Волонтер пригадала останню зустріч з командиром однієї з груп ВІДГ-1 ДУК "Правий сектор" Григорієм Семенишиним у Водяному - Опитному.
Про це франківський волонтер Аулісі Котик написала на своїй сторінці у соцмережі:
"А зараз було боляче! По-справжньому! Боже, мені казали, що ти милосердний! Чому ти дозволив проклятій війні нагло забрати такого бійця, друга, брата, нашого Семена!?
Загинув не просто українець. Загинув Бог Війни. Я рідко коли від хлопців чула такі слова про побратима. Всі в один голос мені розповідали, яку він мав неймовірну чуйку, його так поважали, як командира! Він не просто "Батя", хлопці з його ОТГ буквально молилися на нього!
Я колись зареклася не ставити свої фотографії з війни, але з величезної поваги до Бійця, Надлюдини, нашого Друга і нашого Брата по війні Гріши Семена я хочу згадати нашу останню зустріч в Водяному - Опитному.
Коли ми приїхали, його група була на завданні. Поки ми виносили ящики з допомогою, звечорілося. Повертаються хлопці. Заходить Семен, я одразу до нього, "Гріша! привіт! ми приїхали до тебе! Рідненький!" Він дуже стримано поздоровався. Здивувалася. "Семен, ти що не впізнаєш мене? ну це ж я!" І тут я заглянула йому в очі. Цей погляд я пам'ятатиму завжди! На мене дивилася сама безодня. Звичайно, він щойно з завдання, ще навіть не знав, чи всі повернулися, з одним не могли звязатися... Семен каже, дай мені 20 хвилин, я відійду. І справді, за якийсь час він тішився подарованому прапорові, казав, що буде носити його замість броніка, їли холодну тушонку, хтось грав на гітарі з обірваними струнами. Не могли наговоритися, бо люди там рідко бувають...
Багато спогадів, зараз вони такі важливі здаються. Там, на війні, все важливе. Для когось це просто історії, а для нас - біль.
Коли я кажу, що ТАМ завжди залишала шматочок свого серця, то згадуватиму в першу чергу його. Безстрашного, Справжнього!
Життя і смерть ідуть рука об руку, але сил змиритися з втратою друзів, рідних нема. Хіба уповати на Бога. Хоча, молитися вже давно не можу.
Помоліться ви за його рідних, для яких звістка про смерть є тяжча, ніж свинцеве небо, яке впало вчора, на Святий вечір.
Вічна пам'ять! Бережи своїх побратимів тепер з ангельськими крилами!", - йдеться у дописі.
Нагадаємо, Боєць загинув в районі донецького аеропорту, від тяжкого поранення. Протягом якогось часу лікарі намагалися врятувати йому життя, але, на жаль, не вдалося.
Мешкав Григорій у селі Горохолина Богородчанського району. У нього залишися вагітна дружина та двоє дітей. Як повідомляють богородчанці, сім’я й так жила не заможно. Тож нині потребує допомоги від небайдужих.
"У героя залишилася вагітна дружина та двоє діток. Потрібна допомога. Карточка дружини Світлани №5168 7572 7662 2901 В родині страшна біда та скрута! Їм зараз потрібна конкретна допомога, а не наші пафосні слова. Тому прошу, хто знає що таке біда – підтримайте родину Григорія”, - пише Людмила Гусак.
Нагадаємо, сьогодні у Києві відбудеться панахида за героєм АТО з Прикарпаття Григорієм Семенишиним. Раніше анонсувалося її проведення о 10.00, але через несприятливі погодні умови прощання перенесли на 13.00.
Зараз прикарпатці просять допомогти сім'ї загиблого в АТО добровольця "Семена".
