"Град" довбає молотом. Репортаж прикарпатського журналіста Євгена Гапича

 

/data/blog/57767/b4aacea51d83be97c91a1e5ad70396f3.jpg

 

Машина «вмерла». До місця дислокації прикарпатського 5-го батальйону лишилося з 15 км. Довелося викликати хлопців, аби притягнули до себе і наш транспорт, і волонтерів ВПО «Коломия-центр», і фотокореспондента «Репортера».
 

Хоча настрої населення до українських військових позитивні, але ж кордон – якихось 4-5 км. Кожна «подорож» небезпечна. Днями бійці батальйону потрапили в засідку. Техніка пошкоджена. Але більша трагедія, коли гинуть люди…

 

Чекали не довго. Під’їхала вантажівка з групою супроводу. На обличчях бійців – напруга. Вони готові зустріти небезпеку. Мікроавтобус зачепили, рушили. 15 км ніби й не багато, але коли це в «червоній» зоні АТО та ще на швидкості в 50 км / год. – вічність. На Донеччині сонце сідає скоріше, тому намагаються пересуватися дорогами до шостої вечора. Але все минулося. Ми прибули у розташування 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття».
 
 
– Доброго вечора! Замначштабу, – представляється чоловік у камуфляжі.
 
– Маю акредитацію для роботи в зоні АТО. Чи ви не дозволяєте фотографувати?
 
– Та ні, що ви? Ми навпаки раді. До нас майже ніхто не приїздить із преси. Йдемо я вас познайомлю з комбатом, – посміхається.
 
 
Це втішило, бо незважаючи на всі заяви прес-служби АТО, працювати фотокореспондентам важко. Там не фотографуй, з тим не говори, туди не ходи. А головне – ніхто не хоче возитися з журналістами. Ця обережність військових зрозуміла. Але вони також мають зрозуміти, що, не висвітлюючи війну зсередини, ми програємо війну інформаційну.
 
 
«Доброго вечора, хлопці! Сідайте за стіл, – радісно зустрічає комбат, – пізно вже. Вчора нас «градами» обстріляли. Слава Богу, всі живі. Не вгомоняться ніяк росіяни, луплять зі своєї сторони. Склад продовольчий згорів. Завтра подивитесь».
 
 
Швидко стемніло, але спека не спала. У батальйоні – тиша.
 
 
«Над базою «безпілотнік». Усім бути біля бліндажів», – прозвучало в рації комбата. А на небі – купа зірок, одна рухається. Це безпілотний апарат. Ще й мобільний зв’язок зникає – скоро може бути обстріл. Треба йти у схованку. Найбезпечніше місце – бліндаж. І що глибше ти вкопаєшся та вище зробиш насип, то безпечнішим буде укриття. Цієї ночі минулося, але який там сон?
 
 
Ранок, шоста. Сонце вже припікає. Всі бійці на ногах. У кожної чоти своє завдання. Йду знайомитися з хлопцями та оглянути наслідки обстрілів з «Граду». Пересуватися доводиться відкритою територією. Є відчуття небезпеки. Ще не зовсім адаптувався. Проте, бронежилет скинув. Хлопці кажуть, що так менше привертаєш увагу і не виділяєшся на фоні інших. Лише ті, хто йде на завдання, вдягають повну амуніцію. Пройшовся до складу харчів, в який влучив снаряд «Граду». Прямого влучання не було, але намет прошили кілька осколків і він загорівся. Зараз там згарище, тліє. Спершу намагалися загасити, та лише витратили воду. Дещо з харчів врятували…
 
 
«Шкода намету, – говорить завсклад, – а волонтери стільки понавозили харчів, що вистачить надовго. Та й Міноборони постійно надає. Сьогодні має бути колона з продуктами. Єдина проблема – з водою, бо вона тепла. А так хочеться прохолодної!».
 
 
Так, тут навіть у тіні 30 градусів.
 
 
«Це наш транспорт. Шкода, бо деякі вже настільки розбиті, що й віддавати нема що, – говорить офіцер, показуючи пошкоджені автобуси. – А це той автобус, який на фугасі підірвався. Хлопець загинув. Молодий був, гарний військовий. Вічна йому пам’ять».
 
 
Автобус весь побитий, вікна розбиті, бампер відірваний. На задньому сидінні коробка зі слідами застиглої крові. У салоні закривавлені бинти. Хлопця намагалися врятувати. Не змог­ли. А от автобус вдалося відбити та відтягнути на базу.
 
 
Вдалині стоїть КрАЗ. Капот і бокове крило пошматовані уламками від «градівського» снаряду.
 
 
«Шкода, – говорить механік батальйону, – ми його з 72-ї бригади притягнули. Те, що там залишилося від неї. Нас хоча б не так поливають «градами». Там узагалі було пекло. Ми їздили хлопців вивозити. То дійсно жах – не кожен може дивитися на таке».
 

П’ята година. З бійцями батальйону наговорилися досхочу. Всі готові битися, вірять у перемогу, дещо змучені, але бойовий дух – високий. Треба триматися. Найголовніше для них – підтримка своїх, краян. Вони відчувають це, вдячні.

 

Виїзд додому відклали на завтра. Ввечері їхати небезпечно.
 
 
«Бензопила» літає, – каже один із бійців. – Щось вони зарано сьогодні». «Бензопила» – це той самий безпілотний апарат, він дзижчить точно, як бензопила. Збираємося біля бліндажу. І раптом – свист! Міномет.

«Всі в укриття!», – кричить комбат.
 
 
За пару секунд з десять бійців вже сиділи в бліндажі. Вибух. Десь недалеко. Пристрілюються. Знову свист, за ним вибух. Далі пішла ціла канонада вибухів. Навіть повітря в бліндажі трясеться.
 
 
– Всім докласти ситуацію, – каже в рацію комбат.
 
– Перший – добре. Другий – все добре… Сьомий – все добре, – відрапортували чатові.
 
– Добре, що всі живі та цілі, – зіт­хає комбат.
 
 
За пару хвилин обстріл розпочинається знову. Триває 20 хвилин. У бліндажі майже всі слухають і рахують. Комбат по рації постійно з’ясовує ситуацію. Стріляють зі сторони Росії.
 
 
Ніби стихло. Кілька бійців біжать до машин – треба перегнати транспорт у безпечніше місце.
 
 
За пару хвилин прилетів «Град». Бліндаж трясе. Удари в землю глухі, але настільки сильні, ніби хтось б’є великим молотом. Всі дивляться на стелю бліндажа. Вона здригається. Хтось схилив голову – молиться.
 
 
– Сьомий, як там у вас? – питає в рацію комбат. Рація мовчить.
 
– Сьомий, як там у вас?!
 
– Все добре, – нарешті відповідь.
 
– Ну, слава Богу!
 
 
Стихло. Бійці кидаються надвір. З одногу боку горить ліс, з іншого – поле. Небо багровіє. Побігли гасити пожежу, адже неподалік загорілася машина з боє­припасами. Одному з вояків вдалося відвезти її від бази та ще й загасити на швидкості.
 
 
Виставили караули. Інші пішли перепочити у бліндаж. Але цієї ночі мало хто спав…
 
 
Зранку я разом з волонтерами ВПО «Коломия-центр» вирушив додому. В голові крутилося одне: «На цих хлопців із 5-го батальйону можна покластися».
 
 
/data/blog/57767/60b83be60cf616fff9d097911b286f0c.jpg


/data/blog/57767/e5a4d226c780d6edc3f5fefea29e5c11.jpg


/data/blog/57767/bbcf8e09e99e7a7d42364db2f10cb362.jpg
 
 
/data/blog/57767/a89dd6d515cffa45992218bd451c025d.jpg


/data/blog/57767/82e457372f60650975bcbc78b5e82f91.jpg


/data/blog/57767/9025f73582556260353b9b18400618fa.jpg


/data/blog/57767/8488251e580dd7adfb9f4fbdfe1b9402.jpg


/data/blog/57767/ea315fc61ca5d4c3868b2339d298c834.jpg

 
P. S. Особлива подяка командиру 5-го батальйону Віталію Комару та волонтерам ВПО «Коломия-центр» – за допомогу й турботу в зоні АТО.
 
 
Євген Гапич, "Репортер"


22.08.2014 Євген Гапич 1206 1
Коментарі (1)

Андрій Філіппський 2014.08.25, 14:06
Дякую за перепост. Але... © 2014 «Репортер». Усі права застережені. Цитування матеріалів без попередньої згоди — виключно за умови розміщення посилання на «Репортер». Для інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю — не нижче другого абзацу в тексті.
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2171
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

860
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

904
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

907 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2753 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1467

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

636

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

335

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1005

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1128
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2024
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1075
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

798
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

293
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14977
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7290
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

723
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

279
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

188
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

286
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

574
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1031