Вища рада юстиції потребує повного реформування. Про це в ексклюзивному коментарі кореспонденту НБН заявив народний депутат (позафракційний) Юрій Дерев'янко.
"Насправді ВРЮ сьогодні не працює і всі ті призначення, вони практично вже судом заблоковані. Це означає, що буде перезавантаження ВРЮ, а відповідно з тими змінами, які ми проголосували (рішення відправити до КСУ законопроект про скасування недоторканності народних депутатів і суддів — НБН) недоторканність скасовується суддям через ВРЮ. По-перше, частково, по-друге, через ВРЮ", — сказав Дерев'янко, інформує прес-служба нардепа.
У зв'язку з цим він не виключає, що почнеться боротьба за вплив на Вищу раду юстиції.
"Це означає, що буде боротьба за те, щоб отримати ВСЮ підконтрольну певними різними центрами впливу або скажімо, гілками влади",— сказав депутат.
На його думку, в Україні повинні бути звільнені і переобрані абсолютно всі судді.
"Я вважаю, що всі судді повинні бути заново переобрані і змінені", — сказав він, пояснивши, що "старі судді звикли до механізму кришування".
Разом з тим він вважає, що очищення судової гілки влади можливо лише за умови добре виписаних змін до Конституції, до законів "для того, щоб цю систему перезавантажити дійсно якісно".
Як повідомляв НБН, президент України Петро Порошенко розробив нову редакцію закону "Про судоустрій і статус суддів".
Нагадаємо, 5 лютого Верховна Рада направила законопроект №1776 щодо недоторканності народних депутатів України і суддів на розгляд Конституційного суду.
Відзначимо, що даний закон стосується змін до Конституції України, тому існує певна процедура його прийняття і вступу в силу.
Згідно ст. 154 законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу парламенту.
Згідно ст. 155 законопроект про внесення змін до Конституції, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії парламенту за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради.
