Едуард Прощук: «Мене надихають результати. Пророблена робота і вдячність виборців дають сили рухатися далі»

Минув рік з часу виборів, й очевидно, що в Едуарда Прощука багато чого змінилося – і в житті, й у світогляді.

Адже коли ми проживаємо у рідних місцях – це одне, а коли починаємо рухатися вперед, представляючи громаду, у житті відбувається багато змін, пише Фіртка з посиланням на Репортер.


Едуарде, яким був цей рік для вас? Як можете його охарактеризувати?


Рік був насичений подіями і відповідальним перед людьми, які мене обрали. Безумовно, є багато нового досвіду. Вперше почав писати законопроекти –  це кропітка, складна, відповідальна робота. Я відчуваю в собі сили та енергію  працювати в інтересах громади. Графік і до парламенту був складним, а зараз усе похвилинно  розписано.  Ми з колегами, депутатами із Прикарпаття, входимо в одне міжфракційне об’єднання й активно працюємо з викликами та проблемами, які є у громадах.


Все ж треба більше часу приділяти роботі у Києві, а не тут, на Прикарпатті. Як такий графік позначився на власному, родинному житті?


Так, справді, те, що ти відірваний від сім’ї, – найбільша складність. Двоє дітей і моя чудова дружина перебувають на Прикарпатті, а я у парламентські тижні, коли сесії та робота у комітетах, – у Верховній Раді, в столиці. В інший час я – на окрузі і теж мало бачу рідних та близьких. Це усвідомлений вибір. Звичайно, я здзвонююся з рідними, даю настанови синам, постійно обмінюємось думками та новинами.


Якщо говорити про роботу в парламенті, що вважаєте досягненням за цей рік?  


Важливо, що цілі та прагнення втілюються у реальність. Безумовно, що не всіма рішеннями парламенту задоволене суспільство – це нормальна реакція. Якщо говорити про відповідальність перед українськими громадянами, ми обіцяли зняти депутатську недоторканність – і зняли, до того ж, ми повернули відповідальність за незаконне збагачення. Цього, власне, від нас люди очікували найбільше. Дали старт антикорупційному суду – це довгоочікувана реформа, вже є можливість притягувати топ-чиновників до відповідальності. Із суперечливого, ми все ж таки відкрили ринок землі.

Завершили реформу децентралізації – дуже важливий етап, на якому зараз перебуваємо. На моє глибоке переконання, це одна з найуспішніших реформ.

Робимо певні кроки до покращення інвестиційного клімату, зокрема підвищили ліміти для ФОПів усіх груп, створили фонд розвитку підприємництва. До слова, зараз працює програма Президента «Доступні кредити 5-7-9%», ця програма «не на папері», а працює реально, і вже багато підприємців скористалися можливістю, щоб стати конкурентними в світі бізнесу. До того – це були кредити по 25%.

Також із важливого, посилили відповідальність чиновників за невидачу підприємцям ліцензій. Спростили для бізнесу отримання ліцензій на багато видів діяльності, і така регуляція дуже необхідна, адже інколи похід по дозвільну документацію просто унеможливлює реалізацію того чи іншого проекту.

Ввели систему, за якою олігархи вже не можуть виводити кошти із офшорних компаній, не сплачуючи податків країні. Заробляєш в Україні – сплачуй Україні, це важливий і дуже потрібний принцип для економіки.

В частині соціального захисту – підвищили гарантії дітям-сиротам та дітям, які перебувають під опікою. Збільшили, але, на жаль, не так, як би хотілося, допомогу на дітей з інвалідністю – до 3,5 прожиткового мінімуму. Звичайно, є над чим працювати далі, багато викликів й очікувань від цього парламенту.


Що вдалося особисто вам впровадити для розвитку нашої країни? Знаю, що ви в екологічному комітеті. До речі, ваш Калуш потребує особливої екологічної підтримки.


Питання екології стосується не тільки Калуша, воно турбує все Прикарпаття й Україну. Якщо говорити про мою законодавчу активність, станом на сьогодні виступив співавтором 38 законопроектів. Три з них Верховна Рада вже прийняла, чотири – пройшли перше читання. Прийняття закону – тривалий шлях, тому інші законопроекти перебувають на різних етапах. Є ініціативи, які викликають почуття гордості за те, що я до них долучений. Зокрема законопроект «Про розподіл коштів між громадами та центральними органами влади», він якраз перебуває на розгляді Верховної Ради і вже пройшов перше читання. Це закон, який закріпить кошти на місцях, кошти від районів будуть спрямовані Об’єднаним територіальним громадам. Те, що зосереджувалося в районних радах, буде перерозподілено і передано громадам.

Мова йде про розмежування доходів та видатків між бюджетами районів та ОТГ. Так, ми за те, щоб усі ресурси були передані до ОТГ, щоб не було централізації фінансів. Я відстоюватиму таку формулу, адже люди на місцях значно краще розуміють ситуацію громади і знають, на які потреби  витрачати кошти. Сидячи на Печерських пагорбах, навіть наймудріші, талановиті та фахові люди слабко собі уявляють, що відбувається в тому чи іншому прикарпатському селі. Дуже важливий та один із революційних, законопроект, який також пройшов перше читання, – це Законопроект «Про управління відходами». В Україні понад 400 мільйонів тонн сміття, 96% цього сміття концентрується на сміттєзвалищах. Фактично ці сміттєзвалища сьогодні не врегульовані законодавчо. Законом, який вже готуємо до другого читання, напрацювавши низку поправок, ми врегульовуємо цілу сферу управління відходами. Ми в екологічному комітеті робимо все можливе, аби подолати сміттєві проблеми в Україні.


Зупинимося детальніше на Калуському районі. Розкажіть про напрацювання рішень в екологічних напрямках.


Мій округ – Калуський, Рогатинський район та частина Галицького. Якщо ми говоримо про Домбровський кар’єр, то зазначу, що я виступив ініціатором створеної робочої групи, в якій ми разом з науковцями й експертами напрацьовуємо низку рішень. Нещодавно з цього приводу було засідання екологічного комітету, де прийняли рішення про запровадження постійного моніторингу, ми спрямували його в уряд й очікуємо, що у бюджеті 2021 року будуть закладені на це кошти. Всі розуміють, що Домбровський кар’єр – це питання транскордонної техногенної загрози й загрози втрати питної води не лише в регіоні. Нарешті нам вдалося вивести питання Домбровського кар’єру на фаховий рівень, об’єднавши політиків, експертів, екологів, фахівців із Національного Університету нафти і газу.

Бачимо, що 2020 рік надзвичайно складний. Повені на Прикарпатті, пандемія. Я знаю, що ви активно допомагаєте громадам у подоланні цих проблем. Скажіть про результати, що вдалося вирішити?   


Рік справді складний з погляду на всі проблеми. Пандемія – виклик для світу і для України. Нам потрібно багато в чому переорієнтуватись як у власних думках, так і в звичках. Пандемію, яку світ ще не подолав, наздоганяє економічна криза.

Ми на окрузі об’єдналися з командою, щоб допомогти лікарням. Медики – герої нашого часу, які працювали і працюють «на передовій». Це, до певної міри, нагадало мені 2014 рік – початок бойових дій, коли країна показала повну згуртованість та допомогу один одному. Я радий, що нам вдалось якісно допомогти нашим медикам.

Пізніше – повені, які, за різними оцінками, наближені до наслідків паводків 2008 року. Ми з командою долучилися до придбання засобів дезінфекції для криниць нашого 85-го округу. Також долучалися до придбання бутельованої води для людей, це було вкрай необхідним. Разом із колегами з міжфракційного об’єднання «Прикарпаття» комунікуємо з урядом України та Президентом, аби всі виплати надійшли людям, які постраждали від повеней. Перші кошти з резервного фонду вже виділені – це 480 мільйонів гривень, які будуть спрямовані тим, хто постраждав, у кого пошкоджені домогосподарства, до прикладу.

Також ці кошти будуть спрямовані на відновлення мостів, доріг, водних систем та відновлення пошкодженої водної інфраструктури. Своєю чергою, закликаю правоохоронні органи і всіх громадсько-активних людей контролювати розподіл цих ресурсів.

Виступив ініціатором створення робочої групи з напрацювання національних протипаводкових заходів  і відповідної стратегії. Ми постійно реагуємо на стихії вже по факту, виділяємо великі кошти з бюджету, латаємо дірки, але не працюємо над превентивними заходами. Тому ми залучили в цю групу працівників Міністерства надзвичайних справ, водного агентства, лісового агентства, екологічної інспекції – це така платформа обміну фаховими думками, які будуть реалізовані конкретними законодавчими й урядовими рішеннями.


Едуарде, депутати під час останніх засідань у Верховній Раді проголосували постанову «Про ліквідацію та утворення районів». На Франківщині утворилося шість районів, й один з великих – це  Калуський район, який об’єднав Рожнятів, Долину, Болехів. Як ви бачите перспективи цього району?


Ми мали впровадити цю адміністративно-територіальну реформу – таке рішення було необхідним, і те, що ми скоротили кількість районів – це добре. Оптимізація ресурсів, які будуть спрямовані зокрема у громади, будуть використані не на утримання чиновників, а на конкретні інфраструктурні проекти: соціальні, спортивні, медичні та інші. Я підтримав цю постанову, і, дійсно, вийшло так, що Калуський район об’єднав ще Рожнятівський та Долинський райони і місто Болехів. Утворивши менше районів, ми економимо ресурси.


У людей виникає просте запитання: що будуть робити з радянськими будинками районних рад, адміністрацій? Чи будуть напрацювання, що має розміщуватися в тих будинках? Яка ваша думка з цього приводу?


Всі будівлі потрібно віддати в ОТГ. Громада, яка дбає про розвиток, знайде можливість та спосіб, як використати адмінбудівлю. Чи під заклад культури, чи ЦНАПи.


Чи є у вас бачення щодо виборів до місцевого самоврядування? До прикладу, до Калуської ОТГ?


На окрузі багато інших громад, не тільки Калуська. Питання виборів до ОТГ не хочу політизувати. Закликаю громади обирати професійних порядних людей, які дбатимуть про інфраструктуру, інвестиційний клімат, розвиток, робочі місця тощо. Таких людей я готовий підтримати.


Що скажете про підсумки року депутатської роботи мовою цифр? Адже парламентарі окремо мають звітувати про залучення коштів…


Я хотів би зосередити увагу на кроках, які вдалося разом із командою зробити на окрузі. Ми залучили понад 250 мільйонів гривень для ремонту доріг та мостів у наших районах. Зараз левова частка цього ресурсу вже освоєна і вже впроваджено низку проектів. Ще понад 25 мільйонів гривень залучили на розвиток соціальної інфраструктури та придбання обладнання для лікарень. Зокрема понад 120  мільйонів – на дороги обласного та комунального значення з дорожньої субвенції. 44 мільйони залучено на добудову "багатостраждального" моста. Знаємо, що більше 20 років не могли збудувати міст, який з’єднує дорогу Калуш – Бурштин. Наступного року буду працювати, аби дорогу Т-09-10 теж довести до ладу.

Понад 88 мільйонів спрямовано на будівництво моста і дорожньої розв’язки в селі Боднарів. З Державного Фонду Регіонального розвитку залучили 15 мільйонів гривень на надважливі проекти: 5,5 мільйонів гривень –  на прибудову спорткомплексу в селі Новиця Калуського району та 10 мільйонів спрямували на завершення будівництва школи в селі Боднарів. Зараз там учні навчаються у семи зовсім  непристосованих для навчання приміщеннях. Для мене це дуже важливий проект, на жаль, цих ресурсів буде недостатньо, і наступного року ми маємо продовжити фінансування. Понад 9 мільйонів спрямували з субвенції соціально-економічного розвитку на придбання для лікарень вкрай необхідного обладнання. Для цього комунікували з головними лікарями – це дві лікарні Калуського району та Центральна районна лікарня Рогатина.

Ми в активному діалозі з ДП «Дороги Прикарпаття», Укравтодором, міністерствами, відомствами. Власне, така активність дала результат, що близько 280 мільйонів гривень ми змогли спрямувати на округ. Як на мене, ці цифри та конкретні бюджетні проекти – це основна оцінка роботи депутата-мажоритарника.

Мене надихають результати. Пророблена робота і вдячність виборців дають сили рухатися далі.


Едуарде, наскільки ви відчуваєте допомогу уряду для округу? Ви змогли налагодити комунікацію з Денисом Шмигалем?


Денис Анатолійович перебував на Франківщині понад п'ять місяців, очолюючи  облдержадміністрацію, тому дуже добре знає проблеми області. В складній ситуації з повенями його блискавичний приїзд сюди свідчить, що проблеми Прикарпаття – у його порядку денному. Ми, як представники міжфракційного об’єднання Прикарпаття, маємо періодичні зустрічі з урядом.  Я задоволений цією комунікацією, і як представники громад ми почуті урядом.


На завершення розмови, чого побажаєте громаді та своїм виборцям?


Бажаю всім людям здоров’я! Ми ще перебуваємо у складній фазі, тому хочу, щоб ми якнайшвидше подолали всі труднощі та залишилися здоровими. Напередодні місцевих виборів хочу, щоб люди розуміли, що це дуже важливий етап і що потрібно зробити усвідомлений вибір: привести чесних, порядних, професійних особистостей, які покажуть результат у кожній ОТГ. Вірю у мудрий вибір людей і переконаний, що після 25 жовтня ми побачимо професіоналів в органах місцевого самоврядування Прикарпаття. Але найперше – здоров’я, тому прошу берегти себе та свої сім’ї і родини.


07.08.2020 15537
Коментарі ()

24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині починалися ще з кінця 60-х років. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла рішення про створення музею в місті. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою краєзнавчого музею "Бойківщина" Тетяни і Омеляна Антоновичів Ксенею Циганюк. 

1223 9
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

9767 6
25.01.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

10775 24
18.01.2024
Тіна Любчик

У п'ятницю, 19 січня, в Івано-Франківському національному медичному університеті відбудуться вибори ректора. На посаду претендують троє працівників вишу: доктор медичних наук Микола Островський, доктор медичних наук Роман Яцишин та кандидат медичних наук Руслан Савчук.  

4869
18.01.2024

Каркасні будинки відрізняються високою міцністю, надійністю і довговічністю, а також відносно недорогі в будівництві. Втім, у 2024 році ціни на будівництво каркасних будинків в Україні, як і на все інше, продовжують зростати.  

2648
16.01.2024

Всі наші бюджети – від територіальних громад і до обласного та державного, повинні стати «бюджетами перемоги».

2148

31% території країни під ризиком екологічного знищення через російське вторгнення, а понад 20 тисяч км² українських земель майже повністю знищені війною.

68

Останнім часом в соцмережах посилилась пропаганда трампістів, які звинувачують Байдена і Зеленського в тому, що ті нібито відмовляються від таких форм допомоги, як ленд-ліз і PDA.    

173

За час існування людства відбувалася величезна кількість збройних конфліктів, які переростали у війни. З різноманітних причин: територіальні претензії, сфери впливу та навіть релігійні війни. Під релігійними гаслами можна як розпочинати війну, так і фанатично самовіддано воювати.

554

Огляд світових ЗМІ у контексті того, що може чекати українців у випадку перемоги на виборах в США Дональда Трампа.

951
26.02.2024

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

148
21.02.2024

Інфляція на споживчому ринку в січні 2024 року порівняно із груднем 2023 року на Прикарпатті становила 0,5%, в Україні — 0,4%.  

1154
15.02.2024

В Івано-Франківській області продовжуватимуть втілювати реформу шкільного харчування в освітніх закладах, адже діти мають споживати якісну та смачну їжу, приготовлену у добрих умовах.  

647
26.02.2024

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2389
21.02.2024

Митрополит Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Гошівської Божої Матері «Цариці Карпат» чудотворною.  

1631
15.02.2024

Якщо подружжя зіштовхнулося з кризовими проблемами у сім'ї, варто звернутися для отримання підтримки та поради до різних фахівців залежно від конкретної ситуації.  

609
10.02.2024

Захист Батьківщини випливає із четвертої Божої Заповіді, яка трактується: "Шануй батька і матір". А Батьківщина — це наша друга матір, тому добрі діти, звичайно, свою маму захищатимуть.  

1032
23.02.2024

На чисельні прохання в Івано-Франківську відбудеться концерт рок-кумира, українського музиканта-мультиінструменталіста, вокаліста, композитора Олега Скрипки та гурту Воплі Відоплясова. Подія відбудеться 3 березня 18:00 - Івано-Франківськ, Panorama PUB,

265
25.02.2024

Водночас президент упевнений, що союзники із Заходу не підтримують цей фейк.

265
20.02.2024

Перша інформація про те, що український президент готується звільнити Валерія Залужного, з’явилася у січні 2024 року. На той момент в Кремлі не тямили себе від радості.  

711 2
15.02.2024

Станом на лютий 2024 року Головнокомандувачу Збройних сил Олександру Сирському висловили довіру 40% українців, найвищу довіру зберігає колишній Головнокомандувач Валерій Залужний — 94%.  

1343 1
11.02.2024

Президент Володимир Зеленський вніс нові зміни у керівництво Збройних сил України, зокрема замінивши командувачів Об’єднаних сил та Десантно-штурмових військ.  

928 1