«Героя поневолі» презентують в Івано-Франківську

 

/data/blog/69671/cb0dfa69bdd46cfe78c4925367866d27.jpg

 

Книгарня «Є» та видавництво «Леополь» запрошують на презентацію графічного роману «Герой поневолі» за однойменною повістю Івана Франка, що відбудеться 18 лютого.

 

Вперше в Україні видана українська література у вигляді графічного роману! Подорожуйте в часі та відкрийте для себе Львів за часів Австрійської імперії очима Івана Франка та сучасних авторів, передає Фіртка.

 

Художник та співавтор концепції — Міхай Тимошенко. Адаптація тексту та співавтор концепції — Кирило Горішний.

 

День 1 падолиста 1848. У Львові спалахнула революція, що охопила ряд країн Європи. Ці події увійшли в історію як «Весна Народів» та стали темою маловідомої повісті Івана Франка "Герой поневолі". Через півтора століття ця повість оформлена в інший жанр — так званий графічний роман — у такому творі сценарій і малюнки співіснують для передачі сюжету. Ще маловідомий в Україні, цей жанр не обмежується загальновідомим поняттям “комікс”. Американське слово “комікс” (у перекладі – “кумедний) асоціюється у широкого загалу з жартівливою дитячою книжкою. У “графічному романі” — література як для дітей, так і для дорослих. 


Візуальний зміст графічного роману призначений для всіх поколінь, частин країни та іноземців, яких, крім Івана Франка, вабить місто Львів, Україна, Польща, історія, мистецтво… або все разом. Створення графічного роману “Герой поневолі” є результатом глибокої документальної роботи та досліджень за допомогою відомих львівських істориків. Оглядач зустріне на малюнках знакові для міста місця та будівлі, які частково збереглися донині.



Про сюжет: “Степан Калинович був канцеляристом при львівській державній бухгалтерії. Двадцять літ числив він скарбові доходи й видатки. Двадцять найкращих літ життя провів у отсій темній канцелярії, живучи з дня на день правильно і точно, мов добре накручений годинник, не думаючи про ніякі зміни, про інше життя. Треба було аж бурі 1848 року, щоб у те тихе, самітне життя внести деякий неспокій і заколот.” (Іван Франко).



Головний герой – українець, який не звик до самостійних дій. Його доля кардинально змінюється, коли він, поневолі, опиняється у вуличних боях між поляками та автріяками. Зі Степаном Калиновичем трапляються неймовірні пригоди на львівських барикадах революції "Весна народів" у 1848 р. В ті часи, Львів розквітав як столиця Галичини – найбільшої провінції на східному краї Австрійської імперії.



Іван Франко у своєму творі приділяє увагу боротьбі за свободи громадян, а також національно-культурній свідомості людини. Він підкреслює героїзм та солідарність в час революції. Такі риси людського характеру актуальні та цінні незалежно від епохи…


Про авторів:


Міхай Тимошенко (нар. 1980 р. в м. Мачін, Румунія) – художник та співавтор концепції. Працює в жанрах живопису, карикатури, графіки. Йому виповнилося 19 років, коли молодий митець повернувся в Україну, країну його прадіда. Міхай Тимошенко закінчив Львівську національну академію мистецтв (відділ графічного дизайну) у 2006 р. Є учасником міжнародних виставок з 1998 р. та автором таких персональних виставок, як “Авто-портрет” та “Театр-портрети”. Його вабить також світ театральної режисури та пантоміми, що впливає на репрезентацію персонажів його графічних романів. 

Кирило Горішний (нар. 1977 р. в Парижі) – адаптація тексту та співавтор концепції. Здобувши ступінь магістра історії в Сорбонні, 2002 року пoвернувcя на близькі йому терени: у Східну Європу, а саме в Україну — землю його дідусів і бабусь. Відтоді, як фотограф та видавець він намагається збагнути та висвітлити душу країни. Особливу увагу приділяє соціальним, етнічним та історичним питанням. Зокрема досліджує життя гірського народу Карпат – гуцулів. Співпрацює з міжнародною пресою та виставляє свої фотографії у галереях і музеях світу.


15.02.2015 695 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1486
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

843
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1320
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2540 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3631
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3075 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

566

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

303

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

290

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

910
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5060
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10444 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8906
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7490
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

729
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

928
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1215
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15693
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1254
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1645
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1560
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1784