«Дністер» виходить з берегів. Пам’ятку архітектури у Франківську, замість реставрації, добудовують (фото)

 

 

 

Поганим станом пам’яток архітектури в Івано-Франківську нікого не здивуєш. Як не дивуємося ми й тому, що більшість реставрацій закінчуються, м’яко кажучи, не зовсім відновленням будівель. Але зняти з пам’ятки архітектури дах у самісінькому центрі міста наважиться не кожен…

 

Історична «справедливість»

На дивні роботи на будівлі готелю «Дністер», заховані від ока перехожих за риштуванням, звернув увагу читач «Репортера». Намагаючись самотужки з’ясувати, що ж там відбувається, він «політав» над вулицею Шевченка безпілотником. З висоти пташиного польоту вдалось зафіксувати, що на «Дністрі» зняли дах і ведуть будівельні роботи. На думку читача, підняття колон та опалубка, які є на фото, можуть свідчити про надбудову нових поверхів.

 

«Репортер» взявся розібратись.

 

Кілька років тому відомий готельєр Мирослав Бойко (фірма «Надія») заявив про готовність реставрувати будівлю. Влітку минулого року там почались роботи з відновлення фасадів.

 

«З будівлею готелю ми зараз на завершальній стадії, – сказав Мирослав Бойко «Репортеру». – Працюємо над відновленням куполу. Хочемо відновити історичну справедливість. Ви знаєте, що дах і купол згорів. Нам доводиться все переробляти відповідно до креслень, які у нас є».

 

Готель “Дністер”. Вигляд з боку двору Січових Стрільців, 14. 1 липня 2017 року

 

Будівля готелю є пам’яткою містобудування і архітектури місцевого значення. Закон зобов’язує власника пам’ятки утримувати її у належному стані, а будь-які ремонтні чи реставраційні роботи проводити виключно за погодженою проектною документацією. При цьому реконструкція будівлі, тобто перебудова, взагалі заборонена. Та показати документи на роботи, які є публічною інформацією, Мирослав Бойко навідріз відмовився.

 

«З документацією ознайомлювалися ті, кому потрібно. Архітектори, проектанти і так далі. Ми вас запросимо на відкриття. І я прошу допомагати і сприяти відновленню міста, а не руйнувати. Ви запускаєте різні плітки. Готель буде відновлений, усе буде зроблено на високому рівні. Давайте, ви не будете заважати нам працювати», – заявив готельєр і далі спілкуватися відмовився.

 

Готель “Дністер”. Вигляд з боку двору Січових Стрільців, 14. 10 липня 2017 року

 

Ніхто не підписував

Щоб розпочати ремонтні чи реставраційні роботи на пам’ятці архітектури, необхідно погодити реставраційне завдання на розробку проектних документів. Свої підписи на документі мали б поставити головний архітектор міста, відділи охорони культурної спадщини ОДА та міського департаменту архітектури. Але і в ОДА, і в міській архітектурі кажуть, що видавали дозволи лише на реставрацію фасадів.

 

«Департаментом погоджувалося реставраційне завдання, котре передбачало реставрацію і відновлення, фарбування елементів фасадів та відновлення віт­рин. Більше жодної проектної документації в департаменті немає, – каже головний архітектор міста Дмитро Нижник. – Про ситуацію з дахом я знаю, бо відслідковую все, що відбувається в місті. Але дати цьому оцінку не можу, це не моя компетенція».

«Є звернення від громадських активістів і від ЗМІ. Є тривожні сигнали, які можуть свідчити, що там робиться щось, що з нами не погоджено. Я подзвонив до замовника і попросив надати дозвільну документацію, але документів нам ще ніхто не приносив, – говорить начальник відділу охорони культурної спадщини Володимир Ідак. – Доступу на об’єкт у нас немає. З дворового боку виглядає, що наче йдуть роботи з надмуровування ще одного поверху».

 

Проект реставрації фасадів розробляло франківське архітектурне бюро Миколи Василинюка

 

«Десь у 2016 році до нас звернулася фірма «Надія» за розробкою проекту реставрації фасадів, – розповідає Василинюк. – Проект передбачав ремонт штукатурки, кольорове вирішення, заміну та наповнення віконних прорізів. Також працювали над пристосуванням частини приміщень першого поверху під рецепцію. Проект пройшов експертизу. На цьому наша місія як проектантів закінчилася. Так, спершу була мова про вежу, але тільки на словах. Проект для даху ми не розробляли».

 

 

Архітектор-реставратор Ігор Панчишин, який раніше очолював міський відділ охорони культурної спадщини, консультував Василинюка під час розробки проекту для фасадів «Дністра». Каже, у 2015 році мова йшла про те, щоб розділити проект реставрації всієї будівлі на кілька етапів.

 

В першу чергу йшлося про заміну комунікацій у кафе «Чанахи», реставрацію фасадів і вітрин. Далі планувалося відновити вежу на даху. Третій етап передбачав роботи всередині готелю. За час роботи Панчишина на посаді далі першого етапу справа не пішла.

 

«Це мав бути один із небагатьох в місті повноцінний покроковий реставраційний проект. Архітектор серйозно поставився до реставраційних вимог. Було написане реставраційне завдання. Власника вдалося переконати своїм коштом зробити дерев’яні вітрини, – каже Ігор Панчишин. – Те, що видно на фото зверху, для мене є дивним, бо фактично розібраний дах. Так, два роки тому у власника були думки зробити мансардний поверх, але нам наче вдалося донести йому, що це потрібно зробити так, аби не змінювався силует даху. Але тоді мови про проект ще не було. Говорилося на словах».

 

 

Фото з дрону ми показали колишньому головному архітектору міста Володимиру Гайдару.

 

«По фото судити важко. Мені виглядає, що відбувається повноцінна реконструкція верхнього поверху, – говорить він. – Знятий дах, ведуться будівельні роботи. Встановлюється на існуючі стіни окремий несучий каркас – залізобетонні колони, балки, робиться опалубка на додаткове перекриття. Ймовірно, піднімається або підсилюється дах – щоб сказати точно, треба бачити проект. Але знятий дах, залита опалубка вказують на реконструкцію».

 

По колу?

Контролює будівельні роботи управління з питань держархбудконтролю (ДАБІ). За словами т.в.о. начальника управління в Івано-Франківську Олега Семківа, обласне ДАБІ вже скасувало дозвіл на проведення робіт у будівлі готелю «Дністер». Власнику надіслали лист з вимогою припинити будівельні роботи.

 

«Є висновок обласного управління, що дозвільні документи скасовані. Роботи на об’єкті припинені, – каже Семків. – Також ще нашими інспекторами складено акт про те, що знятий дах. Усе зафіксовано. Знятий дах і підмуровка по боках будинку не були передбачені проектом. Тому акт складено за відхилення від робочого проекту».

 

За словами Олега Семківа, за порушення відповідатиме власник будівлі, заплатить штраф – 75 тисяч гривень.

 

Здавалося б, рішення ДАБІ про припинення будівництва означає, що пам’ятка врятована. Але не все так просто. Що означає рішення інспекції для будівлі, пояснює Володимир Ідак:

«По-перше, замовник має припинити будівництво. Це вже добре. Далі він повинен виготовити або скоригувати проектну документацію відповідно до того, що він реально зробив. А потім він має погодити ті документи або довести будівлю до первісного вигляду. Скоріш за все, замовник буде звертатися до департаменту з реставраційним завданням, щоб йому погодили те, що він хоче – реконструкцію даху з надбудовою поверху. А там вже будемо приймати рішення».

 

Трохи історії

Нинішню будівлю «Дністра» звели у 1913 році на місці найдавнішого в місті готелю «Центральний». Проект розробив архітектор Фредерік Януш. У центрі міста постала імпозантна чотириповерхова кам’яниця з двома парадними фасадами, великими мансардними приміщеннями та вежею із годинником. Неповторності їй придала колонада – частина залізобетонного каркасу вздовж вулиці Шевченка. Будинок став одним із перших залізобетонних у місті. У ньому розмістили готельні номери, ресторан, кафе та третій у Станиславові кінотеатр. Комплекс назвали «Австрія».

 

 

Під час Першої світової готель перейменували на «Жорж». А за часів ЗУНР – на «Одесу». Саме тут 3 січня 1919 року була прийнята знаменна ухвала про об’єднання ЗУНР з УНР.

 

 

За Польщі готель носив назву «Варшава». За радянщини готель з рестораном двічі перейменовували. Спочатку вони називалися «Спартак», а від початку 1960-х – «Дністер». У 1998 році сталася пожежа, під час якої згоріла вежа на даху.

 

Софія Дечаківська, Репортер


Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

507
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

446
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1721
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1432
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1394 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1266

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

492

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

541

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

780

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1842
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

217
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1266
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

749
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

206
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1434
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1016
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1579 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

393
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

563
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1221
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1531
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1028