яка для регіоналів є політичним фетишем. Та й управління Михайла Вишиванюка неефективним не назвеш.
Однак логіку в діях влади останнім часом знайти все важче. Сьогодні незрозуміло, що відбувається в державі - наводиться лад чи впроваджується "керований хаос"? Чутки про звільнення Вишиванюка можна сприймати як один із симптомів боротьби цих двох тенденцій. Втім, до роботи в таких умовах Вишиванюку не звикати.
Ігор ДЕБЕНКО, політолог,
