Янукович стає проукраїнським? Соратники президента України стверджують, що він щиро прагне реформ, до того ж Віктор Янукович останнім часом демонстративно виявляє пошану до всього українського. З огляду на те, що у найближчі чотири роки Україна навряд чи матиме іншого президента, залишається сподіватися на покращення не лише в економічній сфері, пише Марчін Войчеховський у польській Gazeta Wyborcza.
«Чи дає щось Україні те, що російськомовний президент бачить сни українською?» – питає Марчін Войчеховський, адже саме таке зізнання зробив нещодавно Віктор Янукович своїй соратниці.
Побувавши на Банковій, автор не відчув, що це «резиденція президента, який хоче реформувати країну», тут панує той самий бюрократичний маразм і звичаї, що і раніше. «Шеф підійшов нещодавно до мене і питає: Аню, чи витримають люди реформи, які ми плануємо?» – розповіла виданню заступник глави адміністрації Януковича Ганна Герман. На думку автора статті, подібні питання звучать абсурдно в Україні, де реформ потребують більшість сфер життя.
«Він хоче реформ і проводить їх! Ми не балакаємо, а робимо», – переконували автора статті соратники Януковича, у той час як опозиція вважає, що демократія і незалежність України під загрозою. «Не все так погано. Економічна ситуація поліпшується», – сказав Марчіну Войчеховському професор В’ячеслав Брюховецький, засновник Києво-Могилянської академії. Журналіст Михайло Зубар, своєю чергою, прокоментував ситуацію наступним чином: «Янукович до болю радянський, але конкретний. Як щось пообіцяє, то зробить. Треба тільки спрямувати його у правильне русло».
Пересічні українці, з якими вдалося поспілкуватися автору статті, переважно кажуть, що за Януковича стало краще. У той час, як знайомі інтелектуали обурюються: «Зростання є, бо після кожної кризи буває відлига. Але це заслуга не нової влади», – цитує автор статті слова журналіста Євгена Глібовицького. Попри налагодження економічної ситуації, «для львівської чи київської еліти, яка говорить і думає українською, президент з російськомовного Донецька, який українською читає здебільшого з листочка і цідить кожне слово, аби не помилитися, – це все одно ляпас», – пише Марчін Войчеховський.
Щодо зовнішньої політики, то тут ситуація трохи інша. «На щастя чи нещастя, в Україні все вирішує великий бізнес, – сказав автору один дипломат. – Зараз бізнес злякався зближення зі Сходом, але ще не знає, чи варто йти на Захід. Олігархи бояться більш конкурентного західного капіталу. А місцеві олігархи, додає автор статті, за будь-якої влади живуть добре.
Тепер у справі підписання угоди про вільну торгівлю, йдеться в статті, важливо одне, чи зможе Янукович «нав’язати свою волю бізнесу, чи навпаки: бізнес покаже президенту, де його місце». З Януковичем працює комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле, який розповідає про користь, яку може принести Україні зближення з Євросоюзом. І як би не ставилася до цього опозиція та інтелектуали, у найближчі чотири роки Україна не матиме іншого президента, наголошує автор. Сьогодні президент Янукович виявляє пошану до всього українського, пише автор. «Коли кілька тижнів тому я запитав його про майбутнє польсько-українського примирення, він прочитав з листочка обіцянку продовжувати зусилля. Було видно, що про історію України він має бліде уявлення, але підготували його компетентні радники», – зауважує Марчін Войчеховський.
