Два місяці в хатині мольфара

 

/data/blog/123184/5de4fc730995d161994c5201482120c6.jpg

 

На фото один із мольфарів – Орест Стафійчук – екстрасенс та цілитель, наш земляк з Верхнього Ясенова. Автор серії книг " Книга порад карпатського мольфара.” Учасник багатьох телевізійних проектів та передач. Уже понад сім років успішно та безкорисливо допомагає тим, хто звертається до нього по допомогу.

 

Орест Стафійчук є представником старої школи мольфарів, а тому за свою роботу не визначає конкретної ціни.

   

Є в Карпатах, на горі Гемба, водоспад дивовижної краси. Він невгамовний навіть узимку, бо ніколи не замерзає. За однією з легенд, саме за повсякденний гомін його і назвали “Шипіт” (тобто, шепіт). Саме там двадцять років тому наш земляк Сергій* познайомився з мольфаром Йосипом.

   

Вісімнадцятирічний Сергій тоді переживав дуже глибоке горе. Душа боліла так, що йому нестерпно стало перебувати серед людей. Навіть бачити нікого не хотілося, а тим більше, підтримувати якусь балачку, відповідати на якісь запитання... Хлопець взяв намет, рюкзак і – подався в гори.

   

– Просто блукав по схилах, йшов, не знаючи куди, – куди ноги переступали, – згадує наш земляк. – І все думав: а навіщо життя нам дано, і чи варто взагалі жити, заради чого, для чого, як?

   

А потім стежка привела його до величного Шипоту з чистою водою. Хлопець вирішив там зупинитися: і воду можна пити, і риби наловити, і назбирати на схилах ягід. Але головне, плюскіт і шепіт кришталевих струменів начебто заговорювали душевний біль, він глух і ставав нечутним.

   

Цей водоспад славиться своєю красою, входить до сімки природних чудес України, тому до нього приходить багато туристів. Щоб не зустрічатися з ними, Сергій вставав на світанку, поки нікого не було, і купався в Шипоті. Та зрідка спілкувався з пастухами, що приганяли сюди спраглих коней і корів. А потім до нього підійшов мольфар.

   

– Мольфари взагалі-то не йдуть на контакт, – каже Сергій. – І я не знав, що це мольфар. Просто підійшов якийсь дідусь, назвався Йосипом (потім він сказав, що три тижні за мною спостерігав, кожного дня, а я нічого не помічав і навіть не підозрював про це). Ми поговорили трохи, і він запросив мене до себе погостювати.

 

 Будиночок мольфара роташований високо в горах. Самотужки дорогу до нього не знайти. Як розповідає Сергій, там було невелика  ущелина і дві помітні високі скелі. Але прохід вів прямо, а щоб потрапити до мольфара, в цьому проході треба було повернути ліворуч, у ліс, в густі нетрі, де, здавалося, пробратися абсолютно неможливо. Але “пірнаєш” під густе гілля – і перед очима постає  галявина, а на ній – хата з грубезних колод.

   

Доля подарувала Сергію зустріч зі знаменитим мольфаром Йосипом. Коли вони познайомилися, Йосипу було 88 років…

   

– Я жив у нього два місяці, – продовжує Сергій. – Їли ягоди, трави, сухі гриби. А ще Йосип дуже любив бринзу і солодкий бануш (особлива карпатська каша) – її пастухи приносили. А бануш для мольфара готували особливий: на  верховині уварювали на багатті, в казані, перлову кашу на овечому молоці з медом. Дуже смачно, і з’їси жменьку – цілий день ситий. У Херсоні навіть схожої альтернативи знайти не можу. А там, в Карпатах, бануш – звичайна їжа пастухів. Взагалі, Йосип їв дуже мало, і я  не бачив, щоб він уночі спав. Дрімав ввечері годин із шести до дев’яти, до пів на десяту. А потім не спав. Молився, зілля різав, соки варив. На світанку трави збирали, розповідав: це трава від того, а це – від того ... Показував, як чаї робити, як нарізати, які пропорції, які при цьому читати молитви. І жодного разу не назвався мольфаром. Тільки посміхався і посміхався на мої аж надто тактовні розпитування. А прямо запитати я  чомусь не наважувався. Але через два тижні розповів, що “це” у нього – спадкове, від діда. І що це, насправді, дуже тяжка ноша. Тому що і думки читаєш, і бачиш, що з людиною буде завтра, післязавтра ... Але подробиці про мене говорити категорично відмовився. Сказав: “Ти для мене особливий, тож ця розмова закінчена. Нічого не скажу”.

   

Доля подарувала Сергієві зустріч зі знаменитим мольфаром Йосипом. Коли вони познайомилися, Йосипу було 88 років. До нього багато хто йшов за допомогою, але могли блукати горами день, два, тиждень – і не знаходили. Мольфар завжди знав, що його хтось шукає. І до тих, кому треба,  сам виходив назустріч. Він завжди відчував, що його шукають. Так і говорив: до мене йдуть, піду зустріну. Я запитав, а чи можна навчитися читати думки людей? Можна, можливо. Але мені, сказав, вчитися не треба, що я й так умію,  тільки блокую свій творчий хист. Сказав, що я теж повторюю його шлях, що він теж від цього тікав.

   

Багатьом людям з народження подаровані “чарівні” властивості, – комусь більше, комусь менше. Але, незалежно від рівня обдарування, кожен може вибирати свій шлях, каже Сергій. Можна від нього закритися, не звертати уваги, ставити перед собою інші важливі цілі, займатися іншими справами. Але якщо відкритися дару, то доведеться повністю міняти своє життя.

   

– Усе не так просто, – пояснює наш земляк. – Як тільки допоможеш одному-двом хворим, – одразу накличеш до себе силу-силенну людей, у тому числі і тих, хто допомоги не потребує. І черга буде рости, адже за день зможеш прийняти тільки 5-6 чоловік: потрібно повністю занурюватися в їх світ і їх очищати, а ввечері очищати себе. Це дуже складно. І ще, чому люди, які лікують, бачать майбутнє і думки читають, не можуть жити в місті, серед людей? Тому що інакше – халепа. Уявіть: і на вулиці, і в магазині, і в маршрутці – всі думки чуєш, і погані, і лукаві. І знаєш, що станеться з кожним. А найбільш сумно за цієї ситуації – нічим не можеш допомогти. Неможливо, наприклад, підійти до людини і сказати: завтра у Чаплинку на машині не їдьте, бо там на вас дерево впаде. Та втручатися в процес світобудови можна. Можна, правда, самому той автомобіль знайти і колеса порізати. Але, якщо так зробити і нічого не сказати при цьому, то як це виглядає? Тож, якщо прийняти обдарування, тоді доведеться залишити дружину, дітей, попрощатися з друзями і колегами і – виїхати з міста. Нехай навіть в Цюрупинський ліс, але в найгустішу гущавину, і там побудувати собі хатинку, щоб нікого не бачити і не чути. Щоб тільки ті, кому дійсно потрібна допомога, змогли знайти тебе.

   

Дід Йосипа також був мольфаром, хотів, щоб і онук пішов  його шляхом. Але Йосип “пручався” до останнього. Тільки коли дід помер, Йосип узяв на себе ту нелегку ношу. Було йому тоді 44 роки, у нього була дружина, троє дітей. Але він попрощався з ними і пішов, щоб лікувати людей. Відносини з родиною підтримував, але жив постійно в горах. Мольфар Йосип живе донині. Тільки свою хатинку в ущелині на горі Гемба йому довелося покинути: коли вік перевалив за сотню, ноги стали неслухняними, важко стало ходити по крутих схилах.

   

* Ім’я змінено

 

газета В гору


03.01.2017 11902 1
Коментарі (1)

Галина 2020.11.28, 13:53

Чи можна підказати як того Йосипа знайти ?

 

09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1309
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1022
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2038
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3520
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1316
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1300

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1621

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

469

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1109

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1279
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24235
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

484
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2645
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

579
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1481
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

654
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15349
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

462
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

550
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1345 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

596
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

508