Генпрокуратура оприлюднила днями суми коштів колишніх соратників Януковича, арештованих за наслідками запроваджених санкцій Євросоюзу. Отже, було арештовано коштів та активів:
Миколи Азарова в сумі $0,5 млн (Ліхтенштейн);
Юрія Іванющенка в сумі $258 тис. (Кіпр), $30,82 млн, 1,8 млн швейцарських франків (Латвія), 72 млн швейцарських франків (Швейцарія);
Олександра Клименка в сумі $26,5 млн (Ліхтенштейн);
Андрія Клюєва в сумі 315 тис. євро (Австрія), $9 тис. (Австрія), 13 млн швейцарських франків (Швейцарія);
Сергія Клюєва в сумі 451 тис. євро (Австрія), 13 млн швейцарських франків (Швейцарія), 675 тис. євро (Великобританія);
Сергія Курченка в сумі $1,5 тис. (Латвія), $40 тис. та 775 євро (Кіпр), 0,2 млн швейцарських франків (Швейцарія), активи в сумі 235 тис. євро (Австрія);
Олександра Януковича (активи компанії "Мако") в сумі 2,5 млн швейцарських франків (Швейцарія);
Сергія Арбузова в сумі $49,5 млн (Латвія).
Лідером за розміром заморожених сум є найближчий соратник Януковича на прізвище Іванющенко, відомий всім як "Юра Єнакіївський" – у нього виявлено та заблоковано за кордоном понад 100 мільйонів доларів.
Втрата таких коштів є болючою навіть для корупційних подільників Януковича. Щойно відбулося замороження коштів, він почав боротися за їхнє звільнення. Знайшовши підтримку в Генпрокуратурі.
Я знав, що Генпрокуратура надсилала Іванющенку лист про те, що він чистий перед законом, для виведення грошей з-під арешту, але не бачив його на власні очі. І от, нарешті, мені вдалося отримати цю кореспонденцію.
Лист був створений за часів колишнього генпрокурора Віталія Яреми та підписаний його першим заступником Миколою Герасимюком. Герасимюк повідомляє "Юру Єнакіївського", що жодних проваджень проти нього немає (хоча за декілька місяців Іванющенку було висунуто підозру, яка також готувалася не один тиждень).
Зміст листа було протрактовано адвокатами Іванющенка як доказ незаконності блокування його рахунків європейцями та використано в юридичних процесах закордоном.
Зрештою, ця операція провалилася, і гроші "Єнакіївського" не відпустили – на відміну від екс-міністра екології Миколи Злочевського, який завдяки аналогічному листу зняв арешт у Британії з 23 мільйонів доларів. За розсилку таких "листів щастя" ніхто не був покараний.
САНКЦІЇ БЕЗ ФІРТАША ТА ЛЬОВОЧКІНА
Сама природа санкційного списку Євросоюзу також наштовхує на сумні роздуми.
Всі ми добре знаємо, що в березні 2014 року було накладено санкції Брюсселя на соратників Януковича. Але мало кому відомо, як відбувався добір фігурантів у цей список. Ні, це не Євросоюз визначав, чиї гроші блокувати. Санкції було накладено виключно на тих осіб, список яких надіслала до ЄС... сама Україна.
Ці прізвища було викладено в послання в.о. генпрокурора Олега Махніцького на ім'я Верховного представника Євросоюзу з питань закордонних справ та політики безпеки Кетрін Ештон. І, отримавши цього листа, ЄС наклав санкції на всіх вказаних там діячів.
Насправді, цей лист Махніцького призвів до проблем у майбутньому. Аби вберегти фігурантів під дією санкцій Євросоюзу, Генпрокуратура мала повідомляти про підозру за статтею 191 частина 5 Кримінального кодексу, інколи навіть штучно підводячи інкриміновані злочини під цю кваліфікацію – аби тільки залишити в санкційному списку.
Але нас має цікавити інше. Чому одні особи потрапили в список, а інші – ні? Чому тут немає жодної людини з клану "РосУкрЕнерго"? Махніцький включив до санкційного списку братів Клюєвих, але відсутні прізвища Льовочкіна та Бойка? Чому є Курченко, але немає Фірташа? Чому є Лукаш, але немає нікого з Кацуб?
Адже, зверніть увагу ще раз – фігурантів санкційного списку добирали не за критерієм розгону Майдану, а за критерієм розкрадання державних ресурсів. У цьому листі Махніцького, датованому 3 березня 2014 року, тобто через десять днів після зміни влади, стверджується, що вже "встановлено факти привласнення значних сум державних коштів" наведеними соратниками Януковича.
Очевидно, що в такий короткий проміжок часу факти встановлено не було – і санкційний список з України грунтувався на припущеннях та здогадках. Тоді постає інше запитання. Чому Махніцький використав таке категоричне твердження відносно одних осіб (Януковичі, Азарови, Клюєви, Богатирьова, Табачник, навіть Лукаш), але не згадав інших – нікого з боку клану "РосУкрЕнерго"? Хоча про "вишкі Бойка" було відомо не менше, ніж про "обірваний транзит Курченка".
Ця дивна вибірковість зіграла дуже погану службу Україні. Тоді, через декілька днів після падіння Януковича, нова влада мала велике вікно можливостей у стосунках із Заходом. І якщо би Генпрокуратура подала до Брюсселя також Фірташа, Льовочкіна та Бойка, то це не лише призвело би до замороження великої кількості їхніх грошей. І справа "вишок" просувалася би набагато швидше, і шукати учасників афери з "Укртелекомом" не довелося би так довго, і ми би знали всіх тіньових бенефіціарів "РосУкрЕнерго". І зараз ми би не казали про реванш "Опозиційного блоку".
Але сталося інакше. Генпрокурор, поставлений на цю посаду "Свободою" та підпертий сірим кардиналом партії Ігорем Кривецьким, свідомо чи ні, але врятував Льовочкіна, Фірташа та Бойка від міжнародних санкцій. І я не здивуюся, що хтось у підсумку покращив своє матеріальне становище. А розплачуватися за це буде вся Україна.
УП, 14 серпня 2015, 12:26
Накануне написал о том, как Фирташ с Левочкиным избежали санкций Евросоюза после падения Януковича. Эта участь обошла их, потому что тогдашний и.о. генпрокурора Олег Махницкий не подал фамилии акционеров "РосУкрЭнерго" на включение в санкционный список.
Случилось это 3 марта 2014 года, еще до встречи Порошенко, Кличко и Фирташа в Вене и еще даже до ареста олигарха по запросу ФБР США. В этот день Махницкий направил в Брюссель список соратников Януковича, активы которых именем Евросоюза необходимо арестовать. И никого из клана "газовиков" там не оказалось.
Теперь же вырисовывается более-менее правдоподобная версия, почему Махницкий "забыл" о деятелях из кооператива "РосУкрЭнерго".
Итак, на пост генпрокурора после Майдана Махницкий был делегирован партией "Свобода", а смотрящим при нем был определен другой депутат-свободовец Игорь Кривецкий, лица которого вы теперь не встретите на биллбордах партии, однако который по влиятельности мог конкурировать с самим Тягныбоком.
Похоже, Игорь Кривецкий и "порешал" вопрос о невключении Махницким фамилий "Фирташ", "Левочкин" и "Бойко" в санкционный список Евросоюза. Я делаю такое предположение, исходя из того, что Кривецкий не один год был бизнес-партнером Фирташа.
И вот доказательства этому:
Одна из самых дорогих недвижимостей Украины – это комплекс "Арена" на Бессарабке в Киеве. 14 тысяч метров помещений там принадлежат ООО "КАН" (это написано, например, в кредитном договоре, заключенном между банком "Клиринговым домом" и фирмой "Квентал Сервис").
Одним из акционеров фирмы "КАН", начиная с ноября 2010 года, являлась мать серого кардинала партии "Свобода" Анна Кривецкая – руководитель фельдшерско-акушерского пункта в селе Мохнатое Туркивского района Львовской области.
Остальные 95% в компании "КАН" принадлежали фирме "Передовые технологии плюс", которой владел кипрский офшор Дмитрия Фирташа "Бовалон Инвестментс Лимитед".
Директор компании "Бовалон" киприотка Марина Асланидоу также является директором кипрской компании Фирташа в химическом бизнесе Ostchem International Ltd – этот логотип Ostchem вы могли встречать на футболках клуба "Динамо (Киев).
Когда мать Кривецкого продала свою долю – неизвестно, однако точно оставалась учредителем в начале 2013 года.
Уже не так важно, чем был общий бизнес Кривецкого и Фирташа: последствием особых отношений между депутатами от "Свободы" и пайщиками "РосУкрЭнерго" – или же предпосылкой для политической договоренности. Результатом этого стало безболезненное прохождение олигархами рифов 3 марта 2014 года – дня составления санкционного списка Евросоюза. И сохранение Фирташем и Левочкиным под своим контролем многочисленных активов за рубежом.
УП, 15 серпня.
