В одному селі жила бідна сім’я. Роботи не було, хата стояла обідрана і стара, здавалось, що от – от звалиться на один бік. Якось в гості до них почав приходити старий чоловік.
Незнайомець приносив смачні гостинці діткам, дорослим давав цінні поради.
- Я знайшов для вас роботу, – сказав старенький, – зарплата буде хороша.
- Чим можемо віддячити? – спитали.
- Нічим, просто кожного дня не забувайте запрошувати мене до себе.
В сім’ї робота закипіла: дуже скоро хату відремонтували, дітей дали до школи, ще й нову машину купили. Чоловік приходив щодня. З часом його перестали пускати. То часу не було, то обіцянками чи хитрощами переносили візит на інший день.
Чоловік перестав приходити. Не було кому давати добрих порад родині, тож сім’я дуже скоро занепала, знову стала бідною і злиденною.
Зло само приходить, його не треба просити. Святого Духа ж треба щодня запрошувати і приймати.
© Юлія Головчин «Притчі»
Аудіо слухайте тут: http://music.i.ua/player/8100250/102570/1163630/
