Франківський студент-медик розповів про особливості стажування у Туреччині (фото)

Студенти ІФНМУ продовжують набиратися досвіду закордоном. Нещодавно з місячного стажування у Туреччині повернувся студент шостого курсу Андрій Глущук. У турецьких колег вчився хірургії, трансплантології, гінекології. А ще – пізнавав нову для себе країну.

Хлопець захоплено ділиться враженнями від здобутих знань, практики у клініці, ну й від культурних особливостей країни, інформує Фіртка з посиланням на прес-службу вишу.

Як розповідає Андрій, поїхати можна було у Європу, на Балкани або на Близький Схід. Подався на стажування від студентської організації «UMSA» ще у березні 2018 року і обрав Туреччину, оскільки країна знаходиться недалеко від України та має чимало хороших відгуків. Проте, щоб потрапити на таке стажування, потрібно було постаратись.

«Податись може як першокурсник, так і студент шостого курсу, - розповідає Андрій. - Враховується членство в організації (UMSA, ред.) та активність. Також важлива академічна успішність, - потрібно зробити ксерокопію залікової. А ще - вказати нагороди за олімпіади та наукові роботи. Ну і найголовніше – рівень англійської, адже всі обміни суто англомовні».

Клініка «Yedetipe University Hastanesi», у якій Андрій проходив стажування, - це приватний госпіталь хірургічного спрямування при університеті. Найбільше часу він проводив в операційному блоці, а темою його стажування була травматологія та ортопедія.

«Проте я побував і на загальній та судинній хірургії, трансплантології, пластичній хірургії, ЛОР, акушерстві та гінекології. Мене ніхто не обмежував у виборі куди піти подивитися на хід операцій чи, навіть, асистувати», – розповідає Андрій. Тоді ж у клініці проходили стажування три студентки з Індії, Бразилії та Єгипту.

Саме стажування, розповідає студент, полягало в тому, що кожного дня вони проводили у лікарні щонайменше чотири години. За ними був закріплений доктор-супервізор, а в робочих зошитах вони нотували здобуті навички.

Жили студенти на території університетського кампуса. Там, стверджує Андрій, ціле академмістечко. Є соціальні будівлі, лекторії, цілодобова бібліотека, їдальня та басейн. Також добре розвинена спортивна інфраструктура: корти для тенісу, футбольні поля та баскетбольні майданчики з підігрівом. По території кампусу курсують автобуси.

Студент зауважує, що на початку 2000-х Туреччина перейняла американську медичну модель, а їхні студенти вивчають медицину виключно англійською мовою. «Це відкриває двері на стажування в англомовні країни, а також надає доступ до сучасної літератури, лекцій тощо. Англійська для них як шанс на подальший прогрес в медичній сфері», - каже Андрій.

Ще студент-медик відзначає, що тамтешні лікарі не носять халатів. Там дозволений офіційний чи так званий smart-casual, а хірургічний одяг, взуття та шапочки тільки перед входом в операційний блок. У відповідному сховку є все необхідне, - від рукавичок до штучних протезів.

Звісно, не обійшлося без мандрівок та екскурсій. Приємним відкриттям для Андрія став сам Стамбул, місто, де зустрічається Європа з Азією, розділені Босфором. «Одна частина міста більше для побуту та життя, а інша – історична та туристична принада, - розповідає Андрій. – Є там і церкви, і синагоги, але мечетей тисячі. Коли із мінаретів лунали заклики до молитов - гул простелявся на сотні метрів. Насправді то був коктейль всього, і я ще досі не розумію смак того Стамбулу…».

Емоції та враження хлопця відчутно переповнюють: мури Константинополя і Османські палаци, пориви вітру з Мармурового моря та холод з Чорного, аромати чаю та кави, м’ясо на вогні і дим кальянів, муркотіння вуличних котів і шум мотоциклів, сучасна турецька попса і традиційна музика з супроводом народних інструментів просто неба.

«У такі міста точно повертаються знову», - каже Андрій і рекомендує всім студентам не зволікати з подібними стажуваннями, адже це не тільки професійне зростання, а й культурне.

Зауважимо, що стажування було не безкоштовне і обійшлося Андрієві у 250 євро. Проте якщо університет матиме співпрацю з турецькими вишами та клініками, то фінансово це для студентів буде простіше. Що ж, охочим вчитися і відкривати для себе світ залишається сподіватися на це і добре вчити англійську.

Фотогалерея


20.03.2019 1816
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1040
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

520
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1809
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1513
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1464 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1322

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

614

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

602

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

844

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1932
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

292
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1328
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

806
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

275
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1491
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1076
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1674 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

466
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

700
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1287
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1593
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1087