Електронний квиток в Івано-Франківську: чи з'явиться в березні та як ним користуватися у транспорті

Невдовзі оплачувати проїзд в комунальному транспорті Івано-Франківська стане простіше. Вже цього року у місті запрацює електронний квиток.

Попередньо його мали б ввести з березня. Принаймні на це сподівається міський голова Руслан Марцінків. Електронного квитка Івано-Франківськ активно очікує з 2018 року. Саме тоді міський голова анонсував його впровадження у транспорті.

Фіртка з’ясовувала, чому затягнувся процес, чи встигнуть запустити систему з весни та що стало перепоною зробити це раніше.


Очільник КП «Електроавтотранс ІФ» Віталій Голутяк каже, е-квиток це досить складна система, над якою уже працюють давно. Взялись за впровадження ще у 2015 році, але цей процес складний і дороговартісний.

Івано-Франківськ розпочинав з того, що вивчав досвід інших міст. Є декілька міст України, які починали запускати електронні квитки раніше. Ми аналізували, яку стратегію обирали наші сусіди і за які ресурси вони планували це впровадити.

Є міста, які роблять це коштом ЄБРР, мова про Львів і Вінницю.

У Чернігові та Тернополі це відбувається коштом приватного інвестора, який потім і є оператором цієї системи. В такому уразі це бізнес-проект. Інвестор вкладає гроші в систему, обладнання, а потім отримує комісію за кожну трансакцію. Таким чином інвестиція швидко «відбивається».

Є третій варіант, коли це робиться силами міста. І саме таким шляхом пішов Івано-Франківськ. Але далі виникає питання, хто буде займатись впровадженням.

У більшості випадків створюється окрема структура, як до прикладу в Житомирі та Вінниці, де існують окремі комунальні підприємства зі своїм штатом, директором. Вони є операторами та організаторами електронного квитка. Але ці підприємства не є перевізниками. Саме така система є найбільш розповсюдженою у Європі.

Івано-Франківськ, щоб зекономити ресурси, прийняв рішення найбільш малозатратне – впроваджувати все за власні кошти і силами уже діючого КП перевізника.

Я з самого початку був не у захваті від цієї ідеї, але таке рішення на той час ухвалили і ми пішли на це, тому що  дуже потребуємо електронного квитка. Досвід показує, що це працює краще, коли процесом оперує окрема структура, але ми за це взялися і почали робити, хоч це не наша профільна діяльність.

У нас немає на підприємстві людей, які б в силу своїх обов’язків займалися конкретно цією роботою, немає такого підрозділу. Звичайно я залучаю по-можливості працівників до цього процесу, якщо той чи інший аспект пов'язаний з їх основною діяльністю, але хотілось би більш системної роботи.

Чому затягнувся процес?

Частково, я вже відповів на це питання. Але до цього треба ще додати, що система, яку ми будуємо містить дуже багато складових, які пов’язані з різними структурами.

Наприклад, електронний квиток обов’язково передбачає безкоштовну видачу карток для пільговиків. А цією базою володіє Департамент соцполітики. Крім того, оскільки у нас безкоштовно їздять учні, то за видачу карток учням та їх базу даних відповідає Департамент освіти. Загальну координацію здійснюємо ми, а є ще управління транспорту і так далі.

До того ж з часом певним чином змінюються й обставини, які впливають на цей процес. Наприклад, коли ми починали проєкт у нас були тільки тролейбуси, зараз маємо ще й автобуси. Відповідно збільшується кількість обладнання, обробки трансакцій, відповідно змінюється й програмне забезпечення, воно удосконалюється, а це все потрібно враховувати і вносити зміни.

Ще одна складова – фінансування. Якщо на тролейбуси потрібно умовно 80 валідаторів, то зараз ми маємо більше ніж 100 одиниць транспорту. А на кожен потрібно по два валідатори, а в тролейбуси-гармошки по три. Плюс резервні. Загалом зараз потрібно більше ніж 200. Відповідно проєкт зростає у ціні, потрібно робити нові закупівлі, тендери. Складнощів додає і те, що замовлення роблять зараз багато міст.

Аналогічне обладнання до нашого також використовується у Вінниці, Житомирі, Чернігові, Тернополі. Ці міста зараз паралельно з нами реалізовують такий самий проєкт. Зрозуміло, що постачальник в першу чергу обирає тих, в кого більше замовлення і хто платить одразу. Все це призводить до того, що проєкт затягується в часі. І я б зараз не був на 100% впевненим, що ми вкладемось до 1 березня, але будемо старатись.

Ми зробили багато роботи для того, щоб підготуватись. На сьогодні Івано-Франківськ витратив 4 мільйони гривень на впровадження АСОП (Автоматизована система оплати проїзду, - ред.). На цей час у нас закуплені усі 210 стаціонарних валідаторів і близько 100 переносних.

Якщо не буде нових автобусів і тролейбусів, то цього нам вистачає. Але ми заплатили тільки за першу частину обладнання і аванс за другу. Основну суму ще потрібно доплатити, а також оплатити за розширене програмне забезпечення та сервер віддаленого поповнення.

Про яку загальну суму йдеться?

Ми очікуємо, що в Івано-Франківську на все потрібно буде 10-12 млн гривень. При такому фінансуванні система запрацює. А далі в планах є ще другий етап, але він пов'язаний вже з деталями, які не впливатимуть на принцип її роботи збоку пасажира.

У нас  проведений другий тендер на обладнання на суму 6,3 млн грн. Ми заплатили аванс 30%. Щоб повністю закінчити проєкт потрібно хоча б 6 мільйонів.

До слова, Вінниця витратила на свій проєкт, який відбувався за кошти ЄБРР більше ніж  5,5 млн євро. Їхній проєкт на 90% схожий з нашим. Так, у них вдвічі більше транспорту. Ще у них є один додатковий девайс для водія, про який ми хочемо говорити під час другого етапу. Але все одно, вони запустили електронний квиток лише в середині грудня. Хоч починали значно швидше ніж ми.

Тому, я вважаю, якщо ми це реалізуємо в такі терміни і за такі гроші, то це буде надзвичайно дешевий проєкт. Чому так вийшло? Тому що ми ще частину коштів залучили, як безповоротну допомогу. Наприклад, у нас програмне забезпечення на банківську картку поставлене безкоштовно компанією VISA в рамках меморандуму про співпрацю, а це мінімум 30 тис. євро. економії.

Якщо зараз оплатимо частину коштів, які ми ще винні, то зможемо отримати доступ до налаштування валідаторів і почати їх встановлювати. Якщо це відбудеться в січні, то теоретично ми можемо встигнути до 1 березня. Якщо ж ні, тоді це буде проблематично. Потрібно мінімум 3 тижні часу, щоб все поставити, перевірити, налаштувати у тестовому режимі, потім перейти у робочий режим, побачити недоліки.

Навіть попри це, треба бути готовим, що система, на початках буде давати збої, які необхідно буде оперативно усувати.

Всю підготовчу роботу з транспортом ми зробили. В усіх 42 автобусах власними силами зроблено розгалуження для встановлення валідаторів.

Перед закупівлею нових тролейбусів, білоруських, ми вже це передбачили, тому там це виконали ще на заводі. Але у нас ще є інші тролейбуси, які також доробляли наші працівники.

Тому, я вважаю, що критичної ситуації немає. Є затримка через об’єктивні обставини. Проєкт треба якнайшвидше завершити. Бо ми знаходимося в перехідному етапі, коли у нас є багато форм безготівкової оплати, але вони не включені в загальну систему АСОП. Це треба якнайшвидше виправити.

Що таке Автоматизована система оплати проїзду (АСОП)? Це обладнання, програмне забезпечення, сервери, картки, можливість поповнення карток, усе, що пов’язано з обліком, інтернет-сторінка, персональний кабінет, можливість зміни тарифу, можливість поповнення карток будь-де. І все це має функціонувати як єдина система.

Поки не було електронного квитка, ми шукали способи, як людям допомогти з безготівковою оплатою вже зараз, і впроваджували їх.

Фактично, над впровадження електронного квитка працюють лише працівники КП «Електроавтотранс»?

Електронний квиток став додатковим навантаженням для деяких працівників КП. Ми робимо багато власними силами. Інколи просимо людей вийти у вихідний день, або продовжити роботу після завершення зміни. Звичайно потім ми оплачуємо їм за це у вигляді премій. Це дешевше, ніж наймати підрядника.

У перспективі йдеться про розширення штату?

Щоб зробити все швидко і якісно треба наймати ІТ-спеціалістів. Це можна зробити. Але ви знаєте скільки зараз коштують такі фахівці. Наша стратегія – зробити е-квиток максимально обмеженим ресурсом.

Бюджет Івано-Франківська сьогодні не може собі дозволити витратити на цю систему 3-5 млн євро.

Якими будуть картки?

Буде чотири види карток: пільгова, студентська, учнівська і загальна. Ми вже навіть надрукували пробну партію.

На пільгові картки запис людей почали ще з 1 жовтня 2018 року, тому що кожна картка повинна бути з фотографією. Ми знали, що цей процес буде довготривалим та складним. Департамент соцполітики замовив програмне забезпечення. Протягом цього часу ми створювали точки, куди люди приходили, записувались в чергу на оформлення картки. Коли картки виготовлять їх треба буде там же й забрати.

На сьогодні оформлено близько 30 тисяч пільгових карток. А також близько 30 тисяч учнівських. Ці люди чекають на картку вже досить довго, але думаю в лютому вони її отримають. Ми провели тендер, визначили підрядника. Він їх надрукує, але чекає від департаментів баз даних. Аванс за виготовлення карток також оплачений.

Після цього кожну картку ще потрібно буде ініціалізувати під нашу систему. Це коштуватиме ще близько 300 тисяч грн.

Загалом виготовлення 50 тисяч пільгових карток обійдеться приблизно у мільйон гривень. Картки для продажу ми надрукуємо своїм коштом. Будемо їх продавати, відповідно ці кошти нам повернуться. Собівартість картки близько 25-30 гривень.

Для того, щоб пасажиру було вигідно купувати картку, тариф на оплату нею повинен бути нижчий. Тому, коли запустять систему, ми будемо ініціювати різноставковий тариф: для оплати карткою один, для оплати готівкою – інший, більший.

Для розрахунку карткою вартість залишиться така, як зараз, чи буде меншою?

Не думаю, що менша, ніж зараз. Нема вже куди зменшувати.

Картки будуть діяти за принципом електронного гаманця: коли картка валідується – знімається сума, потім картку поповнюєш, кошти зараховуються на неї через сервер віддаленого поповнення. Він буде знати всю інформацію про всі картки, поїздки, поповнення і так далі і розсилати цю інформацію на всі наші пристрої.

Як контролюватиметься процес оплати?

Ми поставимо валідатори біля кожних дверей, окрім передніх. Передні двері залишаються лише для тих, хто хоче оплатити проїзд готівкою. У водія буде спеціальний термінал, через який він здійснюватиме оплату.

Процес відбувається так: людина дає готівку – водій своєю службовою карткою здійснює оплату, з термінала друкується квиток, який він віддає людині. Той, хто платитиме безконтактно у нього паперового квитка не буде, точніше його квиток буде електронним.

Звичайно, якщо ми введемо систему, ми хочемо відмовитись від практики, коли всі заходять у передні двері. Хочемо, щоб люди могли заходити через усі двері. Це пришвидшить посадку і висадку, що для нас, як для перевізника, дуже важливо.

Як тоді полюватимете на "зайців"?

Для цього є спеціальне обладнання, ми уже його тестували. У контролера буде спеціальний пристрій, який має зчитати дані про оплату. Цей пристрій показуватиме оплачений проїзд, чи ні.

Види електронних платежів, якими іванофранківці можуть скористатися на сьогодні:

  • за допомогою Qr коду (Щоб здійснити безготівкову оплату, треба мати смартфон підключений до інтернету, встановити додаток «Приват24» та гроші на банківській картці. Пасажир обирає тип квитка і здійснює оплату. За допомогою SMS (Скористатися послугою можуть абоненти мобільних операторів Kyivstar (з жовтня 2018 р.), Vodafone та Life (з квітня 2019 р.);
  • слід відправити СМС на номер 877 для усіх мобільних операторів зі спеціальним кодом та номером маршруту. СМС-квиток дійсний 60 хвилин);
  • банківською картою (сплачувати за проїзд можна або безконтактною платіжною карткою чи будь-яким NFC-пристроєм з функцією безконтактних платежів. Послуга наразі доступна у тролейбусах);
  • за допомогою Bluetooth (скористатися послугою можна з липня 2019 р. (поки що тільки в автобусах). Для здійснення оплати слід завантажити мобільний додаток EasyWallet. В громадському транспорті ввімкнути bluetooth і з’єднатися з пристроєм транспорту).

Розмовляла Олена Британська


Коментарі ()

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

561
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1743 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1088 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

523
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6870 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11323 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

299

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1030

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1085

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1076
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

237
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1044
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

810
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

673
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

645
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2906
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4406
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18402
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

256
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

323
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

632
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

734