Громадські активісти відшукали криївку, де загинув Іван «Сірий» Кулик.
Згідно з історичними довідками, використаних зокрема у творі Михайла Андрусяка «Останні з когорти залізних», Іван Кулик (псевдо: «Сірий») народився у селі Грабове, Шахтарський район, Донеччина. Служив офіцером Червоної Армії, у званні старшого лейтенанта (за іншими даними, був капітаном). Потрапив у німецький полон.
Згідно з першою версією, з групою полонених утік з концтабору й дістався Карпат. Серед утікачів був член ОУН, який і привів полонених до повстанців у район Коломиї. За іншою версією, групу полонених, яку німці етапували в Райх, відбив підрозділ УПА. У тій групі був і Кулик.
Це сталося орієнтовно восени 1943 року. З 1946 року був військовим референтом, згодом — референтом пропаганди Коломийського окружного проводу. В жовтні 1950 року, після загибелі окружного провідника ОУН Коломийщини Григорія Легкого-«Бориса» , Іван Кулик-«Сірий» став його наступником. Отримав звання сотника УПА та став окружним провідником повстанців Коломийщини.
Восени 1951 року, агент МГБ, зрадник Роман Тучак —"Кіров", видав інформацію про місцезнаходження провідника і при спробі захоплення він загинув.
У криївці з Іваном Куликом перебувало ще подружжя повстанців родом з Великого Ключева: кошовий керівник ОУН Юрій Дронюк («Яр») і друкарка Коломийського окружного проводу Дронюк Анна («Муха»). За інформацією від сина повстанців, Василя Дронюка, коли кагебісти підійшли до криївки, повстанці зірвали гранати.
Сину повстанців Василю Дронюку, на час загибелі батьків було 4 роки.
Цього року у вересні громадські активісти Коломийщини Геннадій Романюк, Ольга Баранецька та Ігор Костюк вирішили віднайти місце загибелі повстанців. Жителі Великого Ключева вказали на місце у лісі на околиці села. Достовірність місцезнаходження криївки підтвердив і син повстанців.
2 жовтня громадські активісти встановили на пам’ятному місці дубовий хрест із пам’ятною таблицею.
Відкриття та освячення хреста відбудеться 14 жовтня о 13.30 в селі Великий Ключів.
