Помпі Родрігес перепочиває, ремонтуючи свою вантажівку, після того, як вона зіпсувалася 4 березня 2021 року в Поінчіані, Флорида Фотографія: Зак Віттман/The Guardian
Найбільш руйнівних видів в США налічується мільйони, зіткнувшись зі зростаючою людською популяцією та сприяючи прибутковій мисливській галузі.
Димас “Помпі” Родрігес стоїть у своєму дворі перед світанком, його шия захищена від вітру коміром полотняної куртки. Він відчищає від болота свої брудні чоботи.
"Сьогодні ми спіймаємо свиней", - каже він. "Коли холодно, вони виходять із болота".
Високий, широкоплечий хлопець, Помпі полює на диких свиней, заробляючи таким чином на життя, свиней у Флориді називають своєрідними ворогами.
"Ми полюємо щодня - вранці, чи ввечері, неважливо", - каже він.
Проїжджаючи лісистий простір на відстані 30 миль на південь від Орландо, він різко повертає з бездоріжжя на ґрунтову стежку та паркується на невеликому кургані. Він вказує на низку западин в землі.
"Це свинячі вали", - каже він. "Подивіться, які вони великі".
Яри розміром з ванни, хмара мух витає вгорі, вказуючи на те, що вони свіжі, вириті за останні кілька годин.
26-річний Помпі випускає чотирьох мисливських собак, які забігають у болото, і зникають за низькою завісою дерев. Гавкання вибухає викривленим відлунням.
"Це наша свиня", - каже він. "Бубба стрибнув на неї".
Таз, Сонні та Мед спеціально навчені переслідувати, а потім загнати та завивати біля свині, тримаючи її, доки собака-уловлювач - Бубба, страшний американський бик - не зарядиться, щоб завдати один укус та захопити свиню за вухо. Помпі закидає її на плечі. Це може бути жахливим видовищем, і собаки іноді отримують смертельні травми.
"Але це найкращий спосіб вивести свиню живою", - каже Помпі.
Понад 9 мільйонів диких кабанів кочують у 39 штатах по всій території США, що, за оцінками, становило 2 мільйони в 17 штатах три десятиліття тому. У Флориді їх понад пів мільйона - вона друга за чисельністю популяції свиней у країні після Техасу, але тут найстаріша кровна лінія.
Перших свиней, що прибули в Америку, привіз іспанський дослідник Ернандо де Сото, який висадився біля сучасної Тампи в 1539 році.
Вони встановили критичну масу всюдисущої популяції - стали свого роду шкідниками.
Сьогодні дикі свині вважаються найбільш руйнівними інвазійними видами в країні та найбільшим викликом дикої природи, з яким стикаються США у 21 столітті.
За підрахунками Міністерства сільського господарства США, вони щороку завдають шкоди на північі від $ 2,5 млрд.
Бивнями та тілами, які виростають до розмірів дубових бочок з бурбоном, вони знищують водозбірні басейни, знищують посіви, атакують худобу, поширюють хвороби, тероризують жителів та оскверняють археологічні пам'ятки; вони агресивні, кмітливі, блискавичні та всеїдні: харчуються дубовими ягодами, сміттям, кукурудзою, падаллю та один одним.
Декілька свиней може за одну ніч зруйнувати ферму з вирощування кавунів або томатів, залишивши на полях рови, схожі на вибухонебезпечні місця, ніби від гранатометних снарядів.
Мисливські собаки Помпі Родрігеса дивляться в болото, шукаючи ознаки диких свиней. Справа: Помпі відстежує своїх собак на пристрої GPS. Фотографії Зака Вітмана/The Guardian
Смуга Флориди особливо серйозна, оскільки нинішній бум штату, стимульований пандемією, швидко перетворює колись сільські ділянки між Тампою та Орландо в єдину агломерацію.
Те саме стосується повзучого розширення суші в іншій частині штату: водно-болотні угіддя, соснові ліси та апельсинові гаї, які нещодавно були місцями проживання свиней, стали густонаселеними житловими районами, з будинками з червоними дахами та пенсійними громадами.
Більшість нових мешканців Флориди, особливо людей похилого віку, живуть ближче до свиней, ніж будь-коли раніше.
"З'являються нові будинки і свині на деякий час зникають, але вони завжди повертаються", - каже Помпі.
Він згадує комуни для дорослих старше 55 років у центральній Флориді, такі як The Villageges, найшвидше зростаючий столичний район США з 2010-2017 років, та його менший аналог, Solivita, співтовариство, в якому мешкає 6000 "активних дорослих”.
"Ми знаходимось на краю заповідника", - каже Мадалін Колон, керівник служби безпеки та охорони компанії "Solivita". "І свині постійно руйнують огорожу, яка відокремлює Solivita від пустелі".
Як керівник служби безпеки, одним з головних її обов’язків є зв’язок із людьми, подібними до Помпі, для знешкодження свиней.
“Вранці мені телефонують жителі. Свині знищують їхній ландшафт, роздирають весь газон", - каже вона. "Це відбувається майже щодня".
Ворожі зустрічі з людьми - не рідкість. Колон згадує історію одного мешканця, з яким зіткнулася вагітна свиноматка і переслідувала його.
"Це нові жителі, які не знають, як тут живеться".
Проблема свиней не розглядається як вирішувана проблема, а така, яка може бути лише послаблена. Їх відловлюють, стерилізують, вбивають, продають на полювання або відпускають деінде - це найпоширеніші форми знешкодження свиней, пастки часто виявляються неефективними.
Істоти достатньо розумні, щоб з’їсти все зерно кукурудзи всередині ящика-пастки, крім того, що спрацьовує на курок.
Протягом понад три століття свині здебільшого проживали на південному сході у відносно керованих кількостях, але біологи спостерігали, як їхня популяція зростає на 20% щороку за останнє десятиліття, а їхній ареал подвоюється з 1980 року.
У 2017 році Агентство з охорони навколишнього середовища затвердило використання отруйної приманки - єдиної найбільш перспективної розробки для управління екологічною кризою на сьогодні, але низка позовів від груп полювання на свиней з рушницями та можливість поширення токсиканту по всій екосистемі призвели до того, що метод заборонили.
Таким чином, основне завдання для пом’якшення наслідків продовжує нерівномірно лягати на плечі мисливців. Незмінне зростання популяції свиней використано для виправдання цілорічного відкритого сезону без обмежень на вбивства у Флориді, а також ряді інших штатів на південному сході, що значною мірою сприяє мільярдному мисливському господарству Флориди.
Помпі Родрігес виносить із болота впольовану свиню. Фотографія: Зак Віттман/The Guardian
Дозвіл на полювання коштує 100 доларів з людини та дозволяє вбивати свиней, поки у мисливця не закінчаться боєприпаси.
У Техасі є кілька компаній, які стягують з туристів тисячі доларів за дозвіл стріляти з автоматів під час польоту на вертольоті.
У Флориді будь-хто може створити спеціальний мисливський клуб - потрібні лише лісисті землі, огорожа з колючого дроту та ліцензія на ферму для дичини на 50 доларів.
Ці методи контролю популяції заохочуються та субсидуються Урядом США та урядами штатів.
Але етика та те, чи сприяє комерційна привабливість полювання на свиней проблемі, рідко розглядаються.
Постріл лунає через приватне ранчо площею 2000 акрів поблизу Аркадії, штат Флорида. Десяток голів великої рогатої худоби повертаються довгими обличчями до стрільця Корі Вуслі. Вуслі допомагає утримувати тут власність, яка відкрита для полювання лише друзям та родині господаря. Два роки тому він перебрався з набагато більшого ранчо в районі, де працював мисливським поводирем, відчувши відчуження від всепроникаючого кавалерського ставлення до вбивства.
Він описує це як загальну зневагу до життя. Комерційні мисливські ранчо у Флориді відкриті для жителів та туристів цілий рік і можуть коштувати більше ніж 100 000 доларів США щорічно або 5 000 доларів на полювання в деяких випадках.
Алігатор, водоплавна птиця, олень, бізон та кабан є одними з основних цілей.
"Чудово, що вони зробили галузь з мисливських свиней", - каже він. - І я не суджу людей, які стріляють по 50 разів. Я думаю, моя роль просто інша, ніж їхня".
Він більше не полює на свиней задля занять спортом чи заради грошей, але все ще зобов'язаний періодично націлювати їх на ранчо для збереження земель та дикої природи.
"Це, мабуть, найбільший екземпляр з усіх, які я коли-небудь стріляв", - каже він, наближаючись до тіла.
Він має європейське забарвлення, бивні, що вигинаються з його щелепи, щитоподібні плечі, які розвиваються у всіх зрілих самців. Він нахиляється, щоб оглянути вхідну рану, маленьку червону рану під вухом.
"Завжди важко зрозуміти, чи правильно я прийняв рішення", - говорить він. "Але в той же час я знаю, що всі інші будуть щасливі, що його немає".
Проблема полягає в тому, що мисливська промисловість принаймні частково відповідає за недавній вибух поголів’я свиней в Америці. У другій половині 20 століття скотоводи усвідомили цінність дичини та почали впроваджувати євразійського кабана на приватних та громадських фермах на південному сході для вилучення мисливців.
Свині врятувались, як це зазвичай було, або були просто звільнені та розведені з існуючими дикими та домашніми популяціями. З того часу вони стали другою за популярністю грою в країні після білохвостих оленів.
"Свині дуже складні", - говорить Вуслі. "Популяцію потрібно контролювати, і ми не повинні вбивати без розбору, але водночас ми всі залежні від продуктів харчування, що вирощуються, і не хочемо їсти лише дичину".
Сонце заливає пасовище, коли він веде позашляховик до місця чергового вбивства, зробленого раніше вранці.
"Я просто намагаюся дістатися до місця, де я вбиваю лише тоді, коли можу використовувати м'ясо", - говорить він.
Різання займає близько 20 хвилин, і він приїжджає з двома шинками та двома нежирними вирізками, які проходять вздовж хребта.
"Я, мабуть, вполював близько 10 000 свиней", - каже Помпі з-під капота своєї вантажівки.
Він міняє свічки.
"Вони зателефонують мені та скажуть, що їм потрібно 20 свиней за два дні, і я бігаю по всьому штаті, щоб їх зловити", - говорить він, маючи на увазі покупців, які купують свиней для запасу своїх мисливських ферм."Я поза законом".
"Помпі" означає, що він браконьєр, що є серйозним порушенням у Флориді - якщо ви не полюєте на свиней.
За його словами, більшість власників земель та правоохоронних органів закривають очі. Це вважається державною службою. За останнє десятиліття він побачив, як популярність полювання на свиней на приватних фермах зростає.
Але це також означало, що свиней вбивали в таких великих кількостях, що їх чисельність помітно зменшувались, а ті, хто залишався, були досить розумними, щоб перейти на безпечнішу територію.
Злиття контролю над популяцією та торгівлі створило стимули - найманство мисливців на свиней засноване на неправильному розумінні того, що мисливські ранчо завжди заповнені ними.
Найголовнішим стає дотримання цього зовнішнього вигляду, не обов'язково екологічна реабілітація. Результатом є те, що більшості ранчо зараз доводиться імпортувати свиней з інших регіонів, щоб не відставати від попиту. Помпі підбирає скромний дохід як виловлювача, продаючи свій улов безпосередньо великим мисливським угіддям по всьому штаті або посередникам, які в ланцюгу постачання.
Помпі Родрігес розв'язує дику свиню, готуючись перевезти її в Поінчіану, штат Флорида. Фотографія: Зак Віттман / The Guardian
Протягом усього дня в магазині процесія заблукалої молоді - мисливських приятелів - приходять і йдутье, прагнучи здобути трохи винахідливості та чарівності Помпі.
Усі вони возились із своїми вантажівками чи якимись іншими буденними завданнями, пов’язаними з відловом.
"Ми все самі ремонтуємо", - каже Помпі. "Треба підтримувати роботу вантажних автомобілів, щоб ми могли виїжджати на полювання щовечора".
Кожен пікап оснащений ящиком для собак, кожна людина не може дочекатися, щоб показати свій банк самовдоволених трофейних фотографій, або сліди копит, витатуйовані на руці, або розповісти про те, як особисті обставини змусили його заробляти на життя, іноді позаправові способи.
У магазин заїжджає чорна вантажівка. Один із друзів Помпі, Делвін, худий хлопець із червоними щоками та шортами кольору хакі, що звисають ззаду, спускається з кабіни.
У нього у вантажівці є жива свиноматка, яку він зловив раніше того дня, і планує продати її на ранчо Помпі. Він проводить рукою по металевій обрешітці.
"Підлий сучий син", - каже Делвін.
Невеликий натовп збирається навколо вантажівки, і Помпі відкриває задні двері і витягує тварину, щоб кожен міг поглянути.
Звук, який видає дикий кабан, коли сердиться, викликає жах - тихе, резонансне бурчання, змішане з пронизливим писком. Дика свиня смикає задніми лапами, і Помпі змушений докладати зусилля, щоб її втримати. Двоє танцюють маленьку джигу навколо стоянки, поки він не переверне свиню на спину, притиснувши її коліном. Натовп задоволений. Звір видає останній смирений писк, а потім закриває рот.
за матеріалами The Guardian
