Електронний квиток в Івано-Франківську: чи з'явиться в березні та як ним користуватися у транспорті

Невдовзі оплачувати проїзд в комунальному транспорті Івано-Франківська стане простіше. Вже цього року у місті запрацює електронний квиток.

Попередньо його мали б ввести з березня. Принаймні на це сподівається міський голова Руслан Марцінків. Електронного квитка Івано-Франківськ активно очікує з 2018 року. Саме тоді міський голова анонсував його впровадження у транспорті.

Фіртка з’ясовувала, чому затягнувся процес, чи встигнуть запустити систему з весни та що стало перепоною зробити це раніше.


Очільник КП «Електроавтотранс ІФ» Віталій Голутяк каже, е-квиток це досить складна система, над якою уже працюють давно. Взялись за впровадження ще у 2015 році, але цей процес складний і дороговартісний.

Івано-Франківськ розпочинав з того, що вивчав досвід інших міст. Є декілька міст України, які починали запускати електронні квитки раніше. Ми аналізували, яку стратегію обирали наші сусіди і за які ресурси вони планували це впровадити.

Є міста, які роблять це коштом ЄБРР, мова про Львів і Вінницю.

У Чернігові та Тернополі це відбувається коштом приватного інвестора, який потім і є оператором цієї системи. В такому уразі це бізнес-проект. Інвестор вкладає гроші в систему, обладнання, а потім отримує комісію за кожну трансакцію. Таким чином інвестиція швидко «відбивається».

Є третій варіант, коли це робиться силами міста. І саме таким шляхом пішов Івано-Франківськ. Але далі виникає питання, хто буде займатись впровадженням.

У більшості випадків створюється окрема структура, як до прикладу в Житомирі та Вінниці, де існують окремі комунальні підприємства зі своїм штатом, директором. Вони є операторами та організаторами електронного квитка. Але ці підприємства не є перевізниками. Саме така система є найбільш розповсюдженою у Європі.

Івано-Франківськ, щоб зекономити ресурси, прийняв рішення найбільш малозатратне – впроваджувати все за власні кошти і силами уже діючого КП перевізника.

Я з самого початку був не у захваті від цієї ідеї, але таке рішення на той час ухвалили і ми пішли на це, тому що  дуже потребуємо електронного квитка. Досвід показує, що це працює краще, коли процесом оперує окрема структура, але ми за це взялися і почали робити, хоч це не наша профільна діяльність.

У нас немає на підприємстві людей, які б в силу своїх обов’язків займалися конкретно цією роботою, немає такого підрозділу. Звичайно я залучаю по-можливості працівників до цього процесу, якщо той чи інший аспект пов'язаний з їх основною діяльністю, але хотілось би більш системної роботи.

Чому затягнувся процес?

Частково, я вже відповів на це питання. Але до цього треба ще додати, що система, яку ми будуємо містить дуже багато складових, які пов’язані з різними структурами.

Наприклад, електронний квиток обов’язково передбачає безкоштовну видачу карток для пільговиків. А цією базою володіє Департамент соцполітики. Крім того, оскільки у нас безкоштовно їздять учні, то за видачу карток учням та їх базу даних відповідає Департамент освіти. Загальну координацію здійснюємо ми, а є ще управління транспорту і так далі.

До того ж з часом певним чином змінюються й обставини, які впливають на цей процес. Наприклад, коли ми починали проєкт у нас були тільки тролейбуси, зараз маємо ще й автобуси. Відповідно збільшується кількість обладнання, обробки трансакцій, відповідно змінюється й програмне забезпечення, воно удосконалюється, а це все потрібно враховувати і вносити зміни.

Ще одна складова – фінансування. Якщо на тролейбуси потрібно умовно 80 валідаторів, то зараз ми маємо більше ніж 100 одиниць транспорту. А на кожен потрібно по два валідатори, а в тролейбуси-гармошки по три. Плюс резервні. Загалом зараз потрібно більше ніж 200. Відповідно проєкт зростає у ціні, потрібно робити нові закупівлі, тендери. Складнощів додає і те, що замовлення роблять зараз багато міст.

Аналогічне обладнання до нашого також використовується у Вінниці, Житомирі, Чернігові, Тернополі. Ці міста зараз паралельно з нами реалізовують такий самий проєкт. Зрозуміло, що постачальник в першу чергу обирає тих, в кого більше замовлення і хто платить одразу. Все це призводить до того, що проєкт затягується в часі. І я б зараз не був на 100% впевненим, що ми вкладемось до 1 березня, але будемо старатись.

Ми зробили багато роботи для того, щоб підготуватись. На сьогодні Івано-Франківськ витратив 4 мільйони гривень на впровадження АСОП (Автоматизована система оплати проїзду, - ред.). На цей час у нас закуплені усі 210 стаціонарних валідаторів і близько 100 переносних.

Якщо не буде нових автобусів і тролейбусів, то цього нам вистачає. Але ми заплатили тільки за першу частину обладнання і аванс за другу. Основну суму ще потрібно доплатити, а також оплатити за розширене програмне забезпечення та сервер віддаленого поповнення.

Про яку загальну суму йдеться?

Ми очікуємо, що в Івано-Франківську на все потрібно буде 10-12 млн гривень. При такому фінансуванні система запрацює. А далі в планах є ще другий етап, але він пов'язаний вже з деталями, які не впливатимуть на принцип її роботи збоку пасажира.

У нас  проведений другий тендер на обладнання на суму 6,3 млн грн. Ми заплатили аванс 30%. Щоб повністю закінчити проєкт потрібно хоча б 6 мільйонів.

До слова, Вінниця витратила на свій проєкт, який відбувався за кошти ЄБРР більше ніж  5,5 млн євро. Їхній проєкт на 90% схожий з нашим. Так, у них вдвічі більше транспорту. Ще у них є один додатковий девайс для водія, про який ми хочемо говорити під час другого етапу. Але все одно, вони запустили електронний квиток лише в середині грудня. Хоч починали значно швидше ніж ми.

Тому, я вважаю, якщо ми це реалізуємо в такі терміни і за такі гроші, то це буде надзвичайно дешевий проєкт. Чому так вийшло? Тому що ми ще частину коштів залучили, як безповоротну допомогу. Наприклад, у нас програмне забезпечення на банківську картку поставлене безкоштовно компанією VISA в рамках меморандуму про співпрацю, а це мінімум 30 тис. євро. економії.

Якщо зараз оплатимо частину коштів, які ми ще винні, то зможемо отримати доступ до налаштування валідаторів і почати їх встановлювати. Якщо це відбудеться в січні, то теоретично ми можемо встигнути до 1 березня. Якщо ж ні, тоді це буде проблематично. Потрібно мінімум 3 тижні часу, щоб все поставити, перевірити, налаштувати у тестовому режимі, потім перейти у робочий режим, побачити недоліки.

Навіть попри це, треба бути готовим, що система, на початках буде давати збої, які необхідно буде оперативно усувати.

Всю підготовчу роботу з транспортом ми зробили. В усіх 42 автобусах власними силами зроблено розгалуження для встановлення валідаторів.

Перед закупівлею нових тролейбусів, білоруських, ми вже це передбачили, тому там це виконали ще на заводі. Але у нас ще є інші тролейбуси, які також доробляли наші працівники.

Тому, я вважаю, що критичної ситуації немає. Є затримка через об’єктивні обставини. Проєкт треба якнайшвидше завершити. Бо ми знаходимося в перехідному етапі, коли у нас є багато форм безготівкової оплати, але вони не включені в загальну систему АСОП. Це треба якнайшвидше виправити.

Що таке Автоматизована система оплати проїзду (АСОП)? Це обладнання, програмне забезпечення, сервери, картки, можливість поповнення карток, усе, що пов’язано з обліком, інтернет-сторінка, персональний кабінет, можливість зміни тарифу, можливість поповнення карток будь-де. І все це має функціонувати як єдина система.

Поки не було електронного квитка, ми шукали способи, як людям допомогти з безготівковою оплатою вже зараз, і впроваджували їх.

Фактично, над впровадження електронного квитка працюють лише працівники КП «Електроавтотранс»?

Електронний квиток став додатковим навантаженням для деяких працівників КП. Ми робимо багато власними силами. Інколи просимо людей вийти у вихідний день, або продовжити роботу після завершення зміни. Звичайно потім ми оплачуємо їм за це у вигляді премій. Це дешевше, ніж наймати підрядника.

У перспективі йдеться про розширення штату?

Щоб зробити все швидко і якісно треба наймати ІТ-спеціалістів. Це можна зробити. Але ви знаєте скільки зараз коштують такі фахівці. Наша стратегія – зробити е-квиток максимально обмеженим ресурсом.

Бюджет Івано-Франківська сьогодні не може собі дозволити витратити на цю систему 3-5 млн євро.

Якими будуть картки?

Буде чотири види карток: пільгова, студентська, учнівська і загальна. Ми вже навіть надрукували пробну партію.

На пільгові картки запис людей почали ще з 1 жовтня 2018 року, тому що кожна картка повинна бути з фотографією. Ми знали, що цей процес буде довготривалим та складним. Департамент соцполітики замовив програмне забезпечення. Протягом цього часу ми створювали точки, куди люди приходили, записувались в чергу на оформлення картки. Коли картки виготовлять їх треба буде там же й забрати.

На сьогодні оформлено близько 30 тисяч пільгових карток. А також близько 30 тисяч учнівських. Ці люди чекають на картку вже досить довго, але думаю в лютому вони її отримають. Ми провели тендер, визначили підрядника. Він їх надрукує, але чекає від департаментів баз даних. Аванс за виготовлення карток також оплачений.

Після цього кожну картку ще потрібно буде ініціалізувати під нашу систему. Це коштуватиме ще близько 300 тисяч грн.

Загалом виготовлення 50 тисяч пільгових карток обійдеться приблизно у мільйон гривень. Картки для продажу ми надрукуємо своїм коштом. Будемо їх продавати, відповідно ці кошти нам повернуться. Собівартість картки близько 25-30 гривень.

Для того, щоб пасажиру було вигідно купувати картку, тариф на оплату нею повинен бути нижчий. Тому, коли запустять систему, ми будемо ініціювати різноставковий тариф: для оплати карткою один, для оплати готівкою – інший, більший.

Для розрахунку карткою вартість залишиться така, як зараз, чи буде меншою?

Не думаю, що менша, ніж зараз. Нема вже куди зменшувати.

Картки будуть діяти за принципом електронного гаманця: коли картка валідується – знімається сума, потім картку поповнюєш, кошти зараховуються на неї через сервер віддаленого поповнення. Він буде знати всю інформацію про всі картки, поїздки, поповнення і так далі і розсилати цю інформацію на всі наші пристрої.

Як контролюватиметься процес оплати?

Ми поставимо валідатори біля кожних дверей, окрім передніх. Передні двері залишаються лише для тих, хто хоче оплатити проїзд готівкою. У водія буде спеціальний термінал, через який він здійснюватиме оплату.

Процес відбувається так: людина дає готівку – водій своєю службовою карткою здійснює оплату, з термінала друкується квиток, який він віддає людині. Той, хто платитиме безконтактно у нього паперового квитка не буде, точніше його квиток буде електронним.

Звичайно, якщо ми введемо систему, ми хочемо відмовитись від практики, коли всі заходять у передні двері. Хочемо, щоб люди могли заходити через усі двері. Це пришвидшить посадку і висадку, що для нас, як для перевізника, дуже важливо.

Як тоді полюватимете на "зайців"?

Для цього є спеціальне обладнання, ми уже його тестували. У контролера буде спеціальний пристрій, який має зчитати дані про оплату. Цей пристрій показуватиме оплачений проїзд, чи ні.

Види електронних платежів, якими іванофранківці можуть скористатися на сьогодні:

  • за допомогою Qr коду (Щоб здійснити безготівкову оплату, треба мати смартфон підключений до інтернету, встановити додаток «Приват24» та гроші на банківській картці. Пасажир обирає тип квитка і здійснює оплату. За допомогою SMS (Скористатися послугою можуть абоненти мобільних операторів Kyivstar (з жовтня 2018 р.), Vodafone та Life (з квітня 2019 р.);
  • слід відправити СМС на номер 877 для усіх мобільних операторів зі спеціальним кодом та номером маршруту. СМС-квиток дійсний 60 хвилин);
  • банківською картою (сплачувати за проїзд можна або безконтактною платіжною карткою чи будь-яким NFC-пристроєм з функцією безконтактних платежів. Послуга наразі доступна у тролейбусах);
  • за допомогою Bluetooth (скористатися послугою можна з липня 2019 р. (поки що тільки в автобусах). Для здійснення оплати слід завантажити мобільний додаток EasyWallet. В громадському транспорті ввімкнути bluetooth і з’єднатися з пристроєм транспорту).

Розмовляла Олена Британська


Коментарі ()

26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

426
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1118
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2660
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2623
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2578
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

1892

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

436

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

14424 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1492

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2535
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

715
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6396
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15363
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5038
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6499 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

6837
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

16017
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2351
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1589
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2228
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2554
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3206