Російська Федерація неминуче прямує до свого третього розпаду. Чи призведе це до катастрофи всього навколо, чи Росія розвалиться за внутрішніми закономірностям — в інтерв'ю OBOZREVATEL аналізував екс-спікер Сейму Литви, політик Вітаутас Ландсбергіс.
Після розпаду Радянського Союзу у нього були повноваження лідера країни. Двічі керував литовським парламентом.
— Чому російське керівництво замість примирення з Україною і з західною спільнотою, лише загострює відносини на всіх фронтах?
— З точки зору господаря, Україна, безумовно, винна. Вона, як служниця-кріпачка, пішла до іншого хазяїна. Тому підлягає покаранню, доки не повернеться з повинною і благатиме про помилування. Так що вона винна, якщо ми візьмемо точку зору поміщика, від якого пішла служниця.
У деяких країнах кріпаки мали право йти від одного поміщика до іншого тільки в Юр'їв день, тобто раз на рік. А Україна пішла не в Юр'єв день, а тоді, коли їй так назріло. Так що вона справді винна. А якщо ми не стоїмо на точці зору Кремля, то тут нічого навіть сперечатися.
Литва теж вирішувала без згоди, через що отримувала догани з Заходу: чому ви так вчинили без згоди?
Треба дещо не забувати. Є грань, хто і на якій точці зору стоїть. Ті, хто стоять на агресивній і грабіжницькій точці зору — для них той, хто стоїть на іншому боці, завжди буде винен. Завжди треба буде його карати і звільняти від нього ж самого. Це звільнення має глибоке коріння фундаментальної ідеології комунізму, що всі народи треба звільнити від них самих же. Бо є один начальник, який знає, як жити.
Другий пункт — це божевілля. Говорили про те, що Путін божевільний і що з цим робити? А з цим нічого робити. Божевільний продовжуватиме своє, він розширюватиме війну, театр війни і способи. Ми живемо в епоху путінських війн, як колись були війни наполеонівські. Зараз епоха путінських війн. То там, то там, то в Африці, то на Північному полюсі, та хоч на Місяці будуть ці війни, поки ця епоха не мине.
— І що, тоді настане епоха без Путіна?
— Справді, нам треба готуватися до Росії, яка буде після нього. Треба знаходити шляхи і слова, як далі жити з росіянами зараз і після Путіна.
Стосовно божевільного існує дві можливості. Що божевільний пограє свою гру, вгамується і піде зі сцени. А інакше він весь світ перетворить на божевільню. Нав'язуватиме всілякі ідіотські міркування, аргументації, щоб світ, як казали класики КДБ, займався дурницями. Ось це тактика — щоб вони займалися дурницями, а ми поки приготуємося їх прикінчити.
Як пояснити тим, які ще не зрозуміли або не вивчали цю методику, щоб вони не займалися дурницями, а займалися основною справою — думали, що робити з божевільнею. Треба якось вижити і самим не перетворитися на дурдом.
Адже він може, як у повісті Едгара Алана По, заволодіти всім підприємством і виставити всіх за божевільних.
— Як тоді Заходу зупинити путінську агресію?
— Заходу треба зметикувати на трьох. Знаєте, що таке зметикувати на трьох? Це питання для пана світу, що він собою являє, що в ньому діється, чи добре це і як це можна покращити?
— Якщо агресія не зупинена, отже, відповіді на запитання немає?
— Чи вірите ви в те, що російський президент буде засуджений міжнародним трибуналом у Гаазі?
— Ні. Путін сам правитиме цим трибуналом. Чому цей трибунал не закликає до якихось заходів зі справедливості? Бо ним керує Путін. А коли у справедливості є свої межі, то навряд чи існує сама справедливість.
— Яким чином він може позбутися влади?
— Це вирішує Господь Бог. Треба молитися Господу Богу, щоб він прискорив цей процес. Все у світі природне.
— Існує багато теорій щодо подальшого існування Російської Федерації. Зокрема і та, що країна неминуче прямує до свого розпаду.
— Я теж так думаю. Тільки у що виллється третій колапс Росії? Росія прямує до свого третього колапсу і чи буде це обернеться це катастрофою всього навколо чи Росія зруйнується сама за своїми внутрішніми закономірностями. Що з цього потім вийде?
Скільки Китай дивитиметься на це і вичікуватиме свого часу — ми не знаємо. У них є дуже багато часу. Керманич Мао дуже чітко ще 50 років тому з цього приводу відповів англійському журналісту на запитання "Чи претендує Китай на Забайкалля і Сибір". Він сказав, що ці землі ще 200 років тому платили данину китайському імператору. Наївний англієць здивувався: "Пане голово, там уже 200 років Росія". А Мао сказав: "А що для Китаю 200 років? Почекаємо, і все повернеться на свої місця".
— Зрозумійте, це питання виживання людства, здичавіння або його самознищення. Якщо людство стає ідіотським і звірячим, то воно не збережеться. Воно знищить себе якимись бомбами, брехливими ідеями або ненавистю. Людина починає ненавидіти сама себе, коли перебуває на хибній дорозі і не розуміє, що діється. Тоді треба зметикувати на одного, а потім і на трьох.
— Допоки цього не станеться, Путін і надалі вестиме війну?
— Так. Як я казав, зараз триває епоха путінських війн. Або вона себе вичерпає, або вичерпає себе пан Путін, або терпіння навколишнього світу, або весь світ перетвориться на божевільню. Можуть бути різні можливості.
— Росія взагалі виліковна в плані імперіалістичних замашок?
— Це дуже глибока хвороба, дуже глибока.
Тільки страшна катастрофа може створити передумови для лікування
Ніхто не може бажати або пропонувати якусь там термоядерну катастрофу для Росії, адже це може зруйнувати світ взагалі. А як інакше? Яке потрясіння має прийти, аби люди почали усвідомлювати свою провину? Провину кожного. Щоб вони замислилися, як ми ставимося до сусіда, до брата, до власної родини? По-людськи чи по-звірячому? Про це у світі дуже мало говорять.
Відбувається поступове зникнення людяності разом зі зникненням релігійної віри у щось вище, що робить людину людиною. Якщо цього немає, то наш знайомий Федір Достоєвський сказав: якщо Бога немає — все дозволено. А якщо все дозволено, то все йде до біса.
— В результаті така агресивна поведінка людей загрожує їм зникненням взагалі?
— Так, все зникне, і це природний результат того, що відбувається. Господь Бог посилає ж стільки сигналів. Щодня катастрофи, сильніша одна за одну. А цей ідіот людина не хоче почути і замислитися. Вона все ще вважає себе царем Всесвіту цієї гнилої планети. І сама сприяє, щоб вона загнивала. Що з нею робити?
Є такі гіпотези, що Господь Бог може вирішити, що цей проект не вдався. Треба почати все спочатку, а цей (проект) списати.
— І цей процес незворотній?
— Це питання до людей. Один російський академік з приводу майбутнього Росії сказав, що у неї немає майбутнього. Все пішло безповоротно. Є і такий погляд на речі. А може, великий брат зі сходу допоможе. Прийде і скаже: "Ви не знаєте, як жити. А ми знаємо. Ось, будь ласка". Далекий Схід вже стає китайським. Люди кажуть, що російські жінки вважають за краще мати китайських чоловіків, які їх не б'ють, не пропивають, приносять гроші додому, дітям. Це нормальне життя. У росіян якось не виходить. Поки є ще час, нехай вони подивляться на себе і замисляться, до чого їх веде сьогоднішня культура, з якої зникли такі поняття, як гідність, любов, співчуття. Хто в Росії співчуває комусь? У них світ такий, що кожен топче іншого.
Можна топтати Україну, бо вона щось вигадала. Було ж добре. При Сталіні було добре, потім прийшли якісь погані демократи і все зіпсували. Ідіотству межі немає, а тим більше самовдоволеному ідіотству.
Філософ Ніцше колись ввів таке поняття, як остання людина, яка ніби каже, що ось ми відкрили щастя, а раніше весь світ помилявся. Так і зараз, ця людина хизується, що вона найрозумніша, найкраща, адже відкрила істину. Тільки вона остання людина на цій землі.
