«Давно пора». Прикарпатські експерти розповіли про доцільність та наслідки введення воєнного стану

Через російську агресію на Азовському морі в Україні можливе введення воєнного стану.

Президент країни Петро Порошенко запропонував Верховній Раді протягом двох днів ухвалити рішення про введення воєнного стану. Якщо депутати підтримають указ президента, воєнний стан триватиме 60 днів по всій території України.

Фіртка поцікавилася думкою прикарпатських політологів та експертів стосовно доцільності та наслідків введення воєнного стану в Україні.

Мирослав Кошик, історик, політичний експерт:

Яке ставлення до введення воєнного стану зараз? Я його висловлював ще в 2014 році: іде війна, військовий стан є очевидною необхідністю. Зараз, коли Російська Федерація вперше у війні використала відкрито свій прапор, не ховаючись за "апалчєнцами", зеленими чоловічками та " рускімі дабравольцамі", військовий стан міг би консолідувати суспільство у боротьбі з ворогом, але за певних умов - розрив дипломатичних відносин, перекриття кордону і введення суворого візового режиму з РФ, арешт майна російських олігархів та майна Московського патріархату, закриття промосковських телеканалів і активна нейтралізація п'ятої колони Кремля.

Треба вже пану Порошенку посадити хоч трьох своїх друзів-путінофілів. Без усього цього, я не бачу жодної суті у введенні військового стану. Усе має бути жорстко і рішуче, бо як ні, то суспільство повірить в ідею, що це - чергова маніпуляція Банкової з метою відтягнути вибори Президента в березні 2019.

Ігор Дебенко, політолог:

Впровадження військового стану у відповідь на неприховану та незавуальовану агресію РФ є правильним кроком. Ескалація ситуації в Азовському морі є наслідком цілеспрямованої, системної агресивної політики Путіна, на яку не лише Україна, а й увесь світ просто зобов’язані реагувати. І в даному випадку просто «схвильованістю» обмежуватися в будь-якому випадку неможливо.

З іншого боку, маємо визнати, що таке рішення є запізнілим – в Україні п’ятий рік триває війна. Можемо стверджувати, що Парламент сьогодні підтримає Президента й РНБО, єдине, що не до кінця зрозуміло, які будуть умови його правового функціонування. Підстав для панічних настроїв наразі немає, натомість суспільству бракує розуміння, що відбувається, чого очікувати і як діяти.

Василь Кедик, політолог:

В сьогоднішніх реаліях введення воєнного стану потрібно розглядати в кількох площинах. Збереження суверенітету щодо вільного переміщення та використання водних ресурсів - це одна з базових засад держави, закріплена ще в Декларації про державний суверенітет України. Відтак загроза потребує адекватної відповіді.

Питання містить й внутріполітичну площину. Скажімо, введення воєнного стану ставить під питання старт президентської виборчої кампанії. При чому відтермінованими можуть бути не тільки президентські вибори, а й парламентські. Крім того під час воєнного стану обмеженими є мітинги та демонстрації. Наприклад, для того, щоб розігнати акцію водіїв на "євробляхах" достатньо буде рішення війського керівництва, формально навіть без погодження з владою.

Обмеженою може бути й діяльність політичних партій, виходить що й окремих політиків. Відтак, обеззброєними залишаються опоненти влади, які ризикують в будь-який момент опинитись поза законом. Тоді для них обмеженим стане доступ до ЗМІ. Звичайно, це малоймовірно. Проте така карта в руках влади є.

Вчора голова Нацбанку сказав, що банківська система працюватиме в штатному режимі, коли введуть воєнний стан. Однак першим відреагує курс гривні. Від того, як довго протриває цей режим, залежить й показник інвестиційної привабливості держави, показники експорту, а відтак й ВВП.

Читайте також:

Воєнний стан в Україні: як він може вплинути на майбутні вибори, роботу ЗМІ і права