У Коломиї до Всесвітнього дня людини із синдромом Дауна провели благодійну ярмарку і розваги.
Любов Масевич розповіла про власний непростий досвід виховання дитини із таким діагнозом. На жаль, країна досі не має ґрунтовної програми для підтримки особливих діток. Тому пані Любов не чекала допомоги від чужих: заснувала власну організацію «Коломийський міський благодійний фонд «Крокус» і ось вже кілька років поспіль опікується дітками із вадами розвитку, повідомляє прес-служба Коломийської міськради.
Зараз її сину Дмитру 34 роки, в міру своїх можливостей він допомагає матері з організацією благодійних заходів. Така робота – за словами матері – дає йому відчуття потрібності, а це – саме те, чого так не вистачає таким людям.
Поміж столиків із смаколиками й хенд-мейдом снували люди, які не приховували свого оцінювального погляду із нотками погорди і відчуження.
«Підходіть ближче, сфотографуйтесь з нами, вони ж не кусаються», – розрізала тишу фраза Любов Масевич. Всім стало дико і незручно.
На запитання чи часто стикаються особливі дітки із таким дикуватим ставленням.
«Кусаються ж насправді не діти із синдромом Дауна, а цілком здорові люди, – пояснює пані Любов. – Вони кепкують з ним, намагаються вивести зі стану рівноваги на власну потіху, обзивають всіляко. Тобто остереження – це не найгірше, з чим нам доводилось стикатись».
