Епічна картина епохи "покращення"

 

 

Логика событий, которую мы расписывали в начале года, а затем в конце весны и в конце лета, продолжает разворачиваться строго в рамках описанных нами трендов. Их несколько.

 

1. Происходит дальнейшее наращивание государственного долга. И это в данной логике действий власти неизбежно, поскольку все последующие пункты подталкивают к этому. Впрочем, в долг Украине уже никто давать не хочет, даже резиденты. Об этом свидетельствует тот простой факт, что последний выпуск ОГВЗ ни один частный банк не захотел покупать (даже несмотря на то, что вместо гривневых обязательств стали выпускать долларовые), по поводу чего господин Арбузов устраивал специальное совещание, где негодовал на банкиров, а также угрожал, что будет впихивать облигации займа принудительно.

Напомним, что валовый внешний долг Украины составлял на начало 2008 года 60% ВВП, а к июлю 2012 он вырос до 74% (не взирая на то, что номинальный ВВП тоже вырос). По нормам МВФ для «переходных» экономик граничная допустимая величина валового внешнего долга считается чуть меньше 50%, соответственно украинская власть превысила эту черту ещё при Ющенко, а Янукович продолжил эту линию. Причём корпоративная (приватная) доля в структуре долга сокращалась, а доля прямого и обеспеченного государственного долга (спасибо святой великомученице Юлии Владимировне!) стремительно росла.

 

2. Происходит стремительное увеличение негативного сальдо внешней торговли. Причём импорт практически не уменьшается, а экспорт стремительно сокращается. Причин у этого несколько.

Что касается импорта, то, во-первых, Украина пока не может перестать платить России за энергоносители, необходимые для производств, принадлежащим олигархам (преимущественно группам Ахметова и Фирташа). Каждый месяц «Нафтогаз» выплачивает по 800-900 миллионов долларов «Газпрому», причём не гривнами, а в валюте.

Во-вторых, в отличие от ряда других стран, где были введены меры экономии, правящая партия накануне парламентских выборов не могла себе этого позволить. Предвыборные подачки, называемые «социальными инициативами президента», поддерживали потребление (в том числе и престижное) на прежнем уровне, уж никак не способствуя сокращению импорта. Теперь же этот праздник жизни (или вернее, пир во время чумы) будет стремительно сворачиваться.

Относительно же экспорта, здесь тоже две причины, почему он падает. Во-первых, кризис вызывает закономерное сокращение спроса на основные статьи украинского экспорта – металл и химию. А поскольку Украина является ресурсной колонией Запада, экспортирующей продукты переработки сырья с низкой добавленной стоимостью и не имеющей самодостаточной экономики, то это становится для неё крайне чувствительным.

Во-вторых, украинская власть своими бездарными действиями сама закрыла для себя ряд крупных рынков, в основном на Ближнем Востоке (о чём мы уже тоже неоднократно писали).

Кстати, господам экспортным олигархам, потребляющим российский газ, списали огромный долг перед «Нафтогазом», что ещё усугубляет картину. Дойная корова по имени Украина уже на грани истощения, едва стоит, а присосавшиеся к её шее вампиры продолжают сосать кровь.

 

3. В связи с сокращением экспорта идёт снижение промышленного производства. Не обращая внимания на официальную статистику и радужные заверения премьер-министра Азарова, мы можем констатировать на июль снижение на 9%, с последующим ещё большим обвалом (полностью вписывающимся в логику падающей экспортоориентированной экономики). Эту картину подтверждает и дополняет недавнее заявление (или, вернее, крик о помощи) скоропостижно скончавшегося директора «Азовмаша» Александра Савчука о плачевной ситуации в индустрии. Аналогичные заявления сделал и ряд директоров поменьше.

 

4. Из этого неизбежно вытекает сокращение золотовалютных резервов (ЗВР) Национального банка Украины. Если в прошлом году пиковое ситуативное значение было 38,4 миллиарда долларов, на начало года они были примерно 31,8 миллиарда, на конец сентября сократились до 29,2 миллиарда, а всего лишь за октябрь стремительно растаяли до 26,8 миллиарда. Данные взяты здесь.

Причём резервы идут не на удержание стабильности гривны (туда они тоже, безусловно, тратятся, но минимально), как уверяет нас руководство самого НБУ, чтобы скрыть истинные масштабы и причины проблемы. Резервы сокращаются, прежде всего (и больше всего), потому, что из них Нацбанк покрывает дефицит внешней торговли.

Нацбанк усиленно печатает гривну, но не может купить за неё столь необходимую ему валюту (и дополнительная эмиссия гривны ему в этом не поможет). Предложения просто нет. Именно поэтому руководство НБУ предлагает заставить экспортёров продавать ему половину валютной выручки, хочет ввести налог на операции купли-продажи валюты, а также идёт на другие меры по её выманиванию у физических и юридических лиц.

Святослав Швецов считает, что в случае дальнейшего ухудшения ситуации (а я не сомневаюсь, что она ухудшится, ибо нет оснований для улучшения) они могут пойти на конфискацию валютных вкладов населения в коммерческих банках (возможно, с «компенсацией» в гривно-фантиках).

Кстати, для всего этого НБУ нужна законодательная инициатива, поскольку его указы не обладают достаточной силой для подобных действий. А это значит, что все нужные решения власти придётся протаскивать через Верховную Раду. Вот тогда мы и посмотрим, «кто есть ху» в оппозиции, кто поддержит эти поправки к законам.

 

5. Падение гривны также в интересах экспортных олигархов, поскольку повышает конкурентоспособность их продукции, снижая её себестоимость за счёт обесценивания заработных плат. При этом интересы олигархов вступают в конфликт с возможным стремлением правительства удержать её курс. В нашей стране действует логика «Чего хотят олигархи, того хочет бог», поэтому всё всегда происходит в их интересах, даже если это противоречит интересам государства и народа. Поэтому гривна неизбежно будет продолжать падение.

Уже на 17% подорожал хлеб. Сегодня в магазине был свидетелем, как, принимая новый товар, сами продавщицы сетуют, что всё подорожало. Негативные ожидания ещё усугубляют картину. Правительству никто не верит.

И, самое главное, даже девальвация гривны не остановит сокращения золотовалютных запасов. Ибо дефицит внешней торговли никуда не денется, а только увеличится. А доллары Нацбанку никто не продаст (население и коммерческие банки уж точно), поскольку наш народ «выбирает стабильность», а стабильность нынче выше у доллара.

Поэтому ситуация неизбежно продолжит ухудшаться. А уж молчаливо терпеть или что-то делать по этому поводу – решать вам.

 

Александр Роджерс,

Хвиля


Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1515
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2266 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1265
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3965
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3529 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2903 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

482

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

593

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1135

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1703
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1339
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1215
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1218
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3124
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6863
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

917
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44223
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35847 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

451
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

523
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

796
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

869