Останні місяці Майдан був епіцентром надзвичайної кризи для України. Водночас, події, що відбуваються на Майдані, визначають майбутнє всього світу.
Здавалося б, три місяці тому все почалось раптово, але насправді криза в Україні та битва на Майдані нагадують вирішальну подію в житті Будди. Тоді бодхісаттва, зростивши всі параміти-досконалості, посів під деревом Бодхі, і саме в той час, коли він знаходився на останній сходині перед досягненням найвищого просвітлення – ануттара-сам'як-самбодхі (санскр.), найсильніший Мара напав. І бодхісаттва переміг його. Мара не з'являється і не нападає на бодхісаттву до цього останнього моменту. І саме в той час, коли бодхісаттва досягає досконалості, реалізувавши всі параміти, – саме в цей час з'являється найсильніший Мара.
В цей останній вік кінця Дхарми відбувається те саме. В останній момент, коли невідомо, буде поразка, чи перемога – саме тоді необхідна найглибша практика бодхісаттви. Можливо, вам доводилось бачити зображення Будди, що посідає під деревом Бодхі. В цей момент, перед досягенням просвітлення, найсильніша армія Мари нападає на нього. Проте, бодхісаттва залишається незворушним та внутрішньо непохитним. Без боротьби він перемагає всі сили Мари. А стріли, випущені його армією в бодхісаттву, перетворюються на квіти. Жодна атака Мари не може зашкодити бодхісаттві.
Як ця перемога над найсильнішим Царем-Марою стає можливою? Насправді, Будда став Буддою незліченні сотні, тисячі, мільярди років тому назад, і тому бодхісаттві неможливо зашкодити, оскільки з нескінченно далекого минулого Будда вже є Буддою і Мара вже давно ним підкорений. Тому, яку б велику силу не показував Мара, він не може перемогти бодхісаттву.
Залишимо високий рівень обговорення цієї теми та повернемось до Майдану – яке ж його значення? Майдан – це вирішальний час важливого процесу глобального пробудження, завдяки якому весь світ повинен перейти в пробуджений стан всеосяжної мудрості. Це вирішальний, критичний час. Здається, що величезний Мара хоче зруйнувати світ. І битва з ним проявилась на Майдані.
За останні три місяці Майдан перетворився на справжнє Місце Шляху, де бодхісаттви реалізували численні параміти, переправляли на той берег живих істот і перемагали Мару. Кожна параміта-переправа здійснювалась тут сотнями тисяч українців. Тут глибоко реалізувалась параміта даяння, параміта терпіння та параміта ретельності і непохитності – це твердий намір в серцях людей ні за що не здаватись. Жодні провокації, труднощі, голод, холод, втома не зупинили людей і не зломили їх.
Ми знаємо про інші повстання та революції в різних країнах та столицях світу. Багато з них супроводжувались агресією, мародерством, розбитими вітринами магазинів та пограбуваннями. У Києві за цілих три місяці не сталось нічого подібного.
Навпаки, сотні тисяч людей приходили сюди, щоб зробити підношення та підтримати захисників Майдану, люди приходили навіть під час смертельної боротьби з жорстокою, озброєною міліцією та армією. Головним, вирішальним випробовуванням для всіх стало випробовування страхом. Але люди перемогли страх. Чому? Тому, що вони були готові пожертвувати навіть власним тілом та життям. Це і є найвища, кінцева, остаточна параміта-переправа бодхісаттви. І це все відбувалось, здійснилось тут.
І тоді армія пала. Армія Мари пала, переможена безстрашністю та самопожертвою – цією досконалою парамітою-переправою бодхісаттв.
Існує глибока причина, чому український народ зміг здійснити цю практку. Вона – в глибокому духовному корінні українців, що сягають безсмертного героїзму скіфів. Стародавній скіфський духовний героїзм поєднав всіх на Майдані. Всі, як один, від всього серця, не пошкодували власних тіл та життів:
"Коли всі, як один, побажають побачити Будду,
І заради цього не пошкодують власних тіл та життів,
Тоді я разом із Сангхою вийду...
І скажу всім живим істотам,
Що вічно перебуваю тут..."
І тоді цей світ, що згорає в великому полум'ї, сповнений жортокістю та страхом, стає вічною Чистою Землею, яка ніколи не буде зруйнована.
Це і є справжня практика Лотосової Сутри. Майдан став таким Місцем Шляху, де визначається майбутнє всього людства, де, завдяки цій параміті бодхісаттв, перемагається армія Мари.
Ця глибока духовна сила і є сила Лотосової Сутри. Люди бачать кінець світу, великий вогонь, вбивства, небезпеку, страждання та біль. Але водночас, цю Чисту Землю ніхто не може зруйнувати. Це є істинна реальність. Той, хто зберігає Лотосову Сутру, той зберігає цю Чисту Землю. Той, хто зберігає Лотосову Сутру, той зберігає чудодійні космічні божественні сили. І хоча здається, що світ палає, що він переповнений смертями, стражданнями, жорстокістю, насправді це не так. Перетворити цю землю в чисту, зробити її незруйновною, проявити її в цьому світі – ось в чому полягає чудодійна сила зберігання Лотосової Сутри.
Згідно з трактатом Нітірена (буддійский монах з Японії, 13 ст.) "Рісьо Анкоку Рон" – "Про встановлення справедливості та спокою в країні", найбільшою небезпекою, що загрожує державі є її розділ, громадянський конфлікт, та, в решті решт, вторгнення ззовні і знищення нації. Сьогодні Україна зіштовхнулась з такою загрозою розділу, внутрішньої війни та зовнішньго вторгнення. Сила бодхісаттви Лотосової Сутри в тому, що він може подолати цю кризу, реалізувати єдність в думках та проявити Чисту Землю.
З глибокого минулого, вічно, Будда перебуває тут. Вічний Будда тут, з нами, з тими, хто зберігає Лотосову Сутру. Вічний Будда завжди тут, і світ не згорить, бо це – вічна Чиста Земля. Це є вирішальна битва, але Мара не може нічого зробити. Мара хоче все зруйнувати – розділити країну, розв'язати громадянську війну. Росія хоче підкорити Україну, захопити її, позбавити незалежності. Але нічого не вийде, хоча це і важке випробовування.
Головна практика бодхісаттви Лотосової Сутри – це перемогти всю цю армію Мари. Всі стріли Мари перетворюються на квіти. Це зараз відбувається в Україні в реальності. Україна ніколи не буде розділена. В Україні ніколи не буде громадянської війни. Росія не зможе підкорити або розділити Україну. Її захищає сила Лотосової Сутри. Майдан переміг, підготувавши таким чином Місце Шляху для цієї практики. Після такої практики Ступа в Україні з'явиться сама по собі.
Дзюнсей Терасава,