Сьогодні на базі обласної психоневрологічної лікарні №3 відбувся семінар для лікарів загальної практики сімейної медицини з приводу імплементації уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної та третинної медичної допомоги щодо реакції на важкі стреси та розлади адаптації посттравматичного стресового розладу.
Під час заходу розповідали присутнім про гострі стресові розлади, про первинну профілактику щодо застосування підходу "першої психологічної допомоги" під час катастрофи чи терористичних актів, про першу психологічну допомогу, первинну профілактику посттравматичного стресового розладу та його лікування. Про це повідомили в Департаменті охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА.
Завідувач кафедри психіатрії Івано-Франківського національного медичного університету Михайло Винник у своєму виступі зазначив:
"Стрес як сукупність неспецифічних захисних реакцій організму, викликаних дією надзвичайно сильних або тривало діючих стресорів. У загальному виді стрес – це реакція організму на дію якого-небудь фактора зовнішнього середовища".
Науковець також додав, що певна ступінь стресу може бути корисною, оскільки відіграє мобілізуючу і адаптивну роль. За його словами, усі люди наділені адаптаційним потенціалом або психологічним ресурсом, який дозволяє долати стрес-фактори певної інтенсивності. Якщо сила і тривалість несприятливих зовнішніх впливів перевищить індивідуальні пристосувальні можливості людини, відбувається "злам адаптаційного бар’єру" і психічне травмування. У цьому випадку говорять, що людина отримала психічну травму.
У своїх виступах лектори акцентували на правильності поведінки, спілкування та роботи медичних працівників із учасниками антитерористичної операції. Зокрема, наголосили на бойовій психічній травмі, яка приводить до розладів психіки різної важкості. Фахівці пояснюють що ядром бойової психічної травми є посттравматичний стресовий розлад з характерними проявами, перебігом і наслідками. Досвід бойових дій вказує на те, що війська поряд із фізичними втратами несуть відчутні психологічні втрати. У першу чергу це обумовлено дією саме бойових психічних травм, які ведуть до виникнення розладів з боку психіки, повної або часткової втрати боєздатності.
Основним психотравмуючим фактором бойової обстановки психологи називають небезпеку для життя і здоров’я. Переживання цієї небезпеки є найсильнішим і пов’язане із сприйняттям жахливих картин смерті і поранень інших людей. Поширеність бойової психічної травми коливається від 5 до 60 відсотків.
