Едуард Прощук: «Мене надихають результати. Пророблена робота і вдячність виборців дають сили рухатися далі»

Минув рік з часу виборів, й очевидно, що в Едуарда Прощука багато чого змінилося – і в житті, й у світогляді.

Адже коли ми проживаємо у рідних місцях – це одне, а коли починаємо рухатися вперед, представляючи громаду, у житті відбувається багато змін, пише Фіртка з посиланням на Репортер.


Едуарде, яким був цей рік для вас? Як можете його охарактеризувати?


Рік був насичений подіями і відповідальним перед людьми, які мене обрали. Безумовно, є багато нового досвіду. Вперше почав писати законопроекти –  це кропітка, складна, відповідальна робота. Я відчуваю в собі сили та енергію  працювати в інтересах громади. Графік і до парламенту був складним, а зараз усе похвилинно  розписано.  Ми з колегами, депутатами із Прикарпаття, входимо в одне міжфракційне об’єднання й активно працюємо з викликами та проблемами, які є у громадах.


Все ж треба більше часу приділяти роботі у Києві, а не тут, на Прикарпатті. Як такий графік позначився на власному, родинному житті?


Так, справді, те, що ти відірваний від сім’ї, – найбільша складність. Двоє дітей і моя чудова дружина перебувають на Прикарпатті, а я у парламентські тижні, коли сесії та робота у комітетах, – у Верховній Раді, в столиці. В інший час я – на окрузі і теж мало бачу рідних та близьких. Це усвідомлений вибір. Звичайно, я здзвонююся з рідними, даю настанови синам, постійно обмінюємось думками та новинами.


Якщо говорити про роботу в парламенті, що вважаєте досягненням за цей рік?  


Важливо, що цілі та прагнення втілюються у реальність. Безумовно, що не всіма рішеннями парламенту задоволене суспільство – це нормальна реакція. Якщо говорити про відповідальність перед українськими громадянами, ми обіцяли зняти депутатську недоторканність – і зняли, до того ж, ми повернули відповідальність за незаконне збагачення. Цього, власне, від нас люди очікували найбільше. Дали старт антикорупційному суду – це довгоочікувана реформа, вже є можливість притягувати топ-чиновників до відповідальності. Із суперечливого, ми все ж таки відкрили ринок землі.

Завершили реформу децентралізації – дуже важливий етап, на якому зараз перебуваємо. На моє глибоке переконання, це одна з найуспішніших реформ.

Робимо певні кроки до покращення інвестиційного клімату, зокрема підвищили ліміти для ФОПів усіх груп, створили фонд розвитку підприємництва. До слова, зараз працює програма Президента «Доступні кредити 5-7-9%», ця програма «не на папері», а працює реально, і вже багато підприємців скористалися можливістю, щоб стати конкурентними в світі бізнесу. До того – це були кредити по 25%.

Також із важливого, посилили відповідальність чиновників за невидачу підприємцям ліцензій. Спростили для бізнесу отримання ліцензій на багато видів діяльності, і така регуляція дуже необхідна, адже інколи похід по дозвільну документацію просто унеможливлює реалізацію того чи іншого проекту.

Ввели систему, за якою олігархи вже не можуть виводити кошти із офшорних компаній, не сплачуючи податків країні. Заробляєш в Україні – сплачуй Україні, це важливий і дуже потрібний принцип для економіки.

В частині соціального захисту – підвищили гарантії дітям-сиротам та дітям, які перебувають під опікою. Збільшили, але, на жаль, не так, як би хотілося, допомогу на дітей з інвалідністю – до 3,5 прожиткового мінімуму. Звичайно, є над чим працювати далі, багато викликів й очікувань від цього парламенту.


Що вдалося особисто вам впровадити для розвитку нашої країни? Знаю, що ви в екологічному комітеті. До речі, ваш Калуш потребує особливої екологічної підтримки.


Питання екології стосується не тільки Калуша, воно турбує все Прикарпаття й Україну. Якщо говорити про мою законодавчу активність, станом на сьогодні виступив співавтором 38 законопроектів. Три з них Верховна Рада вже прийняла, чотири – пройшли перше читання. Прийняття закону – тривалий шлях, тому інші законопроекти перебувають на різних етапах. Є ініціативи, які викликають почуття гордості за те, що я до них долучений. Зокрема законопроект «Про розподіл коштів між громадами та центральними органами влади», він якраз перебуває на розгляді Верховної Ради і вже пройшов перше читання. Це закон, який закріпить кошти на місцях, кошти від районів будуть спрямовані Об’єднаним територіальним громадам. Те, що зосереджувалося в районних радах, буде перерозподілено і передано громадам.

Мова йде про розмежування доходів та видатків між бюджетами районів та ОТГ. Так, ми за те, щоб усі ресурси були передані до ОТГ, щоб не було централізації фінансів. Я відстоюватиму таку формулу, адже люди на місцях значно краще розуміють ситуацію громади і знають, на які потреби  витрачати кошти. Сидячи на Печерських пагорбах, навіть наймудріші, талановиті та фахові люди слабко собі уявляють, що відбувається в тому чи іншому прикарпатському селі. Дуже важливий та один із революційних, законопроект, який також пройшов перше читання, – це Законопроект «Про управління відходами». В Україні понад 400 мільйонів тонн сміття, 96% цього сміття концентрується на сміттєзвалищах. Фактично ці сміттєзвалища сьогодні не врегульовані законодавчо. Законом, який вже готуємо до другого читання, напрацювавши низку поправок, ми врегульовуємо цілу сферу управління відходами. Ми в екологічному комітеті робимо все можливе, аби подолати сміттєві проблеми в Україні.


Зупинимося детальніше на Калуському районі. Розкажіть про напрацювання рішень в екологічних напрямках.


Мій округ – Калуський, Рогатинський район та частина Галицького. Якщо ми говоримо про Домбровський кар’єр, то зазначу, що я виступив ініціатором створеної робочої групи, в якій ми разом з науковцями й експертами напрацьовуємо низку рішень. Нещодавно з цього приводу було засідання екологічного комітету, де прийняли рішення про запровадження постійного моніторингу, ми спрямували його в уряд й очікуємо, що у бюджеті 2021 року будуть закладені на це кошти. Всі розуміють, що Домбровський кар’єр – це питання транскордонної техногенної загрози й загрози втрати питної води не лише в регіоні. Нарешті нам вдалося вивести питання Домбровського кар’єру на фаховий рівень, об’єднавши політиків, експертів, екологів, фахівців із Національного Університету нафти і газу.

Бачимо, що 2020 рік надзвичайно складний. Повені на Прикарпатті, пандемія. Я знаю, що ви активно допомагаєте громадам у подоланні цих проблем. Скажіть про результати, що вдалося вирішити?   


Рік справді складний з погляду на всі проблеми. Пандемія – виклик для світу і для України. Нам потрібно багато в чому переорієнтуватись як у власних думках, так і в звичках. Пандемію, яку світ ще не подолав, наздоганяє економічна криза.

Ми на окрузі об’єдналися з командою, щоб допомогти лікарням. Медики – герої нашого часу, які працювали і працюють «на передовій». Це, до певної міри, нагадало мені 2014 рік – початок бойових дій, коли країна показала повну згуртованість та допомогу один одному. Я радий, що нам вдалось якісно допомогти нашим медикам.

Пізніше – повені, які, за різними оцінками, наближені до наслідків паводків 2008 року. Ми з командою долучилися до придбання засобів дезінфекції для криниць нашого 85-го округу. Також долучалися до придбання бутельованої води для людей, це було вкрай необхідним. Разом із колегами з міжфракційного об’єднання «Прикарпаття» комунікуємо з урядом України та Президентом, аби всі виплати надійшли людям, які постраждали від повеней. Перші кошти з резервного фонду вже виділені – це 480 мільйонів гривень, які будуть спрямовані тим, хто постраждав, у кого пошкоджені домогосподарства, до прикладу.

Також ці кошти будуть спрямовані на відновлення мостів, доріг, водних систем та відновлення пошкодженої водної інфраструктури. Своєю чергою, закликаю правоохоронні органи і всіх громадсько-активних людей контролювати розподіл цих ресурсів.

Виступив ініціатором створення робочої групи з напрацювання національних протипаводкових заходів  і відповідної стратегії. Ми постійно реагуємо на стихії вже по факту, виділяємо великі кошти з бюджету, латаємо дірки, але не працюємо над превентивними заходами. Тому ми залучили в цю групу працівників Міністерства надзвичайних справ, водного агентства, лісового агентства, екологічної інспекції – це така платформа обміну фаховими думками, які будуть реалізовані конкретними законодавчими й урядовими рішеннями.


Едуарде, депутати під час останніх засідань у Верховній Раді проголосували постанову «Про ліквідацію та утворення районів». На Франківщині утворилося шість районів, й один з великих – це  Калуський район, який об’єднав Рожнятів, Долину, Болехів. Як ви бачите перспективи цього району?


Ми мали впровадити цю адміністративно-територіальну реформу – таке рішення було необхідним, і те, що ми скоротили кількість районів – це добре. Оптимізація ресурсів, які будуть спрямовані зокрема у громади, будуть використані не на утримання чиновників, а на конкретні інфраструктурні проекти: соціальні, спортивні, медичні та інші. Я підтримав цю постанову, і, дійсно, вийшло так, що Калуський район об’єднав ще Рожнятівський та Долинський райони і місто Болехів. Утворивши менше районів, ми економимо ресурси.


У людей виникає просте запитання: що будуть робити з радянськими будинками районних рад, адміністрацій? Чи будуть напрацювання, що має розміщуватися в тих будинках? Яка ваша думка з цього приводу?


Всі будівлі потрібно віддати в ОТГ. Громада, яка дбає про розвиток, знайде можливість та спосіб, як використати адмінбудівлю. Чи під заклад культури, чи ЦНАПи.


Чи є у вас бачення щодо виборів до місцевого самоврядування? До прикладу, до Калуської ОТГ?


На окрузі багато інших громад, не тільки Калуська. Питання виборів до ОТГ не хочу політизувати. Закликаю громади обирати професійних порядних людей, які дбатимуть про інфраструктуру, інвестиційний клімат, розвиток, робочі місця тощо. Таких людей я готовий підтримати.


Що скажете про підсумки року депутатської роботи мовою цифр? Адже парламентарі окремо мають звітувати про залучення коштів…


Я хотів би зосередити увагу на кроках, які вдалося разом із командою зробити на окрузі. Ми залучили понад 250 мільйонів гривень для ремонту доріг та мостів у наших районах. Зараз левова частка цього ресурсу вже освоєна і вже впроваджено низку проектів. Ще понад 25 мільйонів гривень залучили на розвиток соціальної інфраструктури та придбання обладнання для лікарень. Зокрема понад 120  мільйонів – на дороги обласного та комунального значення з дорожньої субвенції. 44 мільйони залучено на добудову "багатостраждального" моста. Знаємо, що більше 20 років не могли збудувати міст, який з’єднує дорогу Калуш – Бурштин. Наступного року буду працювати, аби дорогу Т-09-10 теж довести до ладу.

Понад 88 мільйонів спрямовано на будівництво моста і дорожньої розв’язки в селі Боднарів. З Державного Фонду Регіонального розвитку залучили 15 мільйонів гривень на надважливі проекти: 5,5 мільйонів гривень –  на прибудову спорткомплексу в селі Новиця Калуського району та 10 мільйонів спрямували на завершення будівництва школи в селі Боднарів. Зараз там учні навчаються у семи зовсім  непристосованих для навчання приміщеннях. Для мене це дуже важливий проект, на жаль, цих ресурсів буде недостатньо, і наступного року ми маємо продовжити фінансування. Понад 9 мільйонів спрямували з субвенції соціально-економічного розвитку на придбання для лікарень вкрай необхідного обладнання. Для цього комунікували з головними лікарями – це дві лікарні Калуського району та Центральна районна лікарня Рогатина.

Ми в активному діалозі з ДП «Дороги Прикарпаття», Укравтодором, міністерствами, відомствами. Власне, така активність дала результат, що близько 280 мільйонів гривень ми змогли спрямувати на округ. Як на мене, ці цифри та конкретні бюджетні проекти – це основна оцінка роботи депутата-мажоритарника.

Мене надихають результати. Пророблена робота і вдячність виборців дають сили рухатися далі.


Едуарде, наскільки ви відчуваєте допомогу уряду для округу? Ви змогли налагодити комунікацію з Денисом Шмигалем?


Денис Анатолійович перебував на Франківщині понад п'ять місяців, очолюючи  облдержадміністрацію, тому дуже добре знає проблеми області. В складній ситуації з повенями його блискавичний приїзд сюди свідчить, що проблеми Прикарпаття – у його порядку денному. Ми, як представники міжфракційного об’єднання Прикарпаття, маємо періодичні зустрічі з урядом.  Я задоволений цією комунікацією, і як представники громад ми почуті урядом.


На завершення розмови, чого побажаєте громаді та своїм виборцям?


Бажаю всім людям здоров’я! Ми ще перебуваємо у складній фазі, тому хочу, щоб ми якнайшвидше подолали всі труднощі та залишилися здоровими. Напередодні місцевих виборів хочу, щоб люди розуміли, що це дуже важливий етап і що потрібно зробити усвідомлений вибір: привести чесних, порядних, професійних особистостей, які покажуть результат у кожній ОТГ. Вірю у мудрий вибір людей і переконаний, що після 25 жовтня ми побачимо професіоналів в органах місцевого самоврядування Прикарпаття. Але найперше – здоров’я, тому прошу берегти себе та свої сім’ї і родини.


07.08.2020 9925
Коментарі ()

14.02.2021
Тетяна Дармограй

Сьогодні, 14 лютого, традиційно відзначають День усіх закоханих. Проте, ми не шукали легких шляхів, тому подивились на це свято під іншим кутом й вирішили розповісти вам дві життєві історії людей-одинаків. На їхньому прикладі, пояснюємо, чому бути без пари – не означає бути самотнім й чому людям без стосунків непереливки в нашому, не завжди толерантному, суспільстві.

1762 1
02.02.2021

Інтерв’ю з начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області генералом поліції третього рангу, доцентом кафедри кримінального права, процесу і криміналістики Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», кандидатом юридичних наук Володимиром Голубошем на тему: "Актуальні питання впровадження на практиці кримінологічної теорії розбитих вікон".

5795 2
01.02.2021
Остап Микитюк

Ксенія Фукс — молода українська письменниця, громадська діячка, графічна дизайнерка, авторка роману «По той бік сонця. Історія однієї самотності», який отримав відзнаку літературного конкурсу «Смолоскип-2018» та увійшов у короткий список «Книга року BBC-2019», а роман в новелах «12 сезонів жінки»  – у довгий список «Книга року BBC-2020». Фіртка поспілкувалася із Ксенією про творчість, життя в Німеччині та плани на новий 2021 рік.

2308 1
29.01.2021
Соломія Когут

Перша частина "Франківського Пана" – це настільна гра на кшталт монополії, у якій використали десятки історичних, соціальних, економічних, фінансових та культурних фактів Станіславова.

2964 8
18.01.2021
Тетяна Дармограй

Відкладання справи «на завтра» й внаслідок виконання її в останній момент – ситуація, з якою стикався кожен. Нерідко після таких випадків людину мучить відчуття провини, яке дивним чином зникає після нового поставленого завдання. Про те, як вибратись із цього зачарованого кола – читайте у матеріалі.    

3572 1
05.01.2021
Олена Британська

У фінал потрапили 10 успішних жінок з семи областей України, серед яких й учасниця з Івано-Франківська Христина Викалюк.

6052

Все почалося - лиш тепер? Чи -радше- на фоні загальнодержавного одужання - прикарпатську статистику вже неможливо приховувати?! Впевнений: жахливої ситуації в Україні - можна було б уникнути, якби... Саме про це - дана публікація.

521

Чому цвинтарний "старшина" – регулярно отримує премію в понад півсотні тисяч?! А лікар, що рятує життя (ризикуючи своїм власним) – має лише три тисячі зарплати?!! На гарантовані надбавки лікарям (за версією трипальц-"паТРІотів") – начебто "нема грошей". Чи справді нема?

493

  10 лютого 2021 р. на переговорах з Євросоюзом щодо отримання фінансової допомоги від України очікується виконання низки структурних заходів та прогресу у боротьбі з корупцією. Євросоюз наголосив, що корупція гальмує просування реформ.[1]  Чин

842 1

2 лютого 2021 року за рішенням судді Господарського суду Івано-Франківської області Фанда О.М., справа № 909/993/20 було скасовано державну реєстрацію об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Різдвяний” – найбі

1391
15.02.2021

Деруни з сиром - дуже смачне виконання класичної та знайомої всім страви. Приготування займе зовсім небагато часу.  

1107
03.02.2021

Дієтологи стверджують, що найкраще харчуватися сезонними продуктами, а не купувати тепличні несезонні смаколики.  

1926
02.02.2021

Речовини, якими чай з лимоном забезпечує організм, мають властивість зміцнювати імунітет, покращуючи захист людини від інфекцій. Тож не дарма його вважають напоєм довгожителів.  

1948
07.02.2021

Синод Єпископів є постійно діючою установою, створеною Папою Павлом VI у 1965 році.

1455
03.02.2021

В цьому році парафіяни відзначили поважний ювілей – 150-ліття від дня освячення місцевого храму. 

1715 1
28.01.2021

Єдність з Ісусом, єдність між християнами та загальнолюдська єдність у світлі Христового заклику перебувати в Його любові були в центрі уваги проповіді, яку Папа Франциск приготував на завершення Тижня молитов за єдність християн.  

2122
18.01.2021

Традиція купання в ополонці на Водохреще не допомагає "змивати" гріхи.   

3452 1
19.02.2021

Міністерство культури та інформаційної політики та агенція Postmen створили маску в соцмережі Instagram до 150-річчя від дня народження Лесі Українки.  

667
22.02.2021

Міністри закордонних справ України та Польщі Дмитро Кулеба та Збігнєв Рау закликали США зробити все можливе для закриття проєкту "Північний потік 2".

365
03.02.2021

Партія "Опозиційна платформа - За життя" проведе позачерговий з'їзд через рішення про введення санкцій проти народного депутата від цієї політсили Тараса Козака.

1777
01.02.2021

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков не виключає повторне внесення кандидатури Юрія Вітренка на посаду міністра енергетики.

1816
29.01.2021

"Правило Голдвотера" прийняте Американською психіатричною асоціацією у 1973 році.

2094