Священна ріка гуцулів Черемош розпочинає свій шлях у верхогір’ї гуцульських Карпат. Кажуть, що на санскриті "Черемош" означає "шумний", "бурхливий". Саме цими словами найкраще можна описати норовливу течію річки, пише Depo.Закарпаття з посиланням на спільноту "Це Карпати, гуцулики".
У теперішіній час Черемош розмежовує територію Івано-Франківської та Чернівецької областей, а колись це був державний кордон між Польщою і Молдовою, а згодом – Польщою і Румунією.
Живиться Черемош в основному талими водами, що сходять з Карпатських гір, та дощами. Нерідко стрімке танення снігів створює значні проблеми місцевим жителям через загрозу повені, а вода тут після зими може підніматись до двох метрів.
Як Ніл у Єгипті, так і Черемош на Гуцульщині дуже люблять, бо він є джерелом життя. Гуцули вважають Черемош священною рікою.
Проходять століття, змінюються покоління, але гуцули свято бережуть заповіти своїх предків і передають їх нащадкам. Колись гуцули вірили у цілющу силу води.
У гірській частині стрімкі береги Черемошу поросли лісом. У лісі місцеві мешканці з незапам’ятних часів збирали гриби та ягоди, серед яких яфени (так гуцули кажуть на чорниці), ожину та малину, а на полонинах вівчарі здавна випасали овець та робили сир.
