ГЕС на Дністрі: природа в обмін на енергетичну незалежність?

 

/data/blog/129329/7deb20ade5ec435e8674ac0e91312673.jpeg

 

Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року, яку уряд схвалив у липні 2016 року, викликала негативну реакцію серед жителів сіл, розташованих на березі Дністра. Вони впевнені: долина верхньої течії ріки внаслідок зведення каскаду ГЕС зміниться до невпізнаваності – частина сіл зникне повністю, частині загрожуватиме екологічне лихо, адже в надійність сучасних українських гідротехнічних конструкцій тут не вірять. Офіційний Київ поки не відмовляється від проекту.

 

Одним із аргументів прихильники будівництва називають економічну вигоду та розвиток соціальної інфраструктури. Однак не всі з цим погоджуються. Так, громада села Нижнів на Івано-Франківщині провела збори, на яких одноголосно проголосувала проти зведення ГЕС на території сільської ради.

 

«Ми саме тому і переживаємо, що ця гребля буде ненадійною. Поки що в нас в державі як стається? Є строк придатності будь-якого об’єкту, але, на жаль, в нас використовується, що вже термін придатності пройшов, а експлуатація відбувається далі. Аж поки не виникне якесь стихійне лихо. Коли вже повернути назад нічого не можна, тоді починають шукати винного – а чому використовувалося, якщо вже мало бути закрито. Це для прикладу я кажу. Тому я впевнена у цьому, що гребля – це дуже небезпечно, і ніхто ніякої гарантії не може дати», – каже сільський голова села Нижнів на Івано-Франківщині Леся Ковалюк.

Однак Леся Ковалюк не виключає, що селян можуть спробувати задобрити великою фінансовою компенсацією. Дехто з них вже почав готуватися до такого розвитку подій. Селяни приватизують землю та реєструють родичів за адресами, які теоретично можуть потрапити під затоплення, каже житель села Нижнів Дмитро Романишин.

 

Романишин є депутатом Тлумацької районної ради і виступає категорично проти будівництва ГЕС. На його думку, це повністю знищить природу Дністровського каньйону, значна частина якого належить до Національного природного парку. Окрім того, це потребуватиме значних коштів на переобладнання транспортної мережі. Адже в Нижневі, наприклад, розташований єдиний на 50 кілометрів течії Дністра міст, збудований ще за Австро-Угорщини.

 

Через нього проходить основна транспортна артерія між Івано-Франківськом та Тернополем. Тому перспективу для регіону Дмитро вбачає, насамперед, не у масштабних гідроенергетичних проектах, а у розвитку туристичної інфраструктури.

 

«Туристичний потенціал – він даватиме свої дивіденди, і люди зможуть розвивати ті території, на яких вони сьогодні проживають. Оскільки там немає промисловості – з одного боку, це погано, бо немає робочих місць, немає доходів в місцевий бюджет, з іншого боку – це все таки зберігає природу, зберігає тваринний світ, рослинний світ. Тим більше, що це початок Дністровського каньйону» – каже Дмитро Романишин.

 

Уряд навіть не звернув увагу, що порушує низку законів – експерт з розвитку туризму

На думку консультанта з розвитку туризму в Тлумацькому районі Михайла Ковтуна, через будівництво ГЕС на Дністрі можуть бути затоплені території 5 природоохоронних об’єктів. Таким чином, схвалюючи «Програму розвитку гідроенергетики до 2016 року», уряд вже порушив низку законів України, каже Ковтун. Як наголошував Петро Тєстов з міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» порушення стосується законів («Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України» і «Про тваринний світ») і суперечитиме її міжнародним зобов’язанням у сфері охорони природи, зокрема Бернській та Оргуській конвенціям. Крім того, як наголошує Тєстов, в Угоді про асоціацію України з ЄС прописано, що Україна створює і захищає так звану «Смарагдову мережу», до якої входить Національний природний парк «Дністровський каньйон».

 

У грудні 2015 року Міністерство екології та природних ресурсів попросило уряд вжити заходів з недопущення порушення усіх цих нормативів і «знищення територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі». Також Тєстов звертав увагу на те, що будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС постало на порядку денному без необхідної державної експертиз. У Міністерство екології та природних ресурсів звертають увагу на те, що практика проходження державної екологічної експертизи проектами, які потенційно несуть загрозу навколишньому середовищу і екологічній безпеці, запроваджується тільки тепер.

 

«Коли ми говоримо про ГАЕС, то повинні розуміти, де будуть стояти дамби, наскільки підвищиться рівень води, як це вплине на можливість затоплення і так далі. Отож, перший крок зроблено. Кабмін підтримав Мінприроди і зобов'язав ПАТ «Укргідроенерго» разом з Міненергетики провести експертизу», – зазначив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

 

Я сумніваюся, що буде розвиватися інфраструктура – Ковтун

За словами Михайла Ковтуна, в Україні вже розпочалася агітаційна кампанія у ЗМІ за будівництво ГЕС. Одним із аргументів прихильники будівництва називають економічну вигоду та розвиток соціальної інфраструктури. Однак Михайло Ковтун із цим не погоджується.

 

«Я сумніваюся, що буде розвиватися інфраструктура. На будівництво цих шести ГЕС на Дністрі планується взяти кредит в Європейського банку реконструкції та розвитку – це 1 мільярд 100 мільйонів євро. Яким чином, крім цього всього, ще будуть залучатися кошти, щоб будувати дороги, хоча за проектом передбачено лише дороги інженерного значення? Яким чином школи будуть розвиватися? Я би з радістю був за те, щоб в нас для населення була дешевша електроенергія. Насправді вона в нас і так є дешевою, тільки справа в тому, що всі такі електростанції, на жаль, не перебувають в державній власності. Населенню електроенергія продається через руки олігархів – це якраз найгірше», – каже Михайло Ковтун.

 

«Ми приділяємо дуже важливе значення питанню екології»

Офіційний Київ поки не відмовляється від проекту. У лютому український прем’єр-міністр Володимир Гройсман та його молдовський колега Павло Філіп домовилися про створення спільної двосторонньої комісії для розробки оптимального технічного рішення з експлуатації Дністра під наглядом європейських партнерів обох держав.

 

«Ми приділяємо дуже важливе значення питанню екології. Усі проекти, які ми сьогодні плануємо з модернізації системи української гідроенергетики, відповідають дійсності і будуть відповідати найвищим, найсуворішим нормам європейського екологічного законодавства», – заявив під час зустрічі голова Кабінету міністрів України.

 

​«Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року» передбачає будівництво 6 ГЕС у верхній течії Дністра у три етапи. У державному бюджеті 2017 року вже передбачено 155 мільйонів гривень на виготовлення проектної документації.

 

Через перспектива будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС на сполох б’ють і екологи: в Україні та Молдові. Молдовські активісти вирішили звернутися безпосередньо до донорів – готують петицію на адресу Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку. Наступним кроком може бути пряме звернення до Євросоюзу і Єврокомісії.

 

Юрій Присяжнюк, Радіо Свобода


12.04.2017 Юрій Присяжнюк 1680 0
Коментарі (0)

01.12.2021
Сергій Білий

В міру глобального потепління зими в нашому регіоні все менше радують снігопадами та морозами. Тепла безсніжна зима – колись прикрий виняток – сьогодні поступово перетворюється радше на загальне правило. І якщо, скажімо, для міських комунальних служб такі метаморфози – в радість, то для туристів – це справжній жах... Фіртка знає, що робити пересічному туристу, якщо зима є не лише безсніжною, але й теплою.

310
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

1136
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилуватися водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1777
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

3639
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

3247
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

3226

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

1138

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

15127 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

2138

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

3119
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

1312
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6983
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15929
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5592
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

7058 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

7399
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

16570
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2904
02.12.2021

Відповідний законопроєкт вніс на розгляд Верховної Ради Володимир Зеленський, про що він повідомив сьогодні у щорічному посланні до депутатів та українського народу.

109
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

2160
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2781
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

3109