Електронний квиток в Івано-Франківську: чи з'явиться в березні та як ним користуватися у транспорті

Невдовзі оплачувати проїзд в комунальному транспорті Івано-Франківська стане простіше. Вже цього року у місті запрацює електронний квиток.

Попередньо його мали б ввести з березня. Принаймні на це сподівається міський голова Руслан Марцінків. Електронного квитка Івано-Франківськ активно очікує з 2018 року. Саме тоді міський голова анонсував його впровадження у транспорті.

Фіртка з’ясовувала, чому затягнувся процес, чи встигнуть запустити систему з весни та що стало перепоною зробити це раніше.


Очільник КП «Електроавтотранс ІФ» Віталій Голутяк каже, е-квиток це досить складна система, над якою уже працюють давно. Взялись за впровадження ще у 2015 році, але цей процес складний і дороговартісний.

Івано-Франківськ розпочинав з того, що вивчав досвід інших міст. Є декілька міст України, які починали запускати електронні квитки раніше. Ми аналізували, яку стратегію обирали наші сусіди і за які ресурси вони планували це впровадити.

Є міста, які роблять це коштом ЄБРР, мова про Львів і Вінницю.

У Чернігові та Тернополі це відбувається коштом приватного інвестора, який потім і є оператором цієї системи. В такому уразі це бізнес-проект. Інвестор вкладає гроші в систему, обладнання, а потім отримує комісію за кожну трансакцію. Таким чином інвестиція швидко «відбивається».

Є третій варіант, коли це робиться силами міста. І саме таким шляхом пішов Івано-Франківськ. Але далі виникає питання, хто буде займатись впровадженням.

У більшості випадків створюється окрема структура, як до прикладу в Житомирі та Вінниці, де існують окремі комунальні підприємства зі своїм штатом, директором. Вони є операторами та організаторами електронного квитка. Але ці підприємства не є перевізниками. Саме така система є найбільш розповсюдженою у Європі.

Івано-Франківськ, щоб зекономити ресурси, прийняв рішення найбільш малозатратне – впроваджувати все за власні кошти і силами уже діючого КП перевізника.

Я з самого початку був не у захваті від цієї ідеї, але таке рішення на той час ухвалили і ми пішли на це, тому що  дуже потребуємо електронного квитка. Досвід показує, що це працює краще, коли процесом оперує окрема структура, але ми за це взялися і почали робити, хоч це не наша профільна діяльність.

У нас немає на підприємстві людей, які б в силу своїх обов’язків займалися конкретно цією роботою, немає такого підрозділу. Звичайно я залучаю по-можливості працівників до цього процесу, якщо той чи інший аспект пов'язаний з їх основною діяльністю, але хотілось би більш системної роботи.

Чому затягнувся процес?

Частково, я вже відповів на це питання. Але до цього треба ще додати, що система, яку ми будуємо містить дуже багато складових, які пов’язані з різними структурами.

Наприклад, електронний квиток обов’язково передбачає безкоштовну видачу карток для пільговиків. А цією базою володіє Департамент соцполітики. Крім того, оскільки у нас безкоштовно їздять учні, то за видачу карток учням та їх базу даних відповідає Департамент освіти. Загальну координацію здійснюємо ми, а є ще управління транспорту і так далі.

До того ж з часом певним чином змінюються й обставини, які впливають на цей процес. Наприклад, коли ми починали проєкт у нас були тільки тролейбуси, зараз маємо ще й автобуси. Відповідно збільшується кількість обладнання, обробки трансакцій, відповідно змінюється й програмне забезпечення, воно удосконалюється, а це все потрібно враховувати і вносити зміни.

Ще одна складова – фінансування. Якщо на тролейбуси потрібно умовно 80 валідаторів, то зараз ми маємо більше ніж 100 одиниць транспорту. А на кожен потрібно по два валідатори, а в тролейбуси-гармошки по три. Плюс резервні. Загалом зараз потрібно більше ніж 200. Відповідно проєкт зростає у ціні, потрібно робити нові закупівлі, тендери. Складнощів додає і те, що замовлення роблять зараз багато міст.

Аналогічне обладнання до нашого також використовується у Вінниці, Житомирі, Чернігові, Тернополі. Ці міста зараз паралельно з нами реалізовують такий самий проєкт. Зрозуміло, що постачальник в першу чергу обирає тих, в кого більше замовлення і хто платить одразу. Все це призводить до того, що проєкт затягується в часі. І я б зараз не був на 100% впевненим, що ми вкладемось до 1 березня, але будемо старатись.

Ми зробили багато роботи для того, щоб підготуватись. На сьогодні Івано-Франківськ витратив 4 мільйони гривень на впровадження АСОП (Автоматизована система оплати проїзду, - ред.). На цей час у нас закуплені усі 210 стаціонарних валідаторів і близько 100 переносних.

Якщо не буде нових автобусів і тролейбусів, то цього нам вистачає. Але ми заплатили тільки за першу частину обладнання і аванс за другу. Основну суму ще потрібно доплатити, а також оплатити за розширене програмне забезпечення та сервер віддаленого поповнення.

Про яку загальну суму йдеться?

Ми очікуємо, що в Івано-Франківську на все потрібно буде 10-12 млн гривень. При такому фінансуванні система запрацює. А далі в планах є ще другий етап, але він пов'язаний вже з деталями, які не впливатимуть на принцип її роботи збоку пасажира.

У нас  проведений другий тендер на обладнання на суму 6,3 млн грн. Ми заплатили аванс 30%. Щоб повністю закінчити проєкт потрібно хоча б 6 мільйонів.

До слова, Вінниця витратила на свій проєкт, який відбувався за кошти ЄБРР більше ніж  5,5 млн євро. Їхній проєкт на 90% схожий з нашим. Так, у них вдвічі більше транспорту. Ще у них є один додатковий девайс для водія, про який ми хочемо говорити під час другого етапу. Але все одно, вони запустили електронний квиток лише в середині грудня. Хоч починали значно швидше ніж ми.

Тому, я вважаю, якщо ми це реалізуємо в такі терміни і за такі гроші, то це буде надзвичайно дешевий проєкт. Чому так вийшло? Тому що ми ще частину коштів залучили, як безповоротну допомогу. Наприклад, у нас програмне забезпечення на банківську картку поставлене безкоштовно компанією VISA в рамках меморандуму про співпрацю, а це мінімум 30 тис. євро. економії.

Якщо зараз оплатимо частину коштів, які ми ще винні, то зможемо отримати доступ до налаштування валідаторів і почати їх встановлювати. Якщо це відбудеться в січні, то теоретично ми можемо встигнути до 1 березня. Якщо ж ні, тоді це буде проблематично. Потрібно мінімум 3 тижні часу, щоб все поставити, перевірити, налаштувати у тестовому режимі, потім перейти у робочий режим, побачити недоліки.

Навіть попри це, треба бути готовим, що система, на початках буде давати збої, які необхідно буде оперативно усувати.

Всю підготовчу роботу з транспортом ми зробили. В усіх 42 автобусах власними силами зроблено розгалуження для встановлення валідаторів.

Перед закупівлею нових тролейбусів, білоруських, ми вже це передбачили, тому там це виконали ще на заводі. Але у нас ще є інші тролейбуси, які також доробляли наші працівники.

Тому, я вважаю, що критичної ситуації немає. Є затримка через об’єктивні обставини. Проєкт треба якнайшвидше завершити. Бо ми знаходимося в перехідному етапі, коли у нас є багато форм безготівкової оплати, але вони не включені в загальну систему АСОП. Це треба якнайшвидше виправити.

Що таке Автоматизована система оплати проїзду (АСОП)? Це обладнання, програмне забезпечення, сервери, картки, можливість поповнення карток, усе, що пов’язано з обліком, інтернет-сторінка, персональний кабінет, можливість зміни тарифу, можливість поповнення карток будь-де. І все це має функціонувати як єдина система.

Поки не було електронного квитка, ми шукали способи, як людям допомогти з безготівковою оплатою вже зараз, і впроваджували їх.

Фактично, над впровадження електронного квитка працюють лише працівники КП «Електроавтотранс»?

Електронний квиток став додатковим навантаженням для деяких працівників КП. Ми робимо багато власними силами. Інколи просимо людей вийти у вихідний день, або продовжити роботу після завершення зміни. Звичайно потім ми оплачуємо їм за це у вигляді премій. Це дешевше, ніж наймати підрядника.

У перспективі йдеться про розширення штату?

Щоб зробити все швидко і якісно треба наймати ІТ-спеціалістів. Це можна зробити. Але ви знаєте скільки зараз коштують такі фахівці. Наша стратегія – зробити е-квиток максимально обмеженим ресурсом.

Бюджет Івано-Франківська сьогодні не може собі дозволити витратити на цю систему 3-5 млн євро.

Якими будуть картки?

Буде чотири види карток: пільгова, студентська, учнівська і загальна. Ми вже навіть надрукували пробну партію.

На пільгові картки запис людей почали ще з 1 жовтня 2018 року, тому що кожна картка повинна бути з фотографією. Ми знали, що цей процес буде довготривалим та складним. Департамент соцполітики замовив програмне забезпечення. Протягом цього часу ми створювали точки, куди люди приходили, записувались в чергу на оформлення картки. Коли картки виготовлять їх треба буде там же й забрати.

На сьогодні оформлено близько 30 тисяч пільгових карток. А також близько 30 тисяч учнівських. Ці люди чекають на картку вже досить довго, але думаю в лютому вони її отримають. Ми провели тендер, визначили підрядника. Він їх надрукує, але чекає від департаментів баз даних. Аванс за виготовлення карток також оплачений.

Після цього кожну картку ще потрібно буде ініціалізувати під нашу систему. Це коштуватиме ще близько 300 тисяч грн.

Загалом виготовлення 50 тисяч пільгових карток обійдеться приблизно у мільйон гривень. Картки для продажу ми надрукуємо своїм коштом. Будемо їх продавати, відповідно ці кошти нам повернуться. Собівартість картки близько 25-30 гривень.

Для того, щоб пасажиру було вигідно купувати картку, тариф на оплату нею повинен бути нижчий. Тому, коли запустять систему, ми будемо ініціювати різноставковий тариф: для оплати карткою один, для оплати готівкою – інший, більший.

Для розрахунку карткою вартість залишиться така, як зараз, чи буде меншою?

Не думаю, що менша, ніж зараз. Нема вже куди зменшувати.

Картки будуть діяти за принципом електронного гаманця: коли картка валідується – знімається сума, потім картку поповнюєш, кошти зараховуються на неї через сервер віддаленого поповнення. Він буде знати всю інформацію про всі картки, поїздки, поповнення і так далі і розсилати цю інформацію на всі наші пристрої.

Як контролюватиметься процес оплати?

Ми поставимо валідатори біля кожних дверей, окрім передніх. Передні двері залишаються лише для тих, хто хоче оплатити проїзд готівкою. У водія буде спеціальний термінал, через який він здійснюватиме оплату.

Процес відбувається так: людина дає готівку – водій своєю службовою карткою здійснює оплату, з термінала друкується квиток, який він віддає людині. Той, хто платитиме безконтактно у нього паперового квитка не буде, точніше його квиток буде електронним.

Звичайно, якщо ми введемо систему, ми хочемо відмовитись від практики, коли всі заходять у передні двері. Хочемо, щоб люди могли заходити через усі двері. Це пришвидшить посадку і висадку, що для нас, як для перевізника, дуже важливо.

Як тоді полюватимете на "зайців"?

Для цього є спеціальне обладнання, ми уже його тестували. У контролера буде спеціальний пристрій, який має зчитати дані про оплату. Цей пристрій показуватиме оплачений проїзд, чи ні.

Види електронних платежів, якими іванофранківці можуть скористатися на сьогодні:

  • за допомогою Qr коду (Щоб здійснити безготівкову оплату, треба мати смартфон підключений до інтернету, встановити додаток «Приват24» та гроші на банківській картці. Пасажир обирає тип квитка і здійснює оплату. За допомогою SMS (Скористатися послугою можуть абоненти мобільних операторів Kyivstar (з жовтня 2018 р.), Vodafone та Life (з квітня 2019 р.);
  • слід відправити СМС на номер 877 для усіх мобільних операторів зі спеціальним кодом та номером маршруту. СМС-квиток дійсний 60 хвилин);
  • банківською картою (сплачувати за проїзд можна або безконтактною платіжною карткою чи будь-яким NFC-пристроєм з функцією безконтактних платежів. Послуга наразі доступна у тролейбусах);
  • за допомогою Bluetooth (скористатися послугою можна з липня 2019 р. (поки що тільки в автобусах). Для здійснення оплати слід завантажити мобільний додаток EasyWallet. В громадському транспорті ввімкнути bluetooth і з’єднатися з пристроєм транспорту).

Розмовляла Олена Британська


Коментарі ()

02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1318
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1004
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3409
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3309 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2615 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3365

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

237

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

385

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

898

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1497
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1022
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

712
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

1068
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

649
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43962
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3360
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1406
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35649 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

320
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

587
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

678
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

897