Кошти, які минулого року Калуш отримав на ліквідацію екологічно небезпечної ситуації, нещодавно перерахувала комісія із Рахункової палати України. Відтак, зробила висновок, що використали їх неефективно. Більша частина 389 мільйонів гривень, згідно з висновками експертів Рахункової палати, використана неефективно: проблема — залишилася, закуплене медичне обладнання — працює не повністю, а люди — продовжують хворіти.
Те, що у Калуш приїхала комісія із Рахункової палати, — ініціатива і результат роботи відомого у місті еколога, депутата міської ради п’ятого демократичного скликання, голови громадської організації "Зелений рух Карпати" Михайла Довбенчука. Місяці листування із найвищими органами влади таки зрушили досі "затемнену" справу щодо використання екологічних грошей із "мертвої точки": Михайло Довбенчук домігся приїзду до Калуша аудиторів із Рахункової палати України. Після перевірки використання коштів вони зробили доволі невтішні висновки.
"Організаційне забезпечення виконання Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про оголошення територій міста Калуша та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації" у 2010 році було незадовільним, оскільки не забезпечило на належному рівні захисту життя та здоров’я людей, не досягнуто нормалізації екологічного стану на території міста Калуша, а кошти резервного фонду державного бюджету у сумі 398 млн. гривень, виділені на вказану мету, використані неефективно та з порушеннями чинного законодавства. Внаслідок неефективних управлінських рішень посадових осіб щодо управління коштами державного бюджету, незважаючи на вжиті заходи, не забезпечено покращення екологічної ситуації", — йдеться у висновках Рахункової палати України за результатами перевірки аудиторами компаній використання коштів державного бюджету на подолання екологічної безпеки у Калуші.
Комісія знайшла порушення практично у всіх сферах, на які були витрачені кошти. Зокрема, надзвичайної уваги заслуговує полігон захоронення гексахлорбензолу. Згідно з висновками Рахункової палати, "Івано-Франківська облдержадміністрація не забезпечила контроль за використанням коштів із державного бюджету, виділених на утилізацію відходів гексахлорбензолу в зоні консервації Домбровського кар’єру, що дало змогу ДП "Національний центр поводження із небезпечними відходами" перерахувати закордонним фірмам за утилізацію гексахлорбензолу кошти у сумі 266 млн. гривень, що у два рази перевищує обсяги витрат, визначені Тимчасовим технологічним регламентом на виконання робіт із видалення відходів гексахлорбензолу, розміщених на полігоні твердих токсичних відходів, затвердженим Мінприроди і погодженим МНС. Проте очікуваного результату не досягнуто, видалення відходів гексахлорбензолу в повному обсязі не забезпечено, а їх залишки становлять близько 22,5 тис. тонн, для утилізації яких необхідно близько 1 млрд. гривень. Крім того, розсіювання токсичних речовин (підрядник неякісно обробив місця захоронення) становить небезпеку для здоров’я людей".
Загалом, серед порушень, на які вказують результати аудиту Рахункової палати України, є і неефективне використання 51 млн. гривень, витрачених на консервацію Домбровського кар’єру. Свідченням неефективного витрачання державних коштів також є стан використання унікального медичного обладнання, більш ніж половина якого з минулого року до теперішнього часу не введена в експлуатацію.
— Багаторічна безкарність посадових осіб, які протягом десятка років не виконували рішень про ліквідацію надзвичайної екологічної ситуації, породила хронічну безвідповідальність, — відреагував на висновки Голова Рахункової палати Валентин Симоненко, повідомляє офіційний сайт Рахункової палати України. — Для кого ми оголошуємо ці надзвичайні ситуації? Для людей? Чи як спонукання до дій?! Було визначено, профінансовано цілий комплекс заходів. Результату не досягнуто. Немає системи організації ліквідації подібних катастроф. Відсутній комплексний підхід до вирішення проблем. Протягом року Кабмін не спромігся підготувати Загальнодержавну програму попередження та ліквідації негативних техногенних та екологічних ситуацій на території України до 2025 року. Це спричиняє проведення заходів разового, а не системного та повномасштабного характеру. Тому надзвичайна екологічна ситуація в Калуші й подібних місцях може набути масштабів стихійного лиха.
Отже, калуська екологія успішно поглинула величезні кошти, однак стан її — не поліпшився. Із чиєї вини кошти виділені неефективно, не береться судити ніхто.
Поки що із прокуратури міста Михайло Довбенчук отримував просто відписки. Тому — вирішив шукати правди і надалі. На черзі — Генпрокуратура.
Однак, наразі Калушеві необхідна хоча б нормальна експертна оцінка, наголошує еколог, щоб зрозуміти, що накоїли у рамках ліквідації екологічної загрози і що робити далі. Із проханням про допомогу міжнародних екологічних організацій Михайло Довбенчук уже звернувся до народних депутатів України. Відтак, чи приїде у Калуш ще одна місія — ООН, ЄС чи іншої міжнародної організації, — залежить від Верховної Ради. Однак, навряд чи Калушеві ще раз вдасться отримати такі великі кошти на ліквідацію екологічної загрози.
Юлія Баліцька, журналіст
газета "Вікна"
