Дербі і дебіли

 

На галицьке дербі франківчани очікували понад десять років. Нарешті сталося. Матч, як всі знаємо, завершився переможно для ФК «Прикарпаття», хоча й не без допомоги рефері в епізоді з першим забитим голом, що, втім, не віднімає заслуг франківських футболістів, котрі в рідних стінах продемонстрували справді вольовий футбол, на відміну від нещасних гостей, сусідів наших славних, славного міста Лева. 

Про суддів – це окрема тема, єдине, що варто сказати, антикорупційний футбольний суд чи антикорупційна палата – теж Україні потрібні, чуєте, західні партнери ?  В противному разі суддям на газонах доведеться вдягнути темну мантію по коліна  до бутсів і свисток  не в писок, а в дупу –  запхнуть оті пацанчики і їх побратими , що нафеєрили на стадіоні в середу поза конкурсом і основною виставою, як усі ми теж знаємо. Так би вони ще й підтримували тих деяких, яких судять в клітці.

Бійки серед футбольних фанатів явище загальносвітове, навіть такі, здавалось б,  культурні країни, як Великобританія і Нідерланди, мають куди більш безшабашних вболівальників, і нічого з цим не вдієш – спортивні змаганні це субститут (замінник) війн в цивілізованих державах, про це ще добре  знали античні греки, першопрохідці в цій царині.

Тому плюха захисникові  «Карпат» Федецькому – це, вважайте,  замість  розстрілу за «втечу з поля бою» чи «демотиватор, банальну нехіть вмирати на полі», в нашому випадку, слава Богу, футбольному.

Та в цих діях, попри все сказане вище, відгонить сякою-такою небезпекою. Був колись такий політтехнолог, як Дмитро Видрін, який не одного українського політика «озув» і «роззув», він ще досі є, тільки десь не тут вже, чомусь, так от він років п’ять тому планував написати мереживний роман про українську еліту, яка, одного разу зібравшись на якомусь матчі, гине раптово на трибунах (як донецький бандюган Алєк Грек в 1995, як вважається, від рук Ахметова).

Після цього настають смутні часи в країні. Владу в руки беруть футбольні хулігани, і починають заправляти як «патріоти» і «остання надєжда» нас усіх з вами. Між тим ледь не кожна вулиця набуває неофіційного статусу держави: вулиця Бандери воює з вулицею Ярослава Мудрого, Гоголя з Шевченком і тд.

Це все, звісно, фікшн чистої води, до того ж не дуже естетичний і, головне, не дуже здійснебильний, а проте певний резон в собі містити може. Тому хай краще наша політична еліта фуцик втикає по тєліку, щоб не ожили івани  яковичі без указу Господа Бога.

Вважаться, що всі футбольні «ультрас», навіть донецького Шахтаря від 2014-го, є затятими патріотами, більше того – ультранаціоналістами. Такий порядок речей, ясна річ, значно бажаніший, ніж би вони були махровою ватою, однак як не чухай скроні, а дефіцит освіти і світла в кінці тунелю у футбольних фанатів проглядається виразно.

Непотрібні нікому люди, ображені на верхи  і середини соціума, часто озлоблено закомплексовані  фізично не слабкі чоловіки віком від 18 до 34  могли би в цей складний для країни час прислужитися не тільки на задимлених  шашками трибунах, а й на реально вогненних військових фронтах, і називати себе патріотами, не ховаючи обличчя за балаклавами і хусточками від баби Параски з черепками. Але – ні, буцати бальона і пику Федецького цікавіше, до того ж, хто їм гарантує, що після повернення з лінії вогню в мирний світ хтось їм за це віддячить по-людськи ? Це не вони, як правило, пассіонарії і високоідейні люди, націонал-альтруїсти.

У гіперфутбольних пацанчиків, здебільшого, ідеї це чиста вербалочка: «Путін – ла-ла-ла» (ну можна вже щось образливе для ворогів  інакше придумати за  три роки ?), « Україна понад усе», «смерть ворогам» і інші куплети із давно незабутих пісень.

Нерідко на стадіонах можна було ще кілька років тому спостерігати серед ультрасів знамена політичних партій, наприклад  і найчастіше, «Свободи».  Тоді, як стверджували обізнані, люмпенськими настроями заправляв  вже нині колишній свободівець Юрій Михальчишин, між іншим, розумна і доволі порядна людина, філософ за освітою і напевно за життям, просто надто зациклена на ідеології особа.

Звісно,  не кожен фанат спортивної команди є фанатом комерційно-політичної партії, будь-якої, особливо зараз, та все-таки тенденції етнонаціоналізму серед радикальних прихильників футбольних команд дуже суголосно звучать з гаслами вищезгаданої політичної сили.

І якщо колишній спортивний журналіст пан Мірошниченко, нині активний позапарламентський свободівець,  говорить складнопідрядно, літературно про те, що темношкірий бути українцем в принципі не може, то футбольні фани нерідко напряму викрикують усім відомі расистські вислови на адресу інколи навіть своїх темненьких легіонерів з чорно-білим круглим.

Моя скромна персона не зацікавлена переконувати ще одного знаного свободівця, і набагато успішнішого за попередніх,  пана Марцинківа  в тому, що гей може бути патріотом (тема геїв зовсім не моя), оскільки патріотизм – це поняття, що лежить в площині поза сексуальністю людини, якщо у неї, звісно, не капає з дітородних органів при одній згадці «земля», тоді з цим  звертатися потрібно до сексопатологів, а не до журналістів. Набагато еротичніше звучить «земля під забудову», та це питання такого інтиму, який не вмістиш ні в два слова, ні в два речення, хіба що в дві секунди, як варіант, на п’яну голову – хвилини...

Я просто намагаюся, як вмію,  донести, що етнонаціоналізм – на футбольному майданчику чи на політичній арені – це тупик. Громадянський націоналізм – це та альтернатива зашкарублому, грубому націоналізмові, яка продиктована не лише самим часом, а й живим розумом, з яким не рахуватися це все одно, що погоджуватися на відокремлення частини Галичини не просто від решти України, а від іншої частини Галичини. Бо якщо ми пошкребемо добре серед гуцулів, то кого відкриємо, трохи русів, трохи тюрків і ще когось зі своєю специфічною говіркою ?

Ще більший тупик  тупе насильство, чи то застосовне до фанатів іншої команди, чи то до представників влади, включно з її виконавчою структурою – поліцією, чи керуючою – елітою. Банально, та вихід тільки в масових мирних протестах, та на виборах, де хоч якісь правові правила снують, існують.

Коли суспільство стане більш ситим і культурним, то й футбол з його рольовиками на полі і на трибунах зміниться на кращу сторону, тоді клуби не залежатимуть від грубих грошей димінських, суркісів, ахметових і їхніх дилетантських примх, що базуються на наших з вами недоотриманих і вкрадених грошах, а будуть функціонувати в ринковому середовищі не на меценатських, а на бізнес-засадах, як і телеканали, і за чіткими , прозорими правилами. А футбольні вболівальники це будуть не лише ті, хто щотижня ходить масово на футбол.

А зараз можна хіба що стримано радіти за успіхи нашого «Прикарпаття», побажати їм вийти нарешті у топ-лігу і стримано сумувати за ранішньою грою львівських «Карпат», найпаче часів Мирона Маркевича та й хоч би бодай україномовного хорвата Ігоря Йовичевича ( етнонаціоналістичні фани не протестували аніскільки  проти звільнення доволі непоганого коуча).

А також можна й треба нестримно радіти, що міський голова Івано-Франківська на зло лібералів і інших воріженьків не купив усіх футбольних вболівальників «Прикарпаття», бо це вам не завод, хоч потенційно стратегічна фабрика… От як би ще пан Марцинків і товариство модернізувало стадіон «Рух», поки він не згнив до кінця,  тоді їй-богу  - стану не просто вболівальником пана Марцинківа, а фанатом. І в морду дам за образливі вигукування на адресу мера, бігме дам… Модернізація вболівальників – то не мерська справа, не панська. Сємушкі, темно-сірий прикід, літра-дві за пазухою, гримаси, як у віктора фйодоровича нєвнастраєнії -  і путьом путьовкою в Європу. Сємкі «Свобода» ? Було б багато радих, аби в нашій агро-країні соняшник не лише вивозився транзитною сировиною, а й перероблявся в щось би їстівне, створюючи робочі місця.

P.S. Чергові місцеві вибори не така вже й далека справа в часі. Свого часу  група «Приват» не через лише свою провину прокололася на інвестиціях в стадіон «Рух», можливо, це зіграло ту додаткову негативну роль, через яку пан Шевченко не зумів перефутболити пана Марцинківа на полі «Мерство». Пану Марцинківу і всій франківській «Свободі» потрібно хутко рухатися, якщо, окрилене успіхами футбольного Прикарпаття,  електоральне Прикарпаття не отримає випуск енергії на покращеному стадіоні чи взагалі не отримає команду у вищій лізі через нинішній стан стадіону, як це вже не раз було в історії футболу, то це йому і їм  можуть пригадати відсутністю славної нашої галки в бюлетенях чи, не хотілося б,  фанатською дудкою в обличчя .

 


24.09.2017 Яв Назар 1847 1
25.03.2021

Останнім часом увесь світ охопив справжній бум реконструкцій історичних будівель. Чому так відбувається?

8029 25
14.02.2021
Тетяна Дармограй

Сьогодні, 14 лютого, традиційно відзначають День усіх закоханих. Проте, ми не шукали легких шляхів, тому подивились на це свято під іншим кутом й вирішили розповісти вам дві життєві історії людей-одинаків. На їхньому прикладі, пояснюємо, чому бути без пари – не означає бути самотнім й чому людям без стосунків непереливки в нашому, не завжди толерантному, суспільстві.

5499 2
02.02.2021

Інтерв’ю з начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області генералом поліції третього рангу, доцентом кафедри кримінального права, процесу і криміналістики Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», кандидатом юридичних наук Володимиром Голубошем на тему: "Актуальні питання впровадження на практиці кримінологічної теорії розбитих вікон".

12024 9
01.02.2021
Остап Микитюк

Ксенія Фукс — молода українська письменниця, громадська діячка, графічна дизайнерка, авторка роману «По той бік сонця. Історія однієї самотності», який отримав відзнаку літературного конкурсу «Смолоскип-2018» та увійшов у короткий список «Книга року BBC-2019», а роман в новелах «12 сезонів жінки»  – у довгий список «Книга року BBC-2020». Фіртка поспілкувалася із Ксенією про творчість, життя в Німеччині та плани на новий 2021 рік.

5781 2
29.01.2021
Соломія Когут

Перша частина "Франківського Пана" – це настільна гра на кшталт монополії, у якій використали десятки історичних, соціальних, економічних, фінансових та культурних фактів Станіславова.

6337 10
18.01.2021
Тетяна Дармограй

Відкладання справи «на завтра» й внаслідок виконання її в останній момент – ситуація, з якою стикався кожен. Нерідко після таких випадків людину мучить відчуття провини, яке дивним чином зникає після нового поставленого завдання. Про те, як вибратись із цього зачарованого кола – читайте у матеріалі.    

7023 1

Про нічний клуб - просто в серці COVID-реактора; відставки; очікування шалених фінансових стягнень і вірогідно - міжнародний скандал...

3188

Під час останнього пленарного засідання четвертої сесії Івано-Франківської обласної ради створено депутатську групу  «СТРАТЕГІЯ ПРИКАРПАТТЯ-2050». До її складу ввійшло кілька депутатів з різних фракцій. Я стала ініціатором та головою ново

3036

[оновлено!] Жаху в Україні - можна було уникнути! ІФ не став би COVID-Чорнобилем, а статистика (яку після локдауну вже неможливо приховувати) - мала б зовсім інший характер, якби... Саме про це - дана публікація.

5484

Чому цвинтарний "старшина" – регулярно отримує премію в понад півсотні тисяч?! А лікар, що рятує життя (ризикуючи своїм власним) – має лише три тисячі зарплати?!! На гарантовані надбавки лікарям (за версією трипальц-"паТРІотів") – начебто "нема грошей". Чи справді нема?

4272
15.03.2021

Великий піст у 2021 році налічує 47 днів. Відомо, що у цей проміжок часу треба дуже прискіпливо ставитись до харчового раціону...

2720
02.03.2021

За даними Держстату, в січні в Україні харчі здорожчали на 1,5%. Найбільше зросла ціна на такі базові продукти, як яйця (+15,4%), овочі (+6,5%) і соняшникову олію (+2,9%).  

3397
28.02.2021

Українська національна страва – борщ – опинилася у списку 20 найсмачніших супів у світі за версією американського видання СNN.   

3479
05.03.2021

Папа Римський Франциск прибув до Іраку з першим в історії папським візитом. Це також і перша його міжнародна поїздка з початку пандемії коронавірусу.

2875
07.02.2021

Синод Єпископів є постійно діючою установою, створеною Папою Павлом VI у 1965 році.

4593
03.02.2021

В цьому році парафіяни відзначили поважний ювілей – 150-ліття від дня освячення місцевого храму. 

4829 1
28.01.2021

Єдність з Ісусом, єдність між християнами та загальнолюдська єдність у світлі Христового заклику перебувати в Його любові були в центрі уваги проповіді, яку Папа Франциск приготував на завершення Тижня молитов за єдність християн.  

5171
12.04.2021

В архівах музею в Бретані знайшли кам'яну плиту, яку вчені вважають найдавнішою об'ємною мапою в Європі.  

250
22.03.2021

Колишній президент США Дональд Трамп незабаром планує повернутися в соцмережі - щоправда, вже з власною платформою.  

1842
11.03.2021

За прийняття закону проголосували 220 членів палати представників, проти виступили 211 парламентаріїв. Президент США Джо Байден пообіцяв підписати документ 12 березня.

3307
22.02.2021

Міністри закордонних справ України та Польщі Дмитро Кулеба та Збігнєв Рау закликали США зробити все можливе для закриття проєкту "Північний потік 2".

3523
03.02.2021

Партія "Опозиційна платформа - За життя" проведе позачерговий з'їзд через рішення про введення санкцій проти народного депутата від цієї політсили Тараса Козака.

4911